Постанова № 66744211, 25.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 749/75/17 Головуючий у 1-й інстанції: Чигнівенко М.С.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Бєлової Л.В.,

Парінова А.Б.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_3 та Міністерства оборони України на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Щорського районного суду Чернігівської області з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: Чернігівський обласний військовий комісаріат та просив:

- визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання заяви з доданими до неї документами про призначення та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;

- скасувати протокол засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 04 .11.2016 №94 в частині повернення його документів щодо призначення одноразової грошової допомоги на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату;

- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути його заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2017 року позов було задоволено частково: визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_3 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, та зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_3 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, та прийняти відповідне рішення. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в цій частині як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що саме на підставі протоколу комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 04 .11.2016 №94, відповідачем було повернуто його документи на доопрацювання, що свідчить про протиправність такого протоколу та необхідність його скасування.

Також не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням апеляційну скаргу подав відповідач, в ній просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а Міністерства оборони України залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил колишнього Радянського Союзу з 15 квітня 1981 року по 18 квітня 1983 року, в тому числі в період з 22 червня 1981 року по 18 квітня 1983 року брав участь в бойових діях на території республіки Афганістан.

За даними висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 03.07.2014 №1240/Ж, у ОСОБА_3 наявні рубці у лобній ділянці справа, які могли утворитися внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1982 році.

16 Жовтня 2014 року згідно з довідкою до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВА № 004430 ОСОБА_3 вперше призначено інвалідність ІІІ групи, причина інвалідності: поранення, ЗЧМТ, контузія головного мозку і захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

19 Жовтня 2016 року ОСОБА_3 видано посвідчення серія НОМЕР_1 про те, що він є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.

В зв'язку з цим, 07 червня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Військового комісара Щорського районного військового комісаріату з заявою та документами, необхідними для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби.

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 94 від 04 листопада 2016 року, позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення, зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Міністерство оборони України протиправно не призначило та не виплатило позивачу спірну допомогу, внаслідок чого зобов'язав повторно розглянути питання. Однак, протокол суду комісії суд не визнав документом, що може бути скасований в судовому порядку, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовив.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якого, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (стаття 41).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з положенням підпункту «б» пункту 1 статті 162 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.

Пункт 9 статті 163 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що III група інвалідності позивачу була встановлена 22.10.2015 року, то механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року.

Абзац 3 підпункту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Таким чином, з 22.10.2015 позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року, особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, яке затверджене наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року, Щорський районний військовий комісаріат надіслав висновок на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних особі на дату встановлення ступеня втрати працездатності.

Однак, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженого Міністром оборони України від 04.11.2016 року №94, документи позивача були повернуті на дооформления, у зв'язку з тим, що останнім не було надано документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травм або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Слід зазначити, що дане рішення відповідачем прийнято без врахування положення абзацу 24 пункту 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років при призначенні пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року, відповідно до якого у разі настання інвалідності копія довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема, про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - до розпорядника бюджетних коштів подається тільки в тому разі, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Крім того, Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Повернення ж документів на доопрацювання за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу даним Порядком не передбачене, а тому така дія Міністерства оборони України суперечить зазначеним вище вимогам закону.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 22 грудня 2016 року по справі №К/800/35204/16.

Міністерство оборони України, приймаючи рішення про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, не врахувало також і те, що відповідно до п. 21.21 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі).

Таким чином, висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 03.07.2014 №1240/Ж, яким встановлено причинно-наслідковий зв'язок між отриманими пораненнями та їх наслідками що настали, підтвердив в діях позивача відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 року по справі 2-а-1626/12/1370, в якій судом касаційної інстанції було зазначено, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.

Таким чином, на переконання колегії суддів під час складання оскаржуваного протоколу та повернення документів позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги на доопрацювання, відповідач діяв поза межами своїх повноважень та з порушення Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, - з огляду на що оскаржуваний протокол підлягає скасуванню як такий, що мав безпосередні негативні наслідки для позивача.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, натомість доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України не спростовують правильність висновків суду в частині задоволення позовних вимог.

Отже, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог про скасування протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 04.11.2016 №94 в частині повернення документів позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Щорського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2017 року підлягає у скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2017 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 04.11.2016 №94 в частині повернення документів ОСОБА_3 щодо призначення одноразової грошової допомоги на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату.

Скасувати протокол засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 04.11.2016 №94 в частині повернення документів ОСОБА_3 щодо призначення одноразової грошової допомоги на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату.

В решті постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31211206781007; код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1408 (одна тисяча чотириста вісім) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 26 травня 2017 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Бєлова Л.В.

Парінов А.Б.