Ухвала суду № 66745285, 24.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 травня 2017 року м. Київ К/800/17366/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз Л.Л. перевіривши касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорлідер" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування приписів та постанов, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 року була прийнята за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції у відкритому судовому засіданні та виготовлена у повному обсязі 11.04.2017 року, тоді як касаційну скаргу було подано скаржником до суду касаційної інстанції 19.05.2017 року (згідно штрихкодового ідентифікатора пересилання поштових відправлень, відомості щодо яких надано УДППЗ «Укрпошта»), тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник в клопотанні про поновлення строків на оскарження зазначає про несвоєчасне отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, а саме 28.04.2017 року, що підтверджує штампом вхідної кореспонденції і саме з цією датою він пов'язує початок перебігу двадцятиденного строку оскарження судового рішення до суду касаційної інстанції.

Проте, як вже вказувалось вище з врахуванням приписів ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України такі твердження позивача є хибними, що з урахуванням положень ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть вважатись достатніми для визнання поважними причин пропуску строку касаційного оскарження.

Крім того, штамп вхідної кореспонденції не є належним доказом на підтвердження дати отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, а лише фіксує факт реєстрації кореспонденції в канцелярії інспекції.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими за даних обставин можуть бути: розписка про отримання оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції (у разі його нарочного одержання), оригінал поштового конверту, в якому рішення суду було надіслано на адресу скаржника (у разі отримання копії рішення поштою), а також будь-які інші фактичні дані, що засвідчили б дату ознайомлення скаржника з повним текстом постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 року, з огляду на яку скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, відповідно до правил частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати скаржнику термін для виправлення зазначених недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог статті 213 КАС України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута; вимог статті 214 КАС України - судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213, 214, 215 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених недоліків, терміном тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України Л.Л. Мороз