Вирок № 66737457, 26.05.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/2885/16-к

1-кп/465/226/17

Вирок

Іменем України

26.05.2017 м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді: Мигаль Г.П.

при секретарі: Максимович М.І.

з участю прокурорів Бучинської К.П., Курлятовича І.

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника Остапик О.П.

розглянувши у судовому засіданні у м.Львові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12016140000000354 від 18.03.2016р. по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця С.Петричі Буського району, Львівської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, Личаківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.15, 185 ч.3, ч.3 ст.187, ч.3 ст.189, ч.3 ст.357, ст.358 ч.1, ст.263 ч.1 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 14.04.2014р. Личаківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.342, ч.1 ст.263, ч.2 ст.345 КК України на 5 років позбавлення волі, 21.07.2014р. звільнений від відбуття покарання згідно із Законом України «Про амністію»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 з вересня 2014 року по 31 березня 2016 року, з корисливих мотивів, шляхом погроз застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, фізичної розправи, знищення майна потерпілого ОСОБА_2, вимагав в потерпілого грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що згідно з офіційним курсом валют Національного банку України станом на 01.09.2014р. становила 262 282 гривень.

ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення з вересня 2014 року по 31.03.2016 р., неодноразово відвідував потерпілого ОСОБА_2 за місцем його проживання, а саме будинок за адресою: АДРЕСА_2, де шляхом вчинення відносно потерпілого ОСОБА_2 постійного психологічного тиску та фізичного насильства, вимагав грошові кошти.

Потерпілий ОСОБА_2, побоюючись за своє життя та життя своїх близьких, знаючи обвинуваченого ОСОБА_3, як неодноразово судимого за злочини із застосуванням насильства, неодноразово передавав обвинуваченому ОСОБА_3 протягом періоду часу з вересня 2014 року по 31.03.2016р. грошові кошти, на загальну суму 3000 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 01.09.2014р. становило 39330 гривень.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_2. 31.03.2016р. близько 23 год. 00 хвилин, ОСОБА_3 зайшов у житловий будинок, в якому проживає потерпілий, що за адресою: АДРЕСА_2, та погрожуючи ОСОБА_2 фізичною розправою, вимагав в потерпілого ОСОБА_2 грошові кошти, на що ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 800 гривень, побоюючись за своє життя та життя близьких. Під час вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_3 поводив себе агресивно та наніс три удари в обличчя потерпілого, тим самим спричинивши потерпілому моральних та фізичних страждань.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.189 КК України, як вимагання, вчинено повторно, з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення його майна, з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, не визнав, дав показання, що познайомився з потерпілим ОСОБА_2 осінню 2011 року. Потерпілий позичав в обвинуваченого гроші для бізнесу у сумі 50 000грн., гроші обвинуваченому віддавав по 5000грн., 2000 грн., 100 грн., 50 грн. Потерпілий повернув обвинуваченому добровільно приблизно 2000 доларів США. Для того, щоб повністю розрахуватися з обвинуваченим потерпілий запропонував спільний бізнес, а саме: продаж вагонів електроенергії в Антономну Республіку Крим, пізніше запропонував займатись перепродажем кабелю, труб. Потерпілий познайомив обвинуваченого зі своїм знайомим ОСОБА_20, який мав відношення до кабелю та труб та позичив в нього 90 тис. доларів США, але не віддав. ОСОБА_3 пояснив, що потерпілий ОСОБА_2 також заборгував йому гроші в сумі 20 000 доларів США за те, що обвинувачений відстояв потерпілого, йшов під кулі, щоб в потерпілого не забрали особняк. Ніяких угод з потерпілим щодо позики коштів та надання послуг з охорони, ОСОБА_3 не укладав. Це були людські відносини. Щодо події, яка мала місце 31.03.2016р., обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що в цей день приїхав до потерпілого ОСОБА_2 приблизно об 10-00 год. вечора разом з таксистом і товаришем, запитав у ОСОБА_2 чи є у нього гроші, на що ОСОБА_2 відповів, що гроші є і дав ОСОБА_3 800 гривень, по 100 гривень, добровільно як повернення боргу. Після чого ОСОБА_3 дав гроші ОСОБА_5, який разом з таксистом поїхали в магазин за горілкою. ОСОБА_3 пояснив, що наніс 3 удари рукою в обличчя ОСОБА_2 за те, що ОСОБА_2 образив товариша обвинуваченого, після чого обвинувачений та потерпілий потиснули руки один одному, сіли та випили по 50 грам горілки, пізніше коли обвинувачений від'їхав від будинку потерпілого, його затримали працівники поліції. ОСОБА_3 пояснив, що погрожував потерпілому, коли по телефону розмовляли, але це були просто емоції.

Будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 дав показання, що довгий час знає ОСОБА_21, якому позичив 2000 доларів США та який пообіцяв повернути ці кошти через рік. Але гроші не повернув. Потерпілий хотів зайнятися бізнесом- купити бар, але з баром не вийшло. Кредитори подали на нього в суд, який він програв, подали рішення суду у виконавчу службу та приїхали два хлопці, які почали вимагати повернення боргів. ОСОБА_3 займався залагодженням конфлікту з кредиторами потерпілого, їздив з ними на зустріч. ОСОБА_3 сказав, що вирішив питання потерпілого і тоді зайшла мова про оплату за послуги в якості автомобіля Пізніше ОСОБА_3 заарештували. Після звільнення ОСОБА_3, ОСОБА_3 зателефонував потерпілому ОСОБА_2 і сказав, що йому потрібні гроші, вони зустрілися на площі Ринок у м.Львові. Біля ОСОБА_3 був ще один чоловік. ОСОБА_3 сказав, що потерпілий винен йому 50тис. гривень. Під час розмови з потерпілим сказав, що поб'є дітей, забере дім, якщо потерпілий не поверне гроші. Потерпілий перелякався і підписав розписку. В загальному до 31 березня 2016 року потерпілий віддав ОСОБА_3 3080 доларів США. Після смерті брата у 2015 році, потерпілий захворів та не мав звідки віддавати гроші. Коли потерпілий віддавав гроші ОСОБА_3, ОСОБА_3 для розваги бив потерпілого по обличчю. Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що ніяких коштів в обвинуваченого ОСОБА_3 не позичав, не брав, а розписку написав під погрозами на жіноче ім'я, що позичив гроші до 31.12.2015р. Щодо послуг ОСОБА_3, а саме за зняття проблем, то потерпілий пояснив, що в рахунок віддяки мав передати обвинуваченому безоплатно автомобіль.

31.03.2016р. ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2, ОСОБА_2 відповів, що знаходиться вдома, гроші є. ОСОБА_3 приїхав додому до ОСОБА_2, де на кухні потерпілий передав грошові кошти обвинуваченому. ОСОБА_3 дав ОСОБА_5 гроші, щоб той купив горілку та сигарети для потерпілого. Після чого бив потерпілого, сказав, що вб'є маму потерпілого, буде жити у будинку потерпілого. Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_3 погрожував йому з 2011 року, але без фізичного насильства, з 2014 року обвинувачений почав погрожувати потерпілому, що якщо потерпілий не буде платити багато, то обвинувачений спалить дім потерпілого, покалічить його, вб'є маму, також погрожував зґвалтуванням з викладом в інтернет. Всі ці погрози потерпілий сприймав реально. 31.03.2016р. обвинувачений наносив удари по обличчю потерпілому, після чого потерпілий викликав швидку допомогу.

Крім показів потерпілого, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами:

Показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що він є працівником поліції та ним проводились оперативно-розшукові дії, було зібрано групу реагування, затримано ОСОБА_3 та доставлено в Головне управління НП у Львівській області. Свідок пояснив, що потерпілий подав заяву у Головне управління Національної поліції у Львівській області про злочин, а саме вимагання ОСОБА_3 у нього грошових коштів із погрозами застосування насильства, знищення майна ОСОБА_2 Велися негласні розшукові дії. На момент приїзду до місця проживання потерпілого, рухався автомобіль, оперативні працівники прослідували за автомобілем та затримали ОСОБА_3, який поводив себе зухвало. Під час затримання в ОСОБА_3 було вилучено грошові кошти в національній валюті.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який пояснив, що є працівником поліції та весною 2016 року проводилася заходи щодо затримання ОСОБА_3 Під час затримання обвинувачений активного опору не чинив, був у збудженому стані, зробив вигляд, що не розуміє, що відбувається, пояснював, що це його кошти, а в подальшому навіть визнав вину. Щодо потерпілого, то потерпілий був наляканий, казав, що погрожують йому, його сім'ї, вимагають велику суму в доларах.

