Постанова № 66743979, 17.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2017 року 17:05 № 826/1024/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Аблова Є.В.,

суддів - Літвінової А.В., Мазур А.С.,

при секретарі судового засідання Зубенко М.О.,

за участю сторін:

представників позивачів - Колток О.І , Махінова А.М., Гольченко І.О.,

представника відповідача - Терещук А.С,

представника відповідача -Харабара Т.І.,

представника третіх осіб - Сінцова А.О.,

розглянувши адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "АЗОТ", публічного акціонерного товариства "КОЦЕРН СТИРОЛ", приватного акціонерного товариства "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБЄДНАННЯ АЗОТ" до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: АТ "Мінерально-хімічна компанія "ЄвроХім", ДП "Агроцентр Єврохім-Україна", АТ "Новомосковська акціонерна компанія "Азот" про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись публічне акціонерне товариство «АЗОТ» (далі також - ПАТ «АЗОТ», позивач-1), публічне акціонерне товариство «КОЦЕРН СТИРОЛ» (далі також - ПАТ «КОЦЕРН СТИРОЛ», позивач-2) та приватне акціонерне товариство «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБЄДНАННЯ АЗОТ» (далі також - ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБЄДНАННЯ АЗОТ», позивач-3) до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі також - Комісія, відповідач-1) та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі також - відповідач-2), в якому позивачі просять:

1. Визнати протиправними дії Міністерства економічного розвитку та торгівлі України при підготовці Основних фактів і висновків у рамках проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, порушеного на підставі рішення Комісії № АД-331/2015/4442-06 від 23 червня 2015 року, на підставі яких Комісією прийнято рішення № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року, в частині:

- використання ціни газу на українсько-російському кордоні при визначенні собівартості товару та демпінгової маржі;

- вирахування експортного мита в розмірі 30 % з ціни на природний газ при визначенні собівартості товару та демпінгової маржі;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року, яким застосовані антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації строком на п'ять років;

3. Зобов'язати Міністерство економічного розвитку та торгівлі України належним чином підготувати факти і висновки за наслідками антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, порушеного на підставі рішення Комісії № АД-331/2015/4442-06 від 23 червня 2015 року, виходячи з ціни російського природного газу на кордоні з Німеччиною (за вирахуванням витрат на транспортування газу) без вирахування з його вартості експортного мита в розмірі 30% під час визначення демпінгової маржі;

4. Зобов'язати Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів на підставі належним чином підготовлених Міністерством економічного розвитку та торгівлі України фактів та висновків у рамках антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, порушеного на підставі рішення Комісії № АД-331/2015/4442-06 від 23 червня 2015 року, виходячи з ціни російського природного газу на кордоні з Німеччиною (за вирахуванням витрат на транспортування газу) без вирахування з його вартості експортного мита в розмірі 30 % під час визначення демпінгової маржі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами під час вирішення питання про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації необґрунтовано не було враховано у складі нормальної вартості товару, обрахування якого є необхідним для вирахування демпінгової маржі, вартість російського природного газу на кордоні з Німеччиною та вартість експортного мита в розмірі 30%, що призвело до заниження остаточних ставок антидемпінгового мита, застосованого оскаржуваним рішенням до виробників товару походженням з Російської Федерації.

Відповідачі заперечували щодо задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

23 червня 2015 року, Комісією було прийнято рішення № АД-331/2015/4442-06 «Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації».

В ході проведення такого розслідування відповідачем-2 були напрацьовані Основні факти і висновки у рамках проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, на підставі яких Комісією було прийнято оскаржуване рішення № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року «Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації».

Таким рішенням Комісії строком на п'ять років застосовані антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має наступний опис: «сечовина (карбамід), у тому числі у водному розчині, та суміші сечовини та нітрату амонію у водному або аміачному розчині походженням з Російської Федерації, що імпортується в Україну та класифікується згідно УКТЗЕД за кодами: 310210 (карбамід) та 3102 80 0000 (КАС - карбамідно-аміачні суміші) (далі також - Товар).

Розмір ставок остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну Товару, встановлених таким рішення Комісії, становить:

- для ВАТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот»: - 18,78 %;

- для ВАТ «Невинномиський Азот» - 18,78 %;

- для ВАТ «КуйбишевАзот» - 4,19 %;

- для інших виробників у Російській Федерації - 31,84 %.

Оцінюючи подані учасниками розгляду справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивачів, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», цей Закон застосовується щодо імпорту товару, який є об'єктом демпінгу, якщо такий імпорт заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Товар вважається об'єктом демпінгу, якщо в країні імпорту його експортна ціна є нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту в звичайних торговельних операціях.

Відповідно до ч. 2 статті 13 вказаного Закону, антидемпінгове розслідування проводиться з метою встановлення фактів демпінгу та шкоди.

При цьому, відповідно до статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», шкода - істотна шкода, заподіяна національному товаровиробнику, або загроза заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику, або істотне перешкоджання створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару. Порядок визначення шкоди встановлюється у статті 10 цього Закону.

