Постанова № 66728810, 26.05.2017, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2623/17

Провадження № 1-кс/362/419/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2017 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді - Г.М. Лебідь-Гавенко,

при секретарі- А.В. Харченко,

за участю прокурора Н.О. Жарюк,

слідчого- В.Г. Ванічкіна,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, погодженого із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

25 травня 2017 року старший слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3ст. 185 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4, у вечірній час 23.05.2017 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, приїхав в смт. Гребінки Васильківського району Київської області разом з ОСОБА_5 на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5

Після чого, ОСОБА_4, діючи повторно, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, попередньо домовившись з ОСОБА_5 про крадіжку чужого майна, перебуваючи в смт. Гребінки Васильківського району Київської області, у нічний час 24.05.2017 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, проник на територію приватного домоволодіння за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Урожайна, 33, де шляхом відкриття дверей, проник в середину господарської будівлі, звідки таємно викрав електричний компресор марки «2011», який належить ОСОБА_6

Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди.

Матеріали досудового розслідування внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110140000761 від 24.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 185 КК України, а саме: у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчинений повторно, поєднаний з проникненням в сховище.

Підозра ОСОБА_4 підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 24.05.2017 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6., протоколами допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий у клопотанні посилається на такі ризики:

- ОСОБА_4 підозрюється у вчинення злочину, за який законом передбачена міра покарання 6 років, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному проваджені, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

- перебуваючи на волі, ОСОБА_4, який є раніше судимим, може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може застосовуватися до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчий в клопотанні зазначає, що застосування застави щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки останній офіційно не працює, підозрюється у вчиненні корисливого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а також перебуваючи на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків.

Застосування домашнього арешту, особистого зобовязання та особистої поруки щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки, враховуючи те, що ОСОБА_4 є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, останній може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчинені умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, може вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки раніше вчиняв кримінальні правопорушення та був засуджений, впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

24 травня 2017 року о 02 год. 00 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України (а.с.15-16).

24 травня 2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст. 185 КК України

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому більш мякий запобіжний захід не є можливим.

Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 просив у його задоволенні відмовити, оскільки ризиків передбачених ст. 177 КПК України прокурором та слідчим не доведено, просив застосувати до нього більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту

Допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 вину не визнав, заперечував проти задоволення клопотання та просив у його задоволенні відмовити, застосувати більш мякий запобіжний захід.

Заслухавши слідчого, прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження №12017110140000761, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимогстатей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що вручені останньому 25 травня 2017 року о 12 год. 00 хв., та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, приходить до наступного висновку.

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:

- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;

- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені уч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;

5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантованіст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року(Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".

Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно дост. 178 КПК:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з'ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного,

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує, що підозрюваний не має постійного місця роботи, тобто стабільного джерела доходу, те, що він не одружений, відсутність у нього утриманців, тобто відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, що підтверджується матеріалами досудового розслідування, це свідчать про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того на час вчинення кримінального правопорушення був судимий та звільнений від відбуття покарання за попередньо вчинений злочин, із випробувальним терміном, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. з ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене та керуючисьст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст.176,177,178,182,183,184,193,194,196,197КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, погодженого із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3ст. 185 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_4, українцю, громадянину України, не одруженому, не працюючому, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованому та проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимому - запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, з подальшим утриманням у Київському СІЗО № 13 Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області на строк тридцять днів з моменту затримання, а саме до 22 червня 2017 року включно.

Визначити розмір застави, із врахуванням положень ч.5 ст. 182 КПК України, у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 33 680 грн.

У разі внесення застави, на ОСОБА_4 покласти обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5ст. 194 КПК України:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Згідно із ч. 7ст. 182 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок № 37312095018661, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ):26268119, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172.

Відповідно до ч. 3, 8 ст.182, ч. 5 ст.194 КПК Українипідозрюваному, обвинуваченому роз'яснити його обов'язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов'язків заставодавцем а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурору або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з 24 травня 2017 року.

Строк дії ухвали тридцять днів з моменту затримання.

На ухвалу протягом п'яти діб з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Київської області.

Слідчий суддя Г.М.Лебідь-Гавенко