Показаннями свідка ОСОБА_5, який пояснив, що є у дружніх відносинах з обвинуваченим, з потерпілим знайомий. Події відбувалася вроді 1 квітня. Свідок зустрівся з ОСОБА_3 і попросив його поїхати до майстра, щоб полагодити машину. Близько 20.00-21.00 год. свідок з ОСОБА_3 вийшли від майстра та коли іхали автомобілем, машина потратила в яму і вже не змогла далі іхати. Свідок зателефонував до свого сусіда ОСОБА_9, який погодився затягнути поламану машину свідка на ремонт. ОСОБА_3 попросив його підвезти до знайомого, та вони звернули, щоб заїхати до знайомого. Коли під"їхали, ОСОБА_3 зайшов до знайомого, потім вони вийшли. ОСОБА_3 дав свідку ОСОБА_5 гроші, щоб він купив пива та сигарет. ОСОБА_2 підійшов та попросив зайти їх в будинок. Вони зайшли в будинок, потерпілий запросив їх в кімнату, приніс стаканчики та воду, ввімкнув телевізор, випили по 50 грам і почали сваритися. Сварилися про гроші. ОСОБА_3 сказав до ОСОБА_2, щоб він віддав ОСОБА_3 те, що має віддати. ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_2 Свідок попросив їх заспокоїтися, вийшов на вулицю, сів у машину, потім їх затримали працівники міліції. Свідок пояснив, що до цього дня зустрічався з ОСОБА_2, давав номер карточки, на який ОСОБА_2 перераховував гроші, останній раз - 500 грн., від кого сума писало в смс. Свідок пояснив, що з потерпілим ОСОБА_2 його познайомив ОСОБА_3 на рахунок бізнесу, який запропонував ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_11 дав показанням, відповідно до яких, приблизно в кінці 2015 року, свідка познайомили з потерпілим. Потерпілий сказав, що має боргові зобов'язання, частково віддає борг. Свідок ОСОБА_11 пояснив, що працював раніше в правоохоронних органах. На запитання головуючої свідок відповів, що з потерпілим познайомились дуже давно приблизно в 1990-1991 роках. Потім випадково побачив потерпілого на вулиці. Потерпілий приходив до свідка, питав про земельні ділянки. Свідок пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_3 їх познайомив ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_12 дала показання в судовому засіданні, що з ОСОБА_3 познайомилася через ОСОБА_2 З ОСОБА_2 свідок працювала не один рік. До літа 2015 року свідок ОСОБА_3 не знала. Свідок вела супровід документів щодо продажу земельних ділянок. ОСОБА_2 попередив, щоб бажано, щоб угода відбулася, бо ОСОБА_2 винен ОСОБА_3 гроші. ОСОБА_2 говорив, що з ОСОБА_3 є розрахунки, якщо продасть об"єкт, то розрахується із ОСОБА_3

Вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення і дослідженими в судовому засіданні:

-Рапортом старшого УКП (КР) ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 від 18.03.2016р, відповідно до якого в ході оперативно-розшукових дій було встановлено факт вимагання грошей невстановленими особами, з погрозою вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та знищення майна відносно невстановленої особи на ім"я ОСОБА_2 (а.с.11);

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.03.2016р. за підписом ОСОБА_2 про вимагання у нього грошових коштів в сумі 20000 доларів США, в якому вказав особу, яка підозрюється - ОСОБА_3 (а.с12-14);

-Висновком експертизи №626 від 01.04.2016р., проведеним експертом Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_13, відповідно до якого в ОСОБА_2 виявлено синці на правій половині обличчя, які утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 31 березня 2016 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження (а.с.27).

-Заявою ОСОБА_9 від 01.04.2016р., відповідно до якої він видав старшому слідчому ГУНП у Львівській області грошову купюру номіналом 100 гривень ЕФ 4076469, яку йому надав ОСОБА_3, перебуваючи на вул.Воля у м.Львові в якості оплати за послуги перевезення (а.с.29);

-Протоколом огляду грошової купюри від 01.04.2016р.100 гривень ЕФ 4076469 (а.с.16), яка в подальшому була поміщена в конверт та визнана речовим доказом відповідно до Постанови про визнання грошових коштів речовими доказами і прилученням їх до матеріалів кримінального провадження (а.с.31-33)

-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.04.2016р. , складеним старшим слідчим Захарчуком відповідно до якого ОСОБА_3 було затримано 01.04.2016р. об 02год.00 хв. за участю захисника ОСОБА_14, понятих ОСОБА_15, ОСОБА_16.(а.с.91-96).

- Компакт - диском з відеозаписом затримання ОСОБА_3, який поміщено в конверт, та на якому зафіксовано затримання ОСОБА_3 (а.с.97)

-Протоколом огляду предметів та грошових купюр від 01.04.2014р., які були вилучені під час затриманняу ОСОБА_3: дві грошові банкноти номіналом 200 гривень, одна номіналом 100 гривень, мобільні телефони, предмет схожий на розкладний ніж (а.с.122-123);

-Речовими доказами - грошовими коштами, вилученими у ОСОБА_3 та поміщеними у конверт 01.04.2016р. (а.с.124-126)

-Протоколом огляду предметів від 05.04.2016р., а саме - банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк» із номером НОМЕР_1, наданої добровільно ОСОБА_17, номер якої свідок ОСОБА_5 надав потерпілому ОСОБА_2 для перерахування коштів, що підтвердив свідок в судовому засіданні (а.с.142-143)

-Протоколом за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії від 06.04.2016р. у кримінальному провадженні №12015140000000278, що проводиться з 22.02.2016р., за ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області Гаврилова В.М. від 28.01.2016р. №-179Т стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., т.НОМЕР_2, до якого долучено електронний носій з інформацією, де відображено телефонні розмови обвинуваченого та потерпілого. У телефонних розмовах обвинувачений погрожував потерпілому фізичною розправою та знищенням майна - спаленням дому як потерпілого (а.с.161-165) .

-Протоколом за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії від 25.04.2016р. у кримінальному провадженні №12015140000000354, що проводиться з 21.03.2016р., за ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області Ревера В.В. від 21.03.2016р. №-0322Т стосовно ОСОБА_3, в результаті якої отримано інформацію як потерпілий (ОСОБА_2 ) та підозрюваний (ОСОБА_3 ) заходять в кімнату (кухню). ОСОБА_2 дістає з кишені гроші, дає ОСОБА_3. ОСОБА_3 перераховує гроші. (а.с.167).

Захисник обвинуваченого Остапик О.П. в порядку ст.89 КПК України просила суд визнати недопустимими докази - протокол затримання особи від 01.04.2016р. (а.с.91.96), оскільки його не підписали всі учасники слідчої дії, не зазначено технічних засобів фіксування, великі розбіжності з зафіксованою подією на компакт диску, не всі пусті графи перечеркнуті з метою недопущення дописування у протокол додаткових відомостей, а отже на думку захисника проведення слідчої дії не відповідало вимогам законодавства та грубо порушило права учасників процесу.

Крім цього, захисник обвинуваченого просила визнати недопустимими докази - протокол за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії від 06.04.2016р. , посилаючись на те, що даний протокол в межах іншого кримінального провадження та відсутні клопотання прокурора та постанови слідчого судді щодо проведення цієї дії.

Оцінюючи докази, які захисник просить визнати недопустимими, суд доходить висновку, що зазначені докази, отримані у порядку, встановленому КПК України, а тому не вбачає підстав для визнання їх недопустимими. Як вбачається із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.04.2016р., ОСОБА_3 було затримано на підставі ст.208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину, де у протоколі затримання є посилання на п.2 ч.1 ст.208 КПК України та зазначено конкретні обставини - нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, погроз застосування насильства, вимагання грошових коштів. Під час затримання повідомлено права та обов'язки ОСОБА_3, роз'яснено право на захист. Протокол складено слідчим за участю понятих, затриманого та захисника, про що свідчать їх підписи, зазначено технічні засоби фіксації - фотокамера з мобільного телефону «LGI».

Що стосується протоколів за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії, то зазначені протоколи складено за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії від 06.04.2016р. у кримінальному провадженні №12015140000000278, що проводилась з 22.02.2016р., за ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області Гаврилова В.М. від 28.01.2016р. №-179Т та за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії від 25.04.2016р. у кримінальному провадженні №12015140000000354, що проводилась з 21.03.2016р., за ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області Ревера В.В. від 21.03.2016р. №0322т стосовно ОСОБА_3, а отже твердження захисника, що ухвала слідчого судді не постановлялась, не відповідає дійсності і такі протоколи відповідно до вимог ст.256 КПК України можуть використовуватись у доказуванні. Зазначені протоколи були відкриті стороні захисту, про що свідчить протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 13.05.2016 року. Що стосується ухвал судді Апеляційного суду Львівської області, то із зазначених документів, як пояснила прокурор в судовому засіданні не знято гриф «таємно», а тому вони не долучались до матеріалів кримінального провадження.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 висловлював вимогу передачі чужого майна - грошових коштів у потерпілого ОСОБА_2, з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_2 та його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна, з погрозою вбивства за заподіяння тяжких тілесних пошкоджень, що вчинене повторно, оскільки раніше судимий Личаківським районним судом м.Львова 13.02.2002р. за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.15, ч.3, ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.189, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.1 ст.263, ст.70 КК України до 11 років позбавлення волі, судимість за які не знято та не погашено, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.189 КК України.

Органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії за ч.2 ст.189 КК України.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, крім письмових доказів та матеріалів відеофіксації, які наведені вище, підтверджується показами потерпілого ОСОБА_2, які є послідовними та співставляються із показами свідків ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_5 Зокрема, свідок ОСОБА_5 пояснив, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник конфлік через гроші та що ОСОБА_3 кілька разів вдарив ОСОБА_2 по обличчю. Крім цього, ОСОБА_2 перераховував гроші для ОСОБА_3 на карточку, номер якої дав потерпілому свідок ОСОБА_5 Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував факт отримання коштів від ОСОБА_2 та факту погроз з його боку на адресу ОСОБА_2, однак не визнає свою вину, стверджуючи, що потерпілий був винен йому гроші за послуги, які він надав потерпілому, захищаючи потерпілого від інших кредиторів, крім цього позичив кошти потерпілому для ведення бізнесу. Однак, як встановленому в судовому засіданні, жодних угод, договорів між обвинуваченим та потерпілим щодо надання послуг з охорони потерпілого не укладалось, в тому числі щодо надання коштів для ведення підприємницької діяльності, а отже вимога ОСОБА_3 щодо передачі йому коштів ОСОБА_2 носила протиправний характер.

Щодо показів свідка ОСОБА_11, то дані покази суд не бере до уваги, оскільки вони є суперечливими, не співставляються з показами потерпілого та матеріалами справи. Спочатку свідок ОСОБА_11 пояснив, що познайомився з потерпілим у 2015 році, пізніше сказав, що знає потерпілого з 1990-их років, був неодноразово у потерпілого вдома у будинку, стояв на веранді, однак потерпілий зазначив, що веранди у нього немає.

Що стосується показів свідка ОСОБА_12, яка пояснила, що вела супровід документів щодо продажу земельних ділянок і ОСОБА_2 говорив їй, що винен гроші ОСОБА_3, та був зацікавлений, щоб угода з продажу земельної ділянки відбулася, то вказані обставини не спростовують факту безпідставності вимагання коштів обвинуваченим в потерпілого.

Щодо показів обвинуваченого ОСОБА_3, який не визнав свою вину та зазначив, що потерпілий заборгував кошти обвинуваченому, які обвинувачений позичив потерпілому, а також за надання послуг щодо залагодження конфлікту з кредиторами ОСОБА_2, а отже він не скоював кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.189 КК України, то суд розцінює їх як надані з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачений не мав законних підстав вимагати кошти в потерпілого, погрожуючи насильством та знищення майна потерпілому та його близьким родичам.

Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_2 спричинено матеріальної шкоди на загальну суму 39330 гривень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, передбачені ст.66 КК України, в судовому засіданні не встановлено.

Обставин, які обтяжують кримінальну відповідальність, передбачені, ст.67 КК України, в судовому засіданні, не встановлено

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №52 від 29.03.2017р., проведеного експертами Комунального закладу Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня на підставі Ухвали Франківського районного суду м.Львова, на даний час ОСОБА_3 психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій, ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_3 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину, обставини скоєння кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, ніде не працює за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 173), на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває ( а.с. 45) , наявність неповнолітньої дитини ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.176), відсутність пом"якшуючих та обтяжуючих обставин та приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.189 КК України.

Матеріальні носії інформації, долучені до протоколів проведення негласних слідчих розшукових дій, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - зберігати протягом всього періоду зберігання матеріалів кримінального провадження.

Долю речових доказів вирішити згідно зі ст.100 КПК України

Керуючись ст.ст. 65, 72, 100, 370, 373-374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років 10 (десяти місяців) позбавлення волі.

Початок відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - з 01.04.2016р.

Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази: грошові купюри номіналом 100 гривень серія ЕФ 4076469 (а.с.31), номіналом 200 гривень серія ЕЩ 1353566, номіналом 200 гривень серія ЄЖ 9037067, 100 гривень серія ГГ 3028555 (а.с.124), що містяться в конверті, долученому до матеріалів кримінального провадження, зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом всього періоду зберігання матеріалів кримінального провадження.

Речові докази - вилучені 01.04.2016р. під час проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_3 (а.с.125-126) : мобільний телефон марки «Нокіа», що зберігається в камері схову Франківського ВП ГУ НП у Львівській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_3; предмет схожий на розкладний ніж із написом на лезі Patent НОМЕР_3.1 , що зберігається в камері схову Франківського ВП ГУ НП у Львівській області - знищити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку до Апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Мигаль Галина Петрівна