Водночас, демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Відповідно до п. 3 ч. 5 статті 16 Закону, за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до цього Закону, та може бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику.

Згідно із ч. 1 статті 18 Закону, за результатами проведення антидемпінгового розслідування згідно з відповідним рішенням Комісії застосовуються антидемпінгові заходи протягом строку та у розмірі, необхідному для усунення демпінгу, що заподіює шкоду.

Так, відповідно до приписів статей 7-9 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», однією із обставин, які підлягають встановленню під час проведення антидемпінгового розслідування є визначення демпінгової маржі, тобто суми, на яку нормальна вартість (еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку) перевищує експортну ціну (ціна, заїкою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту з країни експорту, або сконструйована ціна експорту).

Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону передбачено, що нормальна вартість, як правило, визначається на підставі цін, установлених під час здійснення звичайних торговельних операцій між незалежними покупцями у країні експорту.

Продаж або операція можуть вважатися такими, що не здійснювалися під час звичайних торговельних операцій, якщо:

- такий продаж або операція мають характеристики, які є винятковими для ринку, що є об'єктом розгляду;

- товар продається за цінами, що значно відрізняються від цін, які практикуються на ринку; з незвичайно великими прибутками; за незвичайних умов продажу та (або) продажу стороні, яка є партнером або уклала компенсаційну угоду; за цінами, критерії визначення яких відрізняються від механізмів функціонування ринкової економіки;

- продаж подібного товару на внутрішньому ринку країни експорту за цінами, нижчими за питомі витрати (постійні та змінні) на його виробництво, збільшені на торговельні, адміністративні та інші загальні витрати.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, при проведенні антидемпінгового розслідування відповідачем-2 було встановлено, що витрати на природний газ складають основну частину виробничих витрат в собівартості Товару (близько 99 % прямих матеріальних витрат на виробництво).

Відповідно до ч. 9 статті 7 вказаного Закону, для цілей цієї статті витрати обчислюються, як правило, за даними бухгалтерської звітності сторони, яка є суб'єктом антидемпінгового розслідування, за умов, що ця звітність складається відповідно до загальноприйнятих у країні, яка є об'єктом розгляду, принципів і правил бухгалтерського обліку, та повністю відображає витрати, пов'язані з виробництвом і продажем товару, який є об'єктом розгляду.

З урахуванням вказаної норми, відповідачем-2 було проведено дослідження належного відображення таких витрат, за результатами якого було встановлено, що на ринку газу Російської Федерації здійснюється державне регулювання цін на природний газ. Зокрема, для внутрішніх промислових споживачів Російської Федерації природний газ продається дешевше у 2,5 - 3 рази у порівнянні з ціною експорту газу в інші країни.

З огляду на зазначене вище, відповідач-2 дійшов висновку, що бухгалтерська звітність російських виробників Товару не може бути використана для цілей обчислення витрат, оскільки така звітність недостатньо обґрунтовано відображає витрати, пов'язані з виробництвом Товару, які фактично мають сплачуватися виробником.

Таким чином, відповідачами в межах проведення антидемпінгового розслідування було застосовано коригування виробничої собівартості Товару з врахуванням ринкової ціни на газ, що узгоджується з вимогами ч. 5 статті 7 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», відповідно до якої якщо у звичайних торговельних операціях не мав місце продаж подібного товару або цей продаж є незначним, або у зв'язку з особливостями внутрішнього ринку країни експорту такий продаж не може бути використаний для відповідного порівняння, нормальна вартість подібного товару визначається одним з таких способів:

1) на основі витрат виробництва в країні походження, збільшених на обґрунтовану суму торговельних, адміністративних та інших загальних витрат і обґрунтовану суму прибутку;

2) на основі експортних цін, що практикуються у звичайних торговельних операціях у відповідній третій країні, у разі якщо зазначені ціни є показовими.

Разом з тим, з метою коригування виробничої собівартості Товару відповідачами був використаний показник вартості природного газу на російсько-українському кордоні, ціна якого, на думку позивачів, не може вважатись показовою в розумінні вимог статті 7 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту». Разом з тим, позивачі вважають необхідним використовувати в даному випадку ціну природного газу, сформовану на кордоні з Німеччиною. З цього приводу суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Звіту про російський ринок природного газу у 2008-2014 роках, підготовленого ДП «Укрпромзовнішекспертиза», у 2014 році поставки газу з Російської Федерації були нестабільними, зокрема, у липні-вересні таких поставок газу взагалі не було, а в жовтні-грудні 2014 року лише третину всього газу, який імпортувала Україна, було придбано у Російської Федерації.

В той же час, протягом 2008-2014 років Німеччина є і була одним з найбільших споживачів природного газу походженням з Російської Федерації (з часткою 14 % - 19% від обсягу експорту газу в країни дальнього зарубіжжя). Ринок Німеччини є найбільш прогнозованим, відкритим, показовим та формується на конкурентних засадах.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначення ціни на природний газ на кордоні з Німеччиною (за вирахуванням транспортних витрат) відповідає самій позиції відповідача-2 та Комісії, яка була сформована при проведенні антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з РФ, рішення щодо якого переглядалось в судовому порядку.

