Ухвала суду № 66744343, 25.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 702/1384/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазай Н.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

25 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2,

від третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області, Монастирищенської міської ради Черкаської області, третя особа ОСОБА_5 про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області, Монастирищенської міської ради Черкаської області, в якому просила суд:

- скасувати рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 30 вересня 2015 року за №110 «Про затвердження детального плану території обмеженої АДРЕСА_1 з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області»;

- скасувати рішення тридцять першої сесії Монастирищенської міської ради за № 31-6 від 31 липня 2015 року «Про надання дозволу на розробку проекту детального плану території обмеженої АДРЕСА_1 з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області».

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2017 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з вказаним рішення, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що одноіменним рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 110 від 30.09.2015 вирішено затвердити Детальний план території, обмеженої АДРЕСА_1, з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монатирище Черкаської області.

Рішенням Монастирищенської міської ради від 31 липня 2015 № 31-6 «Про надання дозволу на розробку проекту детального території, обмеженої АДРЕСА_1, з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирищі Черкаської області» за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_5 щодо надання дозволу на розроблення детального плану території, обмеженої АДРЕСА_1, з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирищі вирішено надати дозвіл гр. ОСОБА_5 на розробку детального плану території, обмеженої АДРЕСА_1 з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирищі Черкаської області.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення замовником розроблення містобудівної документації, визначеної у п. 1 даного рішення, визначено виконавчий комітет Монастирищенської міської ради.

Згідно з п. 3 вищевказаного рішення фінансування робіт розроблення проекту детального плану території, обмеженої АДРЕСА_1, з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирищі здійснює власник ОСОБА_5

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернулася до суду з позовом про їх скасування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті оскаржуваних рішень було порушено порядок розробки, оприлюднення та прийняття детального плану території, не проведено громадські слухання з метою врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації, зважаючи, що місцева громада заперечувала проти зміни цільового призначення земельної ділянки.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 76524421 від 21.12.2016 року встановлено, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1439 га, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25239085 від 13.10.2015 року, а тому оскаржувані рішення відповідача вичерпали свою дію фактом виконання, з огляду на що, спірні правовідносини мають приватноправовий характер.

Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Кодекс адміністративного судочинства України відносить спір до публічно-правового та, відповідно, підсудного адміністративним судам, виходячи з природи дій суб'єкта владних повноважень, який повинен здійснювати у спірних правовідносинах владні управлінські функції. Реалізація у цих правовідносинах суб'єктивних прав фізичних і юридичних осіб, що передбачені нормами приватного права, не переводить такий спір у категорію приватноправового.

Спірні правовідносини склалися у зв'язку з прийняттям відповідачами оскаржуваних рішень про затвердження детального плану території обмеженої АДРЕСА_1 з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області та про надання дозволу на розробку проекту детального плану території обмеженої АДРЕСА_1 з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області громадянину ОСОБА_5

При закритті провадження у справі, судом першої інстанції не враховано, що оскаржувані рішення прийнято органом місцевого самоврядування на виконання своїх владних (управлінських) функцій.

Відповідно до п. 6 «а» ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо підготовки і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Саме на цю норму зазначено посилання у преамбулі оскаржуваного рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 30 вересня 2015 року за №110 «Про затвердження детального плану території обмеженої АДРЕСА_1 з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області».

У преамбулі рішення тридцять першої сесії Монастирищенської міської ради за № 31-6 від 31 липня 2015 року «Про надання дозволу на розробку проекту детального плану території обмеженої АДРЕСА_1 з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області», що також є предметром оскарження у даній справі, зазначено, що воно прийняте на підставі п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Цим пунктом передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

З огляду на викладене, вказані рішення прийняті на виконання управлінських функцій органу місцевого самоврядування у сфері публічно-правових відносин,

Крім того, позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийнятті оскаржуваних рішень було порушено порядок розробки, оприлюднення та прийняття детального плану території, не проведено громадські слухання з метою врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації.

При цьому, оскаржуваними рішеннями не вирішувалося питання щодо набуття ОСОБА_5 права власності на певну земельну ділянку.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. При розгляді справи необхідно розглянути питання щодо дотримання позивачем строку на звернення з даним позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 199, 202, 205 та 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2017 року. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 25.05.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.