Постанова № 66743268, 25.05.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2017 року м.ПолтаваСправа № 816/257/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 09.02.2016 року № 0005541701/198, яким застосований до позивача штраф в сумі 6120 грн 80 коп., а також податкового повідомлення - рішення від 09.02.2016 року № 0005581701/199, яким застосований до позивача штраф в сумі 25 грн 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вказані податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними, як на його думку. Цими рішеннями платнику було нараховано штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгоджених сум податкових зобов"язань з податку на додану вартість. Однак позивач стверджував, що не має обов"язку сплачувати відповідні суми, оскільки податкове зобов`язання, визначене податковим повідомленням - рішенням № 0050921701/11725 від 07.10.2014 року, за порушення строків сплати якого такі штрафні санкції застосовані, вважається погашеним відповідно до пункту 8 підрозділу 92 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 25 грудня 2015 року №63-VIII) у зв`язку із застосуванням до нього податкового компромісу.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилався на те, що підставою для застосування штрафних санкцій до позивача стала донарахована податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2014 року №0050921701/11725 сума податкового зобов`язання, що є узгодженою. У зв`язку з порушенням граничного строку сплати узгодженої суми відповідного податкового зобов`язання, податковим органом відповідно до приписів статті 126 Податкового кодексу України нараховані оскаржувані штрафні санкції.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача (а.с. 229).

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вказані норми, а також на частину 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 30 грудня 2004 року (а.с. 17).

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області 09.02.2016 року проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності сплати податку на додану вартість, нарахованого податковим повідомленням - рішенням від 07.10.2014 року №0050921701/11725.

За результатами перевірки складено акт від 09.02.2016 року № 000033/16-03-17-01/НОМЕР_1, в якому зафіксована несвоєчасна сплата узгоджених сум по податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення - рішення від 07.10.2014 року №0050921701/11725 (а.с. 10-11).

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, за затримку сплати грошового зобов`язання до позивача застосований штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, в сумі 6 120 грн. 80 коп., про що винесене податкове повідомлення - рішення від 09.02.2016 року № 0005541701/198.

За затримку сплати грошового зобов`язання на 12 та 10 календарних днів, до позивача застосований штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, в сумі 25 грн. 80 коп., про що винесене податкове повідомлення - рішення від 09.02.2016 року № 0005581701/199.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як уже зазначалося, оскаржувані штрафні (фінансові) санкції були застосовані до платника у зв"язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов"язань, донарахованих податковим повідомленням-рішенням №0050921701/11725 від 07.10.2014 року.

Однак платник податків у даній справі стверджував, що не мав обов"язку сплати цих зобов"язань у зв"язку зі застосуванням процедури податкового компромісу.

Пунктом 1 підрозділу 92 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 7 підрозділу 92 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Отже, у разі звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про застосування податкового компромісу щодо сум податкових зобов'язань, відносно яких триває процедура їх судового оскарження, відповідні зобов'язання вважаються узгодженими з дня подання платником податків заяви до контролюючого органу про застосування податкового компромісу.

Згідно з пунктом 8 підрозділу 92 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 92 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ у період з 26.08.2014 року по 08.09.2014 року проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, про що складено Акт перевірки від 15.09.2014 року №2212/16-03-17-01-10/НОМЕР_1.

На підставі зазначеного вище Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 07 жовтня 2014 року сформовано податкове повідомлення-рішення №0050921701/11725, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість, 14010100" загалом в розмірі 139 421 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 111 536 грн. 80 коп. та за штрафними санкціями в розмірі 27 884 грн. 20 коп.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 07.10.2014 року № 0050921701/11725 до суду. У задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 року у справі №816/4861/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року. Отже вона набрала законної сили 28.04.2015 року.

02 квітня 2015 року позивачем до Кременчуцької ОДПІ подано заяву про досягнення податкового компромісу відповідно до підрозділу 92 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України з податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню №0050921701/11725 від 07.10.2014 року. Сума 5% від зобов"язань, запропонованих платником до податкового компромісу в розмірі 5 576 грн 84 коп. сплачена позивачем 03 квітня 2015 року.