Так, при підготовці та прийнятті рішення «Про зміну та продовження антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації» №АД-315/2014/4421-06, яке було прийняте на підставі матеріалів відповідача-2, складених за підсумком проведення переглядів антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації, відповідачі при здійсненні коригування витрат російських виробників виходили саме з ціни на природний газ на кордоні з Німеччиною, виходячи з того, що така ціна визначається лише ринковими чинниками і зазнає мінімального впливу з боку адміністративних та політичних факторів.

Обґрунтованість такого рішення, а відповідно, й обраного способу коригування виробничої собівартості товару, була підтверджена в судовому порядку під час розгляду адміністративної справи № 826/11526/14 (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2014 року залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року).

За таких обставин суд вважає, що відповідачі при здійсненні коригування витрат російських виробників безпідставно виходили з ціни газу на кордоні Україна-Російська Федерація та помилково не врахували ціну на природний газ на кордоні з Німеччиною (за вирахуванням транспортних витрат), а тому вимоги позивачів в наведеній частині є обґрунтованими.

Відповідно, такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги позивачів щодо визнання протиправними дії відповідача-2 при підготовці Основних фактів і висновків у рамках проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації в частині використання ціни газу на українсько-російському кордоні при визначенні собівартості товару та демпінгової маржі.

А оскільки оскаржуване рішення Комісії №АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року було прийняте на підставі таких протиправних Основних фактів і висновків у рамках проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, обґрунтованими є позовні вимоги позивачів в частині визнання його протиправним та скасування.

Щодо позиції позивачів про безпідставність вирахування відповідачами з ціни природного газу 30% експортного мита, суд зазначає про правомірність таких дій відповідачів з огляду на те, що, як вже було зазначено вище, нормальна вартість Товару, що обраховується з метою визначення демпінгової маржі, є еквівалентом ціни товару на внутрішньому ринку країни експорту (Російської Федерації). Відповідно, оскільки експортне мито сплачується виключно в разі здійснення експорту і не сплачується при реалізації природного газу на внутрішньому ринку Російської Федерації, його ціна не може враховуватись для визнання нормальної вартості Товару. Таким чином, безпідставними є доводи позивачів в наведеній частині вимог.

Оцінюючи доводи відповідачів про те, що сформульовані позивачами позовні вимоги є втручанням у дискреційні повноваження державних органів, суд враховує положення обов'язкової до застосування судової практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року.

При вирішенні вказаної справи Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію. Проте досвід показує, що абсолютна точність недосяжна і що необхідність уникати надмірної жорсткості формулювань і слідувати за обставин, що змінюються, веде до того, що багато законів неминуче викладені в термінах, які більшою чи меншою мірою є невизначеними.

Фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п. 1 статті 8.

Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави.

Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання «необхідним у демократичному суспільстві», Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Відповідно, оскільки судом була встановлена протиправність оскаржуваного рішення та дій відповідача-2 щодо підготовки Основних фактів і висновків у рамках проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації в частині використання ціни газу на українсько-російському кордоні при визначенні собівартості товару та демпінгової маржі, суд, з урахуванням наведених вище висновків, вважає обґрунтованими позовні вимоги позивачів в частині зобов'язання відповідача-2 належним чином підготувати факти і висновки за наслідками антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації виходячи з ціни російського природного газу на кордоні з Німеччиною (за вирахуванням витрат на транспортування газу) та зобов'язання Комісії прийняти рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів на підставі таких належним чином підготовлених відповідачем-2 фактів та висновків у рамках антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації виходячи з ціни російського природного газу на кордоні з Німеччиною (за вирахуванням витрат на транспортування газу).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «АЗОТ», публічного акціонерного товариства «КОЦЕРН СТИРОЛ», приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБЄДНАННЯ АЗОТ» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства економічного розвитку та торгівлі України щодо підготовки Основних фактів і висновків у рамках проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, порушеного на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-331/2015/4442-06 від 23 червня 2015 року, на підставі яких Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року, в частині використання ціни газу на українсько-російському кордоні при визначенні собівартості товару та демпінгової маржі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-363/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року, яким застосовані антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації строком на п'ять років.

Зобов'язати Міністерство економічного розвитку та торгівлі України належним чином підготувати факти і висновки за наслідками антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, порушеного на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-331/2015/4442-06 від 23 червня 2015 року, виходячи з ціни російського природного газу на кордоні з Німеччиною (за вирахуванням витрат на транспортування газу) під час визначення демпінгової маржі.

Зобов'язати Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів на підставі належним чином підготовлених Міністерством економічного розвитку та торгівлі України фактів та висновків у рамках антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації, порушеного на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-331/2015/4442-06 від 23 червня 2015 року, виходячи з ціни російського природного газу на кордоні з Німеччиною (за вирахуванням витрат на транспортування газу) під час визначення демпінгової маржі.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Літвінова А.В.

Суддя Мазур А.С.