Рішення № 66724547, 24.05.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2827/16-ц

Провадження № 2/635/698/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Токарєвої Н.М.,

при секретарі Браварець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Перша державна нотаріальна контора Харківського району, Харківська місцева прокуратура № 6 про встановлення факту, що має юридичне значення, скасування свідоцтва про права на спадщину, визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини; скасувати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок розташований у смт. Високий, вул. Суворова, буд. 30, Харківського району Харківської області, на імя ОСОБА_2, виданого 04 листопада 2016 року Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області та його державну реєстрацію; визнати недійсним договір купівлі-продажу частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у смт. Високий, вул. Суворова, буд. 30, Харківського району Харківської області, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 від 10.11.2016р., реєстровий № 1864 та реєстровий №1867; визнати за ОСОБА_6 право власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у смт. Високий, по вул. Суворова, буд. 30, Харківського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 23 грудня 2012 року; стягнути судові витрати з ОСОБА_2.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 23.12.2012р. помер його батько ОСОБА_4 та після його смерті відкрилась спадщина, яку фактично прийняв він та його брат ОСОБА_7, як спадкоємці першої черги за законом. ОСОБА_7 також зазначає, що спадщину він прийняв, так як на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_4 Після смерті його брата ОСОБА_7, який помер 11 травня 2013 року, спадщину прийняли дружина померлого ОСОБА_8 та його донька ОСОБА_9 та мають право по 1/4 частині спірного житлового будинку кожна. Позивач вказує, що протягом шести місяців після смерті свого батька ОСОБА_4 з приводу оформлення спадщини він не звертався, та пізніше державний нотаріус запропонував йому звернутись до суду з приводу оформлення спадщини, так як місце реєстрації відповідача не відповідає його місцю проживання на час відкриття спадщини. Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду з первинним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на 1/2 частину спірного житлового будинку. Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що в ході розгляду справи судом за його заявою було ухвалено рішення про вжиття заходу забезпечення позову, шляхом заборони Першій державній нотаріальній конторі видати ОСОБА_2 Свідоцтво про право на спадщину на зазначений житловий будинок до прийняття рішення суду, проте таке Свідоцтво було видано, а ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу зазначеного будинку з іншим відповідачем по дійсній справі ОСОБА_3.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, але надала до суду заяву, згідно якої просила слухати справу за її відсутністю та заперечує проти позовних вимог позивача і просить відмовити у повному обсязі (т. 2, а.с.1).

Третя особа Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області в судове засідання не зявилась, повідомлялась належним чином, причину своєї неявки суду не повідомила, проте раніше надавала до суду заяву, про слухання справи за їх відсутності та у разі винесення рішення постановити його згідно діючого законодавства на погляд суду (т.1 а.с.180).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, надав заяву, згідно якої свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив суд їх задовольнити, вказавши, що був зареєстрованим у спірному будинку до 1981 року, а потім коли одружився, знявся з реєстрації та поїхав проживати до ІНФОРМАЦІЯ_1, де є зареєстрованим по теперішній час. У квітні 2007 року він повернувся проживати до ІНФОРМАЦІЯ_2, де доглядав за батьком. Після смерті батька, він мешкав один, а з осені 2013 року з ним в спірному будинку стала проживати відповідач ОСОБА_7, яка почала його виганяти та не пускати до дому. На даний чай він залишається одружений, періодично їздить до дітей в гості. Після смерті свого брата ОСОБА_7 він вирішив оформити спадщину після смерті батька ОСОБА_7, але нотаріусом йому було відмовлено в оформленні спадщини з приводу пропуску строку звернення с заявою на прийняття спадщини, в звязку з чим звернувся до суду з позовом про надання додаткового строку на прийняття спадщини. В судовому засіданні він особисто приймав участь. Позивач зазначив, що його адвокат ввів його в оману, оскільки в суді пояснив, що строк він пропустив так як хворів, жив далеко, а коли йому відмовили, то зараз звернувся до суду з вимогами встановити факт спільного проживання з батьком, а також визнати право власності за собою на частину будинку. Своєчасно звернутись до нотаріусу йому завадило незнання. З квітня 2007 року до 2012 року комунальні послуги сплачував батько, після його смерті комунальні послуги сплачував він, проте підтвердити дані обставини не може. З 2007 року офіційно не працює. На похорони батька грошей не давав.

Представник позивача ОСОБА_10 в судове засідання не зявилась, надавