Рішення № 66738758, 26.05.2017, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1786/17

Провадження № 2/0182/2152/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.05.2017 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Скоробогатова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської територіальної громади про визнання права власності на нежитлову будівлю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на нежитлову будівлю.

На підтвердження своїх позовних вимог посилається на наступне.

Йому на праві приватної власності на підставі договору дарування від 28.03.2002 року належить торговий ларьок, розташований за адресою: с.Покровське, вул.Радянська, 19-д, площею 23,24 кв.м. Договір дарування зазначеного майна був посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу ОСОБА_2 Після передачі йому у власність торгового ларька він перебудував його на кафе, загальною площею 113,8 кв.м. Для перебудови торгівельного павільйону він оформив належну технічну документацію. 11.02.2009 року рішенням Покровської сільської ради № 243-23/У йому був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,01 га., в оренду. У 2016 році Нікопольським МБТІ йому був виданий технічний паспорт на будівлю кафе по вул.Калнишевського (до декомунізації - Радянська) в с.Покровському Нікопольського району. Він є приватним підприємцем, здійснює у належному йому кафе торгівельну діяльність. У 2014 році він звернувся до голови Покровської сільської ради з заявою про надання дозволу строкового сервітуту на земельну ділянку, площею 0,01 га, на якій розташована будівля кафе по вул.Радянській, 19-д в с.Покровському для комерційного використання цієї території. 30.05.2014 року рішенням Покровської сільської ради № 447-39/У1 йому було надано дозвіл на розміщення тимчасової споруди, загальною площею 141,0 кв.м., для провадження підприємницької діяльності по вул.Радянській, 19-д в с.Покровському Нікопольського району. Тим же рішенням його зобов"язали у місячний строк укласти з сільською радою договір про встановлення особистого строкового сервітуту під тимчасовою спорудою для провадження підприємницької діяльності. При цьому йому також було рекомендовано зареєструвати своє право на добудову, яку він й здійснив. 24 червня 2014 року між ним та Покровською сільською радою був укладений договір про встановлення особистого строкового сервітуту під тимчасовою спорудою для провадження підприємницької діяльності строком на 5 років. У січні 2017 року він звернувся до Нікопольської районної державної адміністрації для реєстрації свого права на перебудований торгівельний павільйон. Для реєстрації свого права він подав реєстратору договір дарування ларька від 28.03.2001 року; технічний паспорт на об»єкт нерухомого майна. Однак, 26.01.2017 року рішенням № 33576310 державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3 зупинила на 30 днів розгляд його заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Причиною такого рішення стала відсутність документу, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкту. 14.03.2017 року йому було відмовлено у державній реєстрації права на належне йому нерухоме майно. Згідно вимог ст.392 ЦК України, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що посвідчує його право власності. Він не може оформити своє право на нерухоме майно, тому у нього немає іншого виходу, крім звернення до суду з цим позовом.

В судове засідання сторони не прибули, надали до суду заяви про розгляд справи у свою відсутність, позивач позовну заяву підтримав, представник відповідача проти задоволення позову не заперечував.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може звернутись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Ч.1 ст.331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Ч.2 ст.331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Як встановлено в судовому засіданні, позивачу на праві приватної власності на підставі договору дарування від 28.03.2002 року належить торговий ларьок, розташований за адресою: с.Покровське, вул.Радянська, 19-д, площею 23,24 кв.м. (а.с.10-14, 16). Після передачі позивачу у власність торгового ларька, він перебудував його на кафе, загальною площею 113,8 кв.м. Для перебудови торгівельного павільйону позивач оформив належну технічну документацію. 11.02.2009 року рішенням Покровської сільської ради № 243-23/У позивачу був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,01 га., в оренду (а.с.15). У 2016 році Нікопольським МБТІ позивачу був виданий технічний паспорт на будівлю кафе по вул.Калнишевського (до декомунізації - Радянська) в с.Покровському Нікопольського району (а.с.10-14). Позивач є приватним підприємцем, здійснює у належному йому кафе торгівельну діяльність. У 2014 році він звернувся до голови Покровської сільської ради з заявою про надання дозволу строкового сервітуту на земельну ділянку, площею 0,01 га, на якій розташована будівля кафе по вул.Радянській, 19-д в с.Покровському для комерційного використання цієї території. 30.05.2014 року рішенням Покровської сільської ради № 447-39/У1 йому було надано дозвіл на розміщення тимчасової споруди, загальною площею 141,0 кв.м., для провадження підприємницької діяльності по вул.Радянській, 19-д в с.Покровському Нікопольського району. Тим же рішенням його зобов"язали у місячний строк укласти з сільською радою договір про встановлення особистого строкового сервітуту під тимчасовою спорудою для провадження підприємницької діяльності . При цьому йому також було рекомендовано зареєструвати своє право на добудову, яку він й здійснив. 24 червня 2014 року між ним та Покровською сільською радою був укладений договір про встановлення особистого строкового сервітуту під тимчасовою спорудою для провадження підприємницької діяльності строком на 5 років (а.с.6-9). У січні 2017 року позивач звернувся до Нікопольської районної державної адміністрації для реєстрації свого права на перебудований торгівельний павільйон. Для реєстрації свого права він подав реєстратору договір дарування ларька від 28.03.2001 року; технічний паспорт на об»єкт нерухомого майна. Однак, 26.01.2017 року рішенням № 33576310 державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3 зупинила на 30 днів розгляд його заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.5). Причиною такого рішення стала відсутність документу, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкту. 14.03.2017 року позивачу було відмовлено у державній реєстрації права на належне йому нерухоме майно (а.с.4).

Тому на підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.3-10, 30, 57-60, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлю кафе після реконструкції торговельного ларька, площею забудови 113,8 кв.м., по вул.Калнишевського, 19-д (раніше - вул.Радянська) в с.Покровському Нікопольського району Дніпропетровської області, для подальшого введення в експлуатацію.

Рішення суду першої інстанції можна оскаржити до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_4