Постанова № 66743071, 24.05.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2017 р. Справа № 809/503/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя: Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення №206050001/2016/000694/1, картки відмови №206050001/2016/00789 від 25.11.2016, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2016 ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за № 206050001/2016/000694/1, картки відмови за № 206050001/2016/00789 від 25.11.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 25.11.2016 в порушення вимог статті 57 Митного кодексу України визначено митну вартість транспортного засобу "VOLKSWAGEN", модель "PASSAT", 2013 року випуску, номер кузова - WVWZZZ3CZDE145839, який імпортувався позивачем, за резервним методом, а не за ціною договору. Вважає такі дії позивача протиправними та вчиненими всупереч положенням статті 57 Митного кодексу України. У звязку з наведеним, відповідачем безпідставно відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні згадного транспортного засобу.

Позивач і його представник у судовому засіданні позов підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві. Зазначив, що митна вартість імпортованого транспортного засобу повинна складати ціну визначену в договорі, за яким автомобіль придбано, а саме в розмірі 7 350 євро. Вказав суду, що відповідачем не було повідомлено декларанта про те, які саме складові митної вартості товару були не підтвердженими, та в порушення вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України не витребувано додаткові документи. Натомість, відповідачем безпідставно визначено митну вартість автомобіля марки "VOLKSWAGEN", модель "PASSAT", 2013 року випуску, номер кузова - WVWZZZ3CZDE145839, що склала 11 316 євро.

Відповідач в судовому засідання заперечив проти задоволення адміністративного позову. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 17.11.2016 позивачем на підставі Договору купівлі-продажу, придбано транспортний засіб - легковий автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "PASSAT", 2013 року випуску, номер кузова - WVWZZZ3CZDE145839, вартість якого становить 7350 євро (а.с.13).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (уповноваженою особою позивача) на підставі митної декларації № 206050001/2016/404753 ввезено на митну територію України придбаний позивачем транспортний засіб - легковий автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "PASSAT", який був у експлуатації, тип двигуна дизель, номер кузова - WVWZZZ3CZDE145839, робочий обєм циліндрів двигуна 1 968 см. куб., тип кузова - універсал, потужність двигуна 130 KW, рік виготовлення 2013, загальна кількість місць включаючи водія 5, та призначений для перевезення пасажирів виключно по дорогах загального користування.

24.11.2016 представником позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (декларантом) для здійснення митного оформлення даного транспортного засобу відповідачу подано в електронній формі митну декларацію за № 206050001/2016/404753 на ввезений транспортний засіб, згідно якої заявлено його митну вартість в розмірі 7 350 євро. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації "ціна товару" зазначено 7 350 євро, в графі 45 "коригування" вказано 98 833,00 гривень, в графі 23 "курс валюти" 27, 24731200 гривень (а.с.14).

До вказаної митної декларації декларантом долучено акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19.11.2016 № 209090402/2016/03355; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 07.05.2013 № EE604423; договір купівлі-продажу від 17.11.2016 №86/16 (рахунок-фактуру (інвойс); інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (а.с.11,13, 16).

25.11.2016 відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації № 206050001/2016/404753 та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв'язку з тим, що у поданих документах відсутності всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований автомобіль. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів за № 206050001/2016/00789 від 25.11.2016 (а.с.10).

У зв'язку з наведеним, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за № 206050001/2016/000694/1 від 25.11.2016, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 11 316,00 євро. Перший метод не застосований, у звязку з відсутністю у документах, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. Другий-п'ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів четвертого та пятого. Джерело інформації: каталог SchwakeListe 08/2016 ст.1372, з врахуванням коригувань на комплектацію автомобіля та технічний стан (а.с.33).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обовязковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як уже встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації за № 206050001/2016/404753, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного ним легкового автомобіля марки "VOLKSWAGEN", модель "PASSAT", 2013 року випуску, номер кузова - WVWZZZ3CZDE145839, за ціною договору. Наведене також підтверджується Актом про проведення митного огляду транспортного засобу, що переміщується за митною декларацією № 209090402/2016/03355.

Крім того, суд звертає увагу, що факт сплати грошових коштів за вказаною ціною договору підтверджений рахунком-фактурою, на якому зроблено відмітку про отримання коштів готівкою ("In bar erhalten") та скріплено підписом, печаткою продавця.

У судовому засіданні встановлено, що коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено, у звязку з відсутністю у документах, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого транспортного засобу та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за вказаний автомобіль.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З цього приводу у судовому засіданні встановлено, що відповідачем не було повідомлено декларанта та/або позивача, які саме числові значення складових митної вартості транспортного засобу чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні.

Наведене свідчить про недотримання Івано-Франківською митницею Державної фіскальної служби України вимог частини 2 статті статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за основним методом ціною договору.

Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3).

За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4).

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу .

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів за № 206050001/2016/000694/1 від 25.11.2016 відповідачем при визначенні митної вартості імпортованого транспортного засобу не застосовані другий-п'ятий методи визначення митної вартості товарів, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості товарів.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем не здійснювалась процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як того вимагають положення частини 4 статті 57 вказаного Кодексу, відповідачем також не було витребувано відомості про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, не використано наявні відомості.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 25.11.2016 підстави не застосування відповідачем другого-п'ятого методів при визначення митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу не відповідають дійсності. Відповідачем також не обгрунтовано ціну, що визначена ним у розмірі 11 316,00 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості транспортного засобу, а посилання на SCHWACKELISTE 08/2016 ст. 1372 не може бути достатнім обґрунтуванням для коригування митної вартості та підстав для виникнення обгрунтованості сумнівів в заявленій митній вартості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів за № 206050001/2016/000694/1 від 25.11.2016 протиправним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають до задоволення.

За таких обставин, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні ввезеного на митну територію України транспортного засобу "VOLKSWAGEN", модель "PASSAT", 2013 року випуску, номер кузова - WVWZZZ3CZDE145839, за заявленою у митній декларації № 206050001/2016/404591 митною вартістю, а тому оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 206050001/2016/00789 від 25.11.2016 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 206050001/2016/00789 від 25.11.2016 Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів призначення Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України М/п «Івано-Франківськ центральний» за №206050001/2016/000694/1 від 25.11.2016.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (вулиця Пушкіна, 13Б/69, місто Калуш, Івано-Франківська область) за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України (вулиця К. Данила, 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39640261) сплачений судовий збір в розмірі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 26.05.2017.