Тобто, позивач звернувся із заявою про застосування податкового компромісу за податковим зобов`язанням, визначеним податковим повідомленням - рішенням від 07.10.2014 року № 0050921701/11725, під час процедури судового оскарження такого рішення. Враховуючи сплату суми податкового компромісу в розмірі 5 % від неузгодженого податкового зобов`язання, позивачем дотримані вимоги щодо застосування процедури податкового компромісу, визначені підрозділом 92 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Однак 14.04.2015 року Кременчуцькою ОДПІ прийнято рішення №4235/К/16-03 щодо непогодження застосування податкового компромісу (а.с. 146-147).

Полтавський окружний адміністративний суд в своїй постанові від 25 червня 2015 року по справі №816/1347/15 визнав протиправним та скасував рішення КОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області про непогодження застосування податкового компромісу від 14.04.2015 року № 4235/К/1603, зобов'язав Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області повторно розглянути подану фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заяву про застосування податкового компромісу в порядку, передбаченому підрозділом 92 розділу XX Податкового кодексу України (а.с. 58-61). Відповідна постанова Полтавського окружного адміністративного суду набрала законної сили 16.09.2015 року.

Кременчуцькою ОДПІ повторно розглянуто заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 02.04.2015 року та прийнято рішення від 02.11.2015 року №3443/К щодо непогодження застосування податкового компромісу (а.с. 144-145).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 року у справі №816/583/16 визнано протиправним та скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ №3443/К від 02.11.2015 року "Щодо непогодження застосування податкового компромісу" (а.с. 172 - 178).

Крім того, Полтавським окружним адміністративним судом по справі № 816/4410/15 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Кременчуцької ОДПІ постановою від 25.01.2016 року (а.с. 65-67) визнано протиправною та скасовано вимогу від 25.08.2015 року № 353-23/8, якою зобов`язано позивача сплатити податковий борг в сумі 141 461 грн.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено факт досягнення податкового компромісу щодо сплати податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 07.10.2014 №0050921701/11725.

З метою зобов`язати відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про податковий борг, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з відповідним адміністративним позовом.

У своїй постанові у справі № 816/2308/16 від 10.03.2017 року Полтавський окружний адміністративний суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Кременчуцької ОДПІ внести зміни до інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" шляхом виключення записів про податковий борг у розмірі 111 536 грн 80 коп. - основного платежу та 27 884 грн 20 коп. - штрафних (фінансових) санкцій, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 07.10.2014 року №0050921701/11725, та нараховану у подальшому пеню на дану суму податкового боргу (а.с.232-239).

Таким чином, у справі наявне рішення, яке набрало законної сили з 31.03.2017 року. Цим рішенням встановлено відсутність у ФОП ОСОБА_1 узгоджених зобов"язань з податку на додану вартість 111 536 грн. 80 коп. - основного платежу та 27 884 грн 20 коп. - штрафних (фінансових) санкцій.

Оскільки відсутній обов"язок платника сплачувати відповідні суми - суд приходить до висновку й про відсутність у діях цього платника вини несвоєчасної їх сплати.

Отже, судами надано оцінку спірним правовідносинам, які є предметом даного спору, та були частиною предмету спору у справі № 816/2308/16, а також судами підтверджена правомірність застосованого позивачем податкового компромісу.

Одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є обов'язковість судових рішень.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу наведених норм процесуального закону обставини, встановлені постановами Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року в адміністративній справі № 816/1347/15, яка набрала законної сили 16.09.2015 року; від 25.01.2016 року в адміністративній справі № 816/4410/15; від 10.03.2017 року в адміністративній справі № 816/2308/16, яка набрала законної сили 31.03.2017 року, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки ними встановлений факт досягнення податкового компромісу щодо сплати податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2014 №0050921701/11725, за порушення строків сплати якого нараховані оскаржувані штрафні санкції.

Зважаючи на те, що по податковому зобов`язанню, визначеному податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2014 №0050921701/11725, досягнутий податковий компроміс, та постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2017 року зобов'язано Кременчуцьку ОДПІ внести зміни до інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення записів про податковий борг з податку на додану вартість в сумі 139 421 грн., суд приходить до висновку про відсутність підстав для нарахування штрафів за порушення строків сплати відповідного зобов`язання згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 09.02.2016 року № 0005541701/198 та №0005581701/199, якими до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.02.2016 року № 0005541701/198, а також податкове повідомлення - рішення від 09.02.2016 року № 0005581701/199.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39780421) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 551 грн 20 коп. (п`ятсот п`ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.С. Шевяков