Ухвала суду № 66744693, 23.05.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/988/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

23 травня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

секретар судового засідання: Гіюк Д.М.

за участі:

представника позивача: Аннишена С.І.

представника відповідача: Теутуляк С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алеанда" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алеанда" до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеанда" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі п.п. 191.1.1 та п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 ПК України, п. 200.10. ст. 200 розділу 5 ПК України та п.п. 75.1 ст. 75 розділу 2 ПК України посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку даних з податку на додану вартість, щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

За результатами перевірки складено акт №2323/24-12-12-01/38701862 від 19.10.2016р.

Під час перевірки виявлені та зафіксовані в акті порушення позивачем в період з жовтня 2015 р. по серпень 2016 р. вимог п.200.10 ст.200 ПК України, шляхом порушення граничних термінів своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкова накладна від 08.10.2015 року №2 на суму ПДВ 358,37 грн., (граний термін реєстрації 23.10.2015 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 29.10.2015 р., з порушенням терміну реєстрації на 6 днів. Станом на 23.10.2015 року реєстраційний ліміт: становив 577759,20 грн. та давав можливість зареєструвати податкову накладну своєчасно; податкова накладна від 01.02.2016 р. №3 на суму ПДВ 131973,06 грн., (граничний термін реєстрації 16.02.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 22.02.2016 р. з порушенням терміну реєстрації на 6 днів. Станом на 16.02.2016 р. реєстраційний ліміт становив 568844,90 грн. та давав можливість зареєструвати податкову накладну своєчасно; податкова накладна від 06.06.2016 р. №4 на суму ПДВ 81207,85 грн., (граний термін реєстрації 21.06.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 22.06.2016 р. з порушенням терміну реєстрації на 1 день. Станом на 21.06.2016 р. реєстраційний ліміт становив 90215,93 грн. та давав можливість зареєструвати податкову накладну своєчасно; податкова накладна від 06.06.2016 р. №5 на суму ПДВ 81207,85 грн., (граничний термін реєстрації 21.06.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 27.06.2016 р. з порушенням терміну реєстрації на 6 днів; податкова накладна від 07.06.2016 р. на суму ПДВ 102738,08 грн., (граничний термін реєстрації 22.06.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 27.06.2016 р., тобто з порушенням терміну реєстрації на 5 днів; податкова накладна від 07.06.2016 р. №9 на суму ПДВ 125623,33 грн., (граничний термін реєстрації 22.06.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 30.06.2016 р., тобто з порушенням терміну реєстрації на 8 днів. Станом на 22.06.2016 року реєстраційний ліміт становив 9008,08 грн. що свідчить про те, що для подальшої реєстрації податкових накладних у ЄРПН потрібно було поповнити реєстраційний ліміт на суму 300561,18 грн.; податкова накладна від 14.06.2016 р. №10 на суму ПДВ 34776,00 грн., (граничний термін реєстрації 29.06.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 01.07.2016 року, тобто з порушенням терміну реєстрації на 2дня. Станом на 29.06.2016 р. реєстраційний ліміт становив 69876,49 грн. та давав можливість зареєструвати податкову накладну своєчасно; податкова накладна від 18.08.2016 р. №13 на суму ПДВ 2410 грн., (граничний термін реєстрації 02.09.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 15.09.2016 року, тобто з порушенням терміну реєстрації на 13 днів. Станом на 02.09.2016 р. реєстраційний ліміт становив 817004,70 грн. та давав можливість зареєструвати податкову накладну своєчасно; податкова накладна від 26.08.2016 р. №14 на суму ПДВ 107727,98 грн., (граничний термін реєстрації 10.09.2016 р.), згідно даних згідно даних ЄРПН зареєстрована 15.09.2016 р., тобто з порушенням терміну реєстрації на 5 днів. Станом на 10.09.2016 р. реєстраційний ліміт становив 1026253,39 грн. та давав можливість зареєструвати податкову накладну своєчасно.

На підставі висновків викладених в акті перевірки, Чернівецькою ОДПІ 19.10.2016 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0015661201, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 66802,27 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане посадовою особою позивача 19.10.2016 р., що підтверджується її підписом.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, направивши до Головного управління ДФС у Чернівецькій області скаргу. За результатами розгляду скарги, 17.11.2016 р. Головне управління ДФС у Чернівецькій області прийняло рішення №2105/10/24-13-10-01-08, яким залишило скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ від 19.10.2016 р. №0015661201 без змін.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду, адже вважає, що податковим органом порушено порядок проведення перевірки, відтак така перевірка на має жодних правових наслідків, а складений за наслідками такої перевірки акт на може вважатись доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів правомірність проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 71.1 ст. 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Отже, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вказує, що при проведенні камеральної перевірки можуть перевірятись дані Єдиного реєстру податкових накладних, тоді як при виявленні розбіжностей, податковий орган повинен провести документальну позапланову виїзну перевірку. На час виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало можливості проведення перевірок своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів вважає вказані доводи позивача необґрунтованими та зауважує, що пункт п.75.1 статті 75 ПК України викладений у вищенаведеній редакції на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" №71-VIII від 28.12.2014р., отже був чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Також необґрунтованими є посилання позивача на Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів №165 від 14 червня 2013 року, та Регламент опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затверджений наказом ДПС України від 19 червня 2012 року N 522.

Так, вказаний Регламент визначає виключно порядок опрацювання декларацій з ПДВ за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, в той час як за період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року позивач не заявляв бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

До згаданих Методичних рекомендацій останні зміни вносились 24.07.2013р., а тому застосуванню підлягають норми ПК України в редакції Закону України №71-VIII від 28.12.2014р., що також узгоджується із п.1.2 Методичних рекомендацій. Крім того згідно п.1 Методичних рекомендацій ці Методичні рекомендації є актом рекомендованого, роз'яснювального, інформаційного характеру.

Позивач в апеляційній скарзі також зазначає, що відповідачем проведено камеральну перевірку з порушенням вимог законодавства щодо строків її проведення, які визначені п.200.10 ст.200 ПК України.

Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Разом з цим, положення п.200.10 ст.200 ПК України не передбачають проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у тридцятиденний строк.

В силу пп. 20.1.4 та 20.1.19 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Згідно із п.14.1.60 ст.14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Для встановлення факту несвоєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН використовуються тільки наявні в органах ДФС реєстри відомостей в електронній формі без урахування граничних термінів отримання податкової декларації.

Відповідно до п.114.1 ст.114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно із п.102.1 102.1. ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Підсумовуючи викладене колегія суддів наголошує, що податковий орган має право проводити камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН та самостійно визначати суму грошового зобов'язання платника податків не пізніше 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що відповідач провів перевірку та склав та вручив позивачу спірне податкове повідомлення-рішення у той же день, чим порушив право позивача на подання заперечень на акт перевірки та участь у розгляді таких заперечень.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Колегія суддів враховує, що акт перевірки та вказане рішення дійсно були складені відповідачем в один день 19.10.2016р. При цьому головний бухгалтер позивача погодився отримати спірне податкове повідомлення-рішення саме 19.10.2016р.

До того ж, встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем виключно з підстав порушення податковим органом порядку проведення перевірки. Позивач не навів жодних спростувань висновків перевірки чи факту порушення строків реєстрації вказаних податкових накладних, які могли бути включені в заперечення на акт перевірки.

Тому колегія суддів вважає, що невідповідність строків прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не впливає на правильність визначення податкового зобов'язання, не спростовує факту порушення позивачем вимог ПК України, а тому не може бути єдиною підставою для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алеанда" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 травня 2017 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.