Ухвала суду № 66744863, 25.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2017 р.Справа № 642/735/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 17.03.2017р. по справі № 642/735/17

за позовом ОСОБА_2

до Харківського обласного військового комісаріату , Міністерства оборони України

про визнання бездіяльності, дії та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова із адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату (далі по тексту - Харківський ОВК, перший відповідач), Міністерства оборони України (далі по тексту - Міноборони, другий відповідач), в якому просив:

1) визнати протиправним п. 11 протоколу №112 від 09.12.2016р. комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України;

2) визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення Міністерством оборони України у місячний строк після надходження документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р;

3) визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в надсиланні документів позивача на доопрацювання;

4) зобов'язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат надіслати документи для призначення ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги…» та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року (додаток 13 Наказу №530) на адресу Міністерства Оборони України, щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги;

5) зобов'язати Міністерства оборони України повторно розглянути документи надіслані Харківським обласним військовим комісаріатом та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013р. та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 р.;

6) зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 267 КАС України подати у 5-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення;

7) зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 267 КАС України подати у 30-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 17.03.2017 року по справі № 642/735/17, прийнятою в порядку скороченого провадження, адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства Оборони України про визнання бездіяльності, дії та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним п. 11 протоколу №112 від 09.12.2016р. комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України, який стосується ОСОБА_2.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення у місячний строк після надходження документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно до «Порядку призначення і виплату одноразової грошової допомоги...», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р., та у надсиланні документів ОСОБА_2 на доопрацювання.

Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути документи, подані Харківським обласним військовим комісаріатом та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (згідно довідки МСЕК від 04.03.2016 р.) відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України N 975 від 25.12.2013 р. «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Міністерства оборони України судовий збір в дохід держави у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Другий відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 17.03.2017 року по справі № 642/735/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги позивачем не було надано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння особою собі тілесного ушкодження, подання якого передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року (далі по тексту - Порядок № 975). Крім того, вказує, що вимога про зобов'язання Міноборони вирішити питання про призначення одноразової грошової допомоги позивачеві є втручанням у дискреційні повноваження Міноборони як суб'єкта владних повноважень, однак, була задоволена судом першої інстанції. Також зазначив, що Міноборони не було вчинено протиправних дій відносно позивача по справі, оскільки рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, затверджене протоколом № 112 від 09.12.20916 року, щодо надіслання документів позивача на доопрацювання, прийняте в межах повноважень Комісії та у відповідності до абз.6 пункту 2 розділу ІІ Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міноборони України від 26.20.2016 року № 564. Крім того, самі по собі дії (бездіяльність) відповідача у спірних відносинах не порушують прав позивача, а тому в розумінні ст.2 КАС України не можуть бути предметом судового оскарження, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають. Стверджує, що позовні вимоги до Харківського обласного військового комісаріату є передчасними, оскільки останнім не порушено прав позивача, та відсутні підстави вважати, що таке порушення відбудеться (щодо не надіслання документів позивача до Міноборони). Отже, Харківський обласний військовий комісаріат не є належним відповідачем по справі, повинен був бути виключений судом першої інстанції з числа відповідачів та залучений в якості третьої особи. З огляду на викладене, за змістом ст.183-2 КАС України, оскільки рішення по справі впливає на права та обов'язки третіх осіб, у даному випадку, Харківського обласного військового комісаріату, розгляд справ повинен був проводитись за загальними правилами адміністративного судочинства.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

З огляду на приписи ч.8 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з військовим квитком НОМЕР_1 позивач з 11.05.1985 р. по 11.05.1987 р. проходив строкову військову службу у Збройних силах СРСР, у тому числі у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов'язку) на території Демократичної Республіки Афганістан.

Згідно з довідкою МСЕК серія 12 ААА № 106656 від 04.03.2016 року, копія якої наявна в матеріалах справи, ОСОБА_2 була встановлена IІI група інваліда війни з 01.03.2016 р., у зв'язку з травмою (контузією) пораненням і захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії на строк до 01.03.2018 р. (а.с.12).

Постановою Ленінського районного Суду м. Харкова від 26.09.2016р. по справі №642/5442/16-а було задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату, та визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного Військового Комісаріату, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...» та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014р. Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству Оборони України, щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...» та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року (а.с.13-16).

Дана постанова набрала законної сили як така, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 р.

Також вказаною постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 26.09.2016 р. по справі №642/5442/16-а встановлено, що обов'язок для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому IIІ групи інвалідності, у зв'язку з травмою (контузією) пораненням і захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії, покладений саме на Міністерство оборони України. Крім того суд звернув увагу на те, що на засіданні Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України встановлено причинний зв'язок захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв позивача, пов'язаних з виконуванням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Також про підтвердження обставин поранення позивача свідчать наявні в матеріалах справи копії витягу із протоколу засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №297 від 28.01.2016 р., висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи №1107-2015 від 24.09.2015 р., відповідно до яких травма (контузія), поранення, захворювання ОСОБА_2, ТАК, пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії (а.с.20, 21-22).

Харківським обласним військовим комісаріатом висновок та пакет документів стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 було надіслано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для вирішення питання призначення або відмови в призначенні зазначеної допомоги.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією витягу з протоколу №112 засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 09.12.2016 р. (пункт 11 протоколу), розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про необхідність повернення документів на доопрацювання, оскільки заявником ОСОБА_2 не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми (а.с.19).

Не погодившись з бездіяльністю Міноборони щодо неприйняття рішення за результатами розгляду наданого Харківським обласним військовим комісаріатом висновку та поданих позивачем документів, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про визнання такої бездіяльності протиправною, оскарження п.11 протоколу №112 від 09.12.2016р. комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, визнання протиправними дій Міноборони щодо надсилання документів позивача на доопрацювання, зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату надіслати документи на адресу Міністерства Оборони України для призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року №530, зобов'язання Міноборони повторно розглянути документи, надіслані Харківським обласним військовим комісаріатом, та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги по ІІІ групі інвалідності на підставі Порядку № 975, а також з того, що другим відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за результатами розгляду висновку Харківського обласного військового комісаріату та документів позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату надіслати документи для призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги до Міноборони, суд першої інстанції виходив з того, що першим відповідачем на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова по справі № 642/5442/16-а вже було подано висновок та документи щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству Оборони України.

Відмовляючи у задоволенні вимог про зобов'язання другого відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для цього, передбачених ст. 267 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно до статті 41 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За визначенням статті 1 вищевказаного Закону, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з п. 4 ч.2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст.16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби (в тому числі і строкової) мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії був висловлений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 справа № 21-446а14 та від 21.04.2015 справа № 21-135а15, який в силу ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Частиною 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, станом на час встановлення позивачеві інвалідності - 01.03.2016 року механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

За приписами п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавцем встановлено два альтернативні варіанти рішень, які можуть прийматися розпорядником бюджетних коштів за результатами розгляду документів особи, яка претендує на отримання одноразової грошової допомоги по інвалідності - призначення допомоги або відмова у її призначенні. Цією нормою не надано Міноборони як розпоряднику бюджетних коштів приймати рішення про направлення документів на доопрацювання.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Міністерством оборони України не було прийнято рішення, передбаченого Порядком № 975 щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу або відмову у її призначенні, чим допущено порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів і прийняття відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку від 25.12.2013 р. № 975.

Так, як вбачається з матеріалів справи, подані позивачем документи для призначення одноразової грошової допомоги, в порушення вищенаведених норм Порядку № 975, повернуто Департаментом фінансів Міністерства оборони України на адресу Харківського обласного військового комісаріату на доопрацювання з посиланням на неподання ОСОБА_2 документу, що свідчить про причини і обставини травми.

Щодо вказаного посилання відповідача колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріали справи містить витяг з протоколу № 297 від 28.01.2017 року Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України, яким встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія) та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 10).

Відповідно до п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 (далі по тексту - Положення №402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року N 36 (0169-01), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за N 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

Також, відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2 (0177-94), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за N 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення №402).

Таким чином, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 297 від 28.01.2016 року, яким встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія, та захворювання), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, засвідчили в діях позивача відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчить про причини та обставини контузії і захворювання.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що позивач подав належні документи, які зазначені в п.11 Порядку № 975, що свідчать про причини та обставини його поранення, травми, контузії та захворювання.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідачем Міністерством оборони України як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності свого рішення, дій та бездіяльності у спірних відносинах, зокрема, дотримання встановленої Порядком № 975 процедури розгляду документів

Оскільки за результатами розгляду заяви позивача рішення Міністерством оборони України по суті розглядуваного питання не прийнято, а подані позивачем документи було повернуто до Харківського обласного військового комісаріату, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності задоволення позовних ОСОБА_2 про визнання протиправними п. 11 протоколу №112 від 09.12.2016р. комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги щодо позивача по справі, бездіяльності Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення у місячний строк після надходження документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975 та надсилання документів ОСОБА_2 на доопрацювання, а також зобов'язання Міноборони повторно розглянути документи, подані Харківським обласним військовим комісаріатом та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи другого відповідача щодо втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження Міноборони як суб'єкта владних повноважень, оскільки оскаржуваною постановою було лише зобов'язано Міноборони повторно розглянути документи, подані Харківським обласним військовим комісаріатом, та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, тобто, вчинити дії, які другий відповідач повинен був здійснити в силу Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Порядку № 975, однак, не вчинив.

Питання про зобов'язання Міноборони нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_2 у певній грошовій сумі або зобов'язання прийняти інше визначене судом рішення в оскаржуваній постанові не ставилось, а тому твердження другого відповідача про втручання суду у його виключні дискреційні повноваження є помилковими.

Колегія суддів відхиляє посилання другого відповідача на абз.6 п.2 розділу ІІ Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних, сум, затвердженого Наказом Міноборони № 564 від 26.10.2016 року, як на свідчення правомірності дій Міноборони щодо направлення документів ОСОБА_3 на доопрацювання, оскільки ані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ані Порядком № 975, які мають вищу юридичну силу порівняно з вказаним Положенням, не передбачено такого виду рішень Міноборони у спірних відносинах, як повернення документів на доопрацювання.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 17.03.2017р. по справі № 642/735/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає в силу приписів ч.10 ст.183-2 КАС України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.