Рішення № 66728202, 17.05.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3183/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЯМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з - ОСОБА_1

прокурора - Цьомика І.О., Костишина О.Д., Сороколат Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третіх осіб відділу у справах дітей Житомирської районної державної адміністрації, відділу у справах дітей Чуднівської районної державної адміністрації про повернення дітей, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повернення дітей, з тих підстав, що ОСОБА_3 викрала їх спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, не надає позивачу можливості спілкувати з ними. Окрім того відповідач веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, дітьми не займається, чим спричиняє дітям психологічну травму.

В ході судового розгляду позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, просив визнати дії відповідача ОСОБА_5, які полягали в самовільній зміні місця проживання дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 16 вересня 2014 року без згоди батька дітей (позивача), з їх законного місця проживання за адресою: вул.Рад, буд.№ 6, село Рудня-Городище, Житомирського району, Житомирської області на вул.Цюрупи, буд. №76, село Зарічани, Житомирського району, Житомирської області протиправними, визнати дії відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_4 які полягали в незаконному, насильницькому, без погодження батька ОСОБА_2, із застосуванням фізичної сили та нанесенням тілесних ушкоджень, 23 квітня 2015 року зміні місця проживання дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 16 вересня 2014 року без згоди батька дітей (позивача), з їх законного місця проживання за адресою: вул.Рад буд.№ 6, село Рудня-Городище, Житомирського району, Житомирської області - протиправними.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов повністю з викладених в ньому підстав.

Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали та вважають його безпідставним, оскільки після розірвання шлюбу діти залишилися на вихованні матері, а тому дії позивача порушують права дітей.

Представник третьої особи служби у справах дітей Житомирської РДА в судовому засіданні позов не визнала та заперечувала проти задоволення позову.

Представник третьої особи служби у справах дітей Чуднівської РДА позов не підтримав та просив розглядати справу у його відсутність, про що надіслав на адресу суду лист (а.с.7-9 том 2).

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи вважає позов таким, що не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.170 Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадку, якщо бать або один із них ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

Згідно зі ст.ст.18, 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави - учасниці зобов'язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155, 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов'язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 народилися 29 грудня 2007 року в м.Житомирі, в свідоцтві про народження яких батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перебували у незареєстрованому шлюбі (а.с.13-14 том 1).

Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрацій Житомирської області №155 від 01.07.2015 року «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2В.» встановлено час спілкування ОСОБА_2 з малолітніми дітьми: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 щотижня у вихідний день суботу чи неділю, за попередньою домовленістю з матірю дітей ОСОБА_3, дозволивши забирати дітей за місцем свого проживання (а.с.159 том 1).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2015 року визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з матірю - ОСОБА_3 (а.с.184-187 т.1).

Згідно відомостей, що зазначені у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 є власником житлового будинку №8 по вул.Комсомольській в селі Карпівці Чуднівського району Житомирської області та земельної ділянки, що знаходиться біля даного будинку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.185-187 том 1).

Згідно наданих характеристик на гр.ОСОБА_3 з місця роботи вбачається, що вона працьовита, пунктуальна, сумлінно ставиться до роботи (а.с.188, 193 т.1), має у власності житловий будинок №8, що розташований по вул.Комсомольській в с.Карпівці, Чуднівського району Житомирської області (а.с.189-191 т.1), актом обстеження матеріально-побутових умов встановлено, що умови проживання дітей задовільні і відповідають санітарно-гігієнічним вимогам (а.с.194-195, 197, 202 т.1, а.с.8 т.2). При розгляді питання про визначення місця проживання дітей Житомирською районною державною адміністрацією винесено висновок від 01 березня 2016 року з якого вбачається, що ОСОБА_3 займається суспільно-корисною працею, дисциплінована, спокійна, покладені на неї обовязки виконує сумлінно та своєчасно, діти виявили бажання проживати з матірю (а.с.200-201 т.1), малолітні діти здорові (а.с.206-207 т.1).

Судом також приймається до уваги акт обстеження умов проживання ОСОБА_3, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, про те фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, з якою проживають її малолітні діти. Мати належним чином виконує батьківські обовязки відносно дітей, діти систематично відвідують школу, забезпечені одягом та продуктами харчування (а.с.8 том.2).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про свободу пресування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про відсутність протиправних дій зі сторони відповідачів та їх наявність в діях позивача, якій у невстановлений час визначений розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрацій Житомирської області №155 від 01.07.2015 року для спілкування ОСОБА_2 з малолітніми дітьми, ОСОБА_6 та ОСОБА_6 Дарєю, ІНФОРМАЦІЯ_5 без погодження з матірю дітей ОСОБА_3 забрав дітей за місцем свого проживання.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий позивачем, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»), при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини.

Керуючись ст.ст. 3, 57, 60, 208, 212-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст.150, 155, 180, 164 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, суд,

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І. В. Зубчук