Рішення № 66741745, 16.05.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1859/17 Справа № 191/1971/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бондаренко Г. В. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року м. Дніпро 16 травня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Максюти Ж.І.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

Зайцівської сільської ради Синельниківського району

Дніпропетровської області,

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення сільської ради про вилучення земельної ділянки; визнання недійсним рішення сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 у червні 2015 року звернувся до суду з позовом до Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення сільської ради про вилучення земельної ділянки, визнання недійсним рішення сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.08.2001 року він є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_4 домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 0, 20 га. У зв'язку з тим, що позивач мешкає у м. Павлограді та через брак коштів він тривалий час не оформлював спадщину, а частину ділянки надав у користування під город сусідам, для чого у 2010 році звернувся з заявою до працівників селищної ради щоб частину земельної ділянки передали у тимчасове користування під город ОСОБА_3 до того часу коли він зможе оформити спадщину, з цього приводу 09.02.2010 року під диктовку працівників селищної ради він написав заяву. Коли у 2014 році він вирішив привести документи у порядок, оформив технічний паспорт на домоволодіння, отримав право власності на будинок та мав намір приватизувати земельну ділянку під будинком, але звернувшись з заявою до Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області отримав відповідь від 19.12.2014 року, що ця земельна ділянка вилучена по його заяві.

24 січня 2015 року він повторно звернувся до відповідача з приводу отримання витягу з рішення 9-ї сесії Зайцівської селищної ради від 21.02.1997 року, яким земельна ділянка 0,20 га була закріплена за домоволодінням по АДРЕСА_1, а саме була передана матері позивача у приватну власність під будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд з подальшим правом оформлення державного акту на землю, але отримав відповідь, що його мати ОСОБА_4 не мала права включати земельну ділянку до заповіту, також йому було відмовлено у видачі будь-яких документів щодо вилучення земельної ділянки.

Позивач вважає, що він є власником домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі заповіту від 07.08.2001 року, однак право власності на будинок виникло з моменту державної реєстрації майна, а саме 26.02.2015 року, на час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень він не мав права на розпорядження спадковим майном, а тому його заява від 09.02.2010 року про вилучення земельної ділянки не є чинною.

Просить визнати недійсним рішення 31 сесії Зайцівської сільської ради п'ятого скликання від 19.03.2010 року № 357-31/V про вилучення земельних ділянок раніше наданих у користування громадян, рішення від 19.03.2010 року № 358-31/V про надання дозволу на виготовлення техничної документації із землеустрою щодо надання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам, в частині щодо вилучення та надання дозволу відносно земельної ділянки розміром 0,19 га за адресою АДРЕСА_1 і передачі її ОСОБА_3. Також визнати недійсним рішення 33 сесії Зайцівської сільської ради шостого скликання від 22.10.2015 року № 349-33/VІ щодо внесення змін до рішення сесії № 358-3/ V від 19.03.2010 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо складання документів що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян», а саме надати земельну ділянку громадянці ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_2 /а.с. 2-4, 68, 125/.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2016 року задоволено позовні вимоги у повному обсязі, вирішено питання щодо судових витрат /а.с. 157-161/.

З рішенням суду не погодилася Зайцівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області і звернулася з апеляційною скаргою в якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права /а.с. 167-172/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню відповідно до ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 06.08.2001 року житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_5 /а.с. 86/.

За житловим будинком закріплена земельна ділянка розміром 0,20 га, згідно рішення № 63 9-ї сесії Зайцівської сільської ради від 21.02.1997 року /інвентаризаційна справа № 264 а.с. 19/.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть /а.с. 77/.

13.02.1975 року ОСОБА_5 склав заповіт яким заповідав усе своє майно своїй дружині ОСОБА_4 /а.с. 23/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помирає ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть /а.с. 76/.

Згідно довідки виконкому Зайцівської сільської ради ОСОБА_4 проживала та була прописана у АДРЕСА_1 з 1974 року по день своєї смерті /а.с. 81/.

Таким чином ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5, але не оформила правовстановлюючі документи на майно.

З матеріалів справи також вбачається, що 28.01.2000 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким усе належне їй майно заповідала ОСОБА_2 /а.с. 79/.

ОСОБА_2 отримує спадщину, яка складається з житлового будинку розташованого на земельній ділянці площею 0, 20 га у АДРЕСА_1, земельного паю розміром 6, 53 га та грошових внесків, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину /а.с. 6/.

09.02.2010 року ОСОБА_2 пише заяву на ім'я голови Зайцівської сільської ради та просить вилучити з його користування земельну ділянку площею 0,19 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 /а.с. 22/.

Відповідно до довідки Синельниківського МБТІ Дніпропетровської області № 2346 від 10.11.2014 року житловий будинок, господарські будівлі та споруди, які знаходяться за адресою у АДРЕСА_1, за інвентаризовані за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданим 07.08.2001 року, станом на 31.12.2012 року є зруйнованими у зв'язку з аварійним станом /а.с. 26/.

Рішенням 31 сесії Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області п'ятого скликання від 19.03.2010 року № 357-31/V про вилучення земельних ділянок раніше наданих у користування громадян, вилучено земельну раніше надану у користування ОСОБА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, за його заявою /а.с. 21/.

Рішенням 31 сесії Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області п'ятого скликання від 19.03.2010 року № 358-31/V земельна ділянка площею 0,19 га за адресою АДРЕСА_1 передана ОСОБА_3 /а.с. 23, 24/.

Рішенням 33 сесії Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області шостого скликання від 22.10.2015 року № 349-33/VІ за заявою ОСОБА_3 було внесено зміни до рішення 31 сесії Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області п'ятого скликання від 19.03.2010 року № 358-31/V «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян», а саме: надати земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_2 /а.с. 119/.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції посилається на те, що позивач набув право користування земельною ділянкою площею 0,20 га за адресою АДРЕСА_1, оскільки набув право власності на домоволодіння за вказаною адресою в порядку спадкування і вказана площа земельної ділянки зазначена у свідоцтві про право на спадщину.

Але з таким висновком суду повністю не можна погодитися, з наступних підстав.

Згідно із ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органів місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування чітко визначені ст. 122 ЗК України.

Положеннями ст. 142 ЗК України встановлено порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою у разу добровільної відмови землекористувача, за яким останній має надати власнику земельної ділянки відповідну заяву, на підставі якої власник приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє орган державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 отримавши спадщину написав заяву на ім'я голови Зайцівської сільської ради в якій просить вилучити з його користування земельну ділянку площею 0,19 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 /а.с. 22/.

Таким чином, в діях Зайцівської сільської ради по вилученню та подальшій передачі спірної земельної ділянки, не вбачається будь-яких порушень.

Щодо доводів ОСОБА_2 в позовній заяві, що він є власником домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі заповіту від 07.08.2001 року, однак право власності на будинок виникло у нього з моменту державної реєстрації майна, а саме 26.02.2015 року, на час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень позивач не мав права на розпорядження спадковим майном, а тому його заява від 09.02.2010 року про вилучення земельної ділянки не є чинною, то з ними погодитися не можна, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно він часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та 07.08.2001 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, а 09.02.2010 року написав заяву про вилучення з його користування земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Синельниківського районного суду Дніпропетровської області підлягає скасуванню, позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - задовольнити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2016 року - скасувати.

ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Демченко Е.Л.

Максюта Ж.І.