Ухвала суду № 66732302, 24.05.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/12347/16-к

Провадження № 1-кп/263/130/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Папаценко П.І.,

при секретарі Масюк М.С.,

за участю прокурора Грибенюк О.О.,

захисника ОСОБА_1

під час розгляду у судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2016 року за №12016050770003439 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 06.12.2016 року у зв`язку з розшуком обвинуваченого ОСОБА_3 вказане провадження було зупинено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 17.01.2017 року у зв`язку з доставкою обвинуваченого до приміщення суду провадження по справі поновлено та призначено до розгляду, а також застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 березня 2017 року з визначення розміру застави в сумі 30000 грн.

Ухвалами Жовтневого районного суду м. Маріуполя ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.05.2017 року, 19.06.2017 року включно.

04.04.2017 року до суду надійшов обвинувальних акт відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, який було обєднано ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 21.04.2017 року з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

При обговоренні питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою за вимогами ст.331 КПК України, сторони висловили наступне.

Прокурор не заперечувала проти продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочинів невеликої та середньої тяжкості, існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений, знаходячись на волі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти задоволення вказаного клопотання, просили суд обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешта, оскільки має родину, постійне місце проживання та не має наміру переховуватися від органів слідства та суду.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених, захисника, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.183 КПК України передбачено обмежений перелік підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Згідно зі ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є : 1) особисте зобов'язання, 2) особисте поручительство; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є спосіб забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього зобов'язань, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, скоєних ОСОБА_3 які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, за які санкцією статті КК передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, а також беручи до уваги те, що останнього було оголошено у розшук, для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу та вважає необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, тобто по 22 липня 2017 року, включно.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.177-178, 181, 193 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою, продовжити на 60 днів по 22 липня 2017 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор»

Строк дії ухвали - до 22.07.2017 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.

Суддя: П.І.Папаценко