Постанова № 66743141, 22.05.2017, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/589/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ірметової О. В.,

при секретарі судового засідання Ждановій Г.Є.

за участю сторін:

представника позивача - М'ягкова А.П.

представника відповідача - Пальчика М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (далі - ПАТ «Лисичанськвугілля») про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, що зареєстрований у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів з 04.02.2009 за № 44/118/55.

Відповідно до положень статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 "Про реалізацію статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідачем подано Звіт 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік, із звіту вбачається, невиконання нормативу робочих місць працевлаштування інвалідів у 2016 році, у зв'язку з чим нарахована адміністративно господарська санкція у розмірі 7 546 542,30 грн, яку відповідач повинен був сплатити до 15 квітня 2017 року. У зв'язку з порушенням строків сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня у сумі 6 037,24 грн.

Вказані кошти позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до суду письмові заперечення проти позову (а.с.28-29), у яких вказав, що середньооблікова кількість працівників склала 4509 осіб, відповідно до нормативу товариство зобов'язане було виділити та створити 179,54 робочих місця, для забезпечення працевлаштування інвалідів. Середньооблікова кількість штатних працівників ПАТ «Лисичанськвугілля», яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність склала 81 осіб, тобто різниця між нормативною чисельністю робочих місць та працевлаштованими особами становить 98 осіб. Однак, ПАТ «Лисичанськвугілля» та його відокремлені підрозділи щомісячно впродовж 2016 року надавали до Лисичанського міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій та можливість працевлаштувати інвалідів на 156,61 одиницях вакантних місць, тобто на 58,61 одиницю більше ніж потребує норматив, але робочі місця залишилися вакантними у зв'язку з не направленням для працевлаштування інвалідів уповноваженими органами. На виконання вимог чинного законодавства, ПАТ «Лисичанськвугілля» направляло до Лисичанського міського центру зайнятості відповідну звітність за формою 3-ПН з інформацією щодо можливості працевлаштування інвалідів, але робочі місця залишились вакантними у зв'язку з не направленням для працевлаштуванням інвалідів уповноваженими органами. У зв'язку з тим, що у діях ПАТ «Лисичанськвугілля» відсутній склад правопорушення, на думку відповідача, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та з відсутності у населеному пункті за місцезнаходженням відповідача інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Також представник відповідача зазначив, що створення роботодавцями для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації не можливо без наявності інваліда.

Враховуючи вищевикладене, представник ПАТ «Лисичанськвугілля» просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши надані суду докази та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля», ідентифікаційний код 32359108, є юридичною особою та зареєстроване у якості роботодавця Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 04.02.2009 за № 44/118/55, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 07.02.2009 № 64 (том 1 а.с.13).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Лисичанськвугілля» має 11 відокремлених підрозділів: ВП «Управління по забезпеченню та збуту продукції», ВП «Шахта Привільнянська», ВП «Шахта ім.Г.Г.Капустіна», ВП «Шахта ім.Д.Ф.Мельникова», ВП «Шахтобудівельне управління», ВП «Автобаза», ВП «Інформаційно-обчислювальний центр», ВП «Навчально-курсовий комбінат», ВП «Вузол виробничо-технологічного зв'язку», ВП Санаторій-профілакторій «Привілля», ВП «Шахта Новодружеська» (том 3 а.с.98-114).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ПАТ «Лисичанськвугілля» за 2016 рік від 15.02.2017 форми № 10-ПІ, наданого до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 4509 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 81, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 180, середньорічна заробітна плата штатних працівників складає 76227,70 тис. грн. (том 1 а.с.14).

За несвоєчасну сплату ПАТ «Лисичанськвугілля» адміністративно-господарських санкцій за 2016 рік Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нараховано підприємству адміністративно-господарську санкцію у розмірі 7 546 542,30 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 6037,24 грн., про що зазначено у розрахунку суми позову. (том 1 а.с.18).

У відповіді Лисичанського міського центру зайнятості від 23.03.2017 №8/05-569 зазначено, що протягом 2016 року ПАТ «Лисичанськвугілля» звітів про наявність вакансій, у тому числі для осіб з інвалідністю не надавало, вищезазначені звіти щомісячно надавали до центру зайнятості структурні підрозділи ПАТ «Лисичанськвугілля» (том 1 а.с.16).

Так, відокремлені підрозділи ПАТ «Лисичанськвугілля» також надали звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік:

- Виконавчий апарат: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 97 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 5, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 4, середньорічна заробітна плата штатних працівників складає 89424,74 тис. грн. (том 1 а.с.38),

- ВП «Шахта ім.Г.Г.Капустіна»: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 1025 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 12, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 41, середньорічна заробітна плата штатних працівників складає 76247,60 тис. грн. (том 1 а.с.39),

- ВП «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова»: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 1925 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 24, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 77, середньорічна заробітна плата штатних працівників складає 80203,40 тис. грн. (том 1 а.с.107),

- ВП «Управління по забезпеченню та збуту продукції»: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 53 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 3, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 2, середньорічна заробітна плата штатних працівників складає 58501,89 тис. грн. (том 1 а.с.174),

- ВП «Інформаційно-обчислювальний центр»: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 56 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 3, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 2, середньорічна заробітна плата штатних працівників складає 47751,80 тис. грн. (том 1 а.с.175),

- ВП «Автобаза»: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 109 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 5, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 4, середньорічна заробітна плата штатних працівників складає 51444,90 тис. грн. (том 1 а.с.188),

- ВП «Навчально-курсовий комбінат»: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 22 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 1, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 1, середньорічна заробітна плата штатних працівників складає 48300,00 тис. грн. (том 2 а.с.23),

- ВП «Вузол виробничо-технологічного зв'язку»: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 28 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 2, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 1, середньорічна заробітна плата штатних працівників складає 48092,86 тис. грн. (том 2 а.с.63),

- ВП Санаторій-профілакторій «Привілля»: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 58 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 1, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 2,3, середньорічна заробітна плата штатних працівників складає 38768,96 тис. грн. (том 2 а.с.64).

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 (далі - Положення), є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Згідно з п. 5 Положення Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (п.п.1.1 п.5); організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків (п.п.1.2. п.5); збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом (п.п.1.4 п.5); обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю (п.п.1.5 п.5).

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-12 (далі - Закон № 875).

За змістом статті 20 Закону № 875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері соціального захисту інвалідів, в тому числі контроль щодо забезпечення інвалідів робочими місцями.

Статтею 18 Закону № 875 передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медиком - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Тобто, обов'язок пошуку підходящої роботи для інваліда покладено на Державну службу зайнятості та її територіальні органи.

Частиною 1 статті 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частини 3 статті 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Таким чином, на підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, покладено обов'язок працевлаштування інвалідів, а тому будуть нести відповідальність лише за відмову у працевлаштуванні.

Відповідно до статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно п. 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що Закон зобов'язує підприємства забезпечити працевлаштування інваліда шляхом створення робочих місць для інвалідів, з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, направлених на підприємство органами з їх працевлаштування, визначеними статтею 18 Закону № 875.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону № 875, не можна відмовляти в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільняти за ініціативою адміністрації, переводити інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи (далі - МСЕК) стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.

Судом встановлено, що структурні підрозділи ПАТ «Лисичанськвугілля» протягом 2016 році подавали до Лисичанського міського центру зайнятості звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" ( том 1 а.с.40-173, 176-187, 189-200, том 21 а.с.1-22, 24-62, 65-80)

Крім того, відповідачем на підтвердження наявності кількості працюючих інвалідів на ПАТ «Лисичанськвугілля» надав копії наказів про прийом працівників з інвалідністю та копії медичних довідок (том 2 а.с.101-208, том 3 а.с.1-97).

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом статті 18-1 Закону України № 875-ХІІ вбачається, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Відповідач шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу у працівниках (форма № 3-ПН) інформував центри зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів.

Позивач не надав суду доказів на спростування зазначених обставин.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для стягнення з Відповідача адміністративно-господарських санкцій, оскільки на останнього не покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись. При цьому обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 02.04.2013 у справі № 21-95а13 та від 26.06.2012 у справі № 21-105а12.

Отже, з урахуванням вимог статей 69-72 КАС України, Позивачем не доведено правомірність застосованих штрафних санкцій та, відповідно, правомірність нарахування пені, оскільки не доведено наявність об'єкту для її обчислення, що свідчить про передчасність та безпідставність заявлення пені до стягнення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, зважаючи на те, що доводи Позивача стосовно наявності у Відповідача обов'язку сплачувати адміністративно - господарські санкції та пеню у визначеному Позивачем розмірі не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Питання по судовому збору не вирішується оскільки, відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,- відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 26 травня 2017 року.

Суддя О.В. Ірметова