Ухвала суду № 66744987, 26.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

26 травня 2017 р.Справа № 816/1384/15

Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Яковенко М.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. по справі № 816/1384/15

за позовом Приватного акцонерного товариства "Страхова компанія "Орлі"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. задоволено позов Приватного акцонерного товариства "Страхова компанія "Орлі" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

На зазначену постанову суду Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області подано апеляційну скаргу.

Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. До апеляційної скарги відповідачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення по справі на підставі ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, з підстав відсутності можливості сплатити судовий збір на час подання апеляційної скарги.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, єдиною підставою для вчинення судом вказаних вище дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є, зокрема, підставою для відстрочення сплати судового збору. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Слід зазначити, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким серед іншого скасовано встановлені раніше для Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів пільги щодо сплати такого збору, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, особа, що утримується за рахунок бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору на час подання апеляційної скарги (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів з довідкою контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), відповідачем до суду апеляційної інстанції не додано, як і не надано доказів вжиття всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору. При цьому, зі змісту клопотання та його обґрунтування не вбачається неможливості надходжень коштів на кошторисні призначення, в тому числі зі сплати судового збору.

Оскільки заявлене відповідачем клопотання не містить жодних доводів (підтверджених документально) неможливості сплати ним судового збору, вищевказане обумовлює відмову в задоволенні клопотання апелянта.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

Як встановлено частиною 6 вказаної статті, до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Слід зазначити, що в порушення вимог наведеної статті заявником не надано квитанцію про сплату судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 4 Закон України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено на 2015 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", яка діяла на момент подання позову, встановлено, що розмір ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру складає 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, складала 4872 грн.

Згідно з пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, враховуючи дату подання позову та дату подання апеляційної скарги, в даному випадку розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції становить 5359.20 грн (4872*110%).

В порушення вищезазначених вимог Закону, скаржником не надано документу на підтвердження сплати судового збору у вищезазначеному розмірі і доказів зарахування його до Державного бюджету.

Згідно ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 у розмірі 5359.20 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 ст. 108, ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. по справі № 816/1384/15 - залишити без руху.

Надати Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

Роз'яснити Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: (підпис) Яковенко М.М.