
221/1543/15-к
1-кп/264/99/2017
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.05.2017 колегія суддів Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області у складі головуючої судді Харитоновї Г.Л., суддів Мирошниченка Ю.М., Литвиненко Н.В., при секретарі Сердюк О.В., за участю прокурора Холдус Д.В., захисника ОСОБА_1, у присутності обвинуваченої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 ,
В С Т А Н О В И Л А :
В провадженні Іллічівського райсуду м. Маріуполя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.
Відносно обвинуваченої ОСОБА_2 31 січня 2015 року ухвалою слідчого судді Жовтневого району м. Маріуполя обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, В подальшому строк тримання під вартою продовжувався, останнього разу ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 29 березня 2017 року запобіжний захід у виді тримання під вартою був продовжений до 27 травня 2017 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Прокурор у судовому засіданні вважав за необхідне продовжити раніше обраний обвинуваченій запобіжний захід у виді тримання під вартою , оскільки строк тримання під вартою ОСОБА_2 спливає 27.05.2017 року, а закінчити кримінальне провадження до цього часу не буде можливості. При цьому посилався на наявність передбачених статтею 177 КПК України ризиків та неможливість обрання іншого запобіжного заходу, а також те,що свідки по справі не опитані та обвинувачена, перебуваючи на волі, може впливати на них.
Захисник ОСОБА_1 заперечувала проти продовження строків тримання під вартою, та просила відмовити прокурору у заявленому клопотанні.
Обвинувачена підтримала захисника ОСОБА_1 та просила обрати їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників, судова коллегія приходить до висновку, що обраний обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.
Продовжуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченій запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали й під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченій, остання може переховуватись від суду. Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за скоєння якого передбачає позбавлення волі на строк від восьми до пятнадцяти років.
Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченій та імовірну можливість продовження нею протиправної поведінки у подальшому. Будь-яких відомостей щодо неможливості подальшого тримання обвинуваченої під вартою за станом здоровя на теперішній час суду не представлено.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, згідно ч.5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.
Суттєвих підстав не обирати взагалі запобіжний захід у суду на теперішній час немає.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_2 . необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, судова колегія , -
У Х В А Л И Л А :
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 25 липня 2017 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору, надіслати начальнику Маріупольського слідчого ізолятору УДПтСУ в Донецькій області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : Г. Л. Харитонова
Суддя: Ю.М. Мирошниченко
Суддя: Н.В. Литвиненко
Судове рішення № 66732463, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 26.05.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 221/1543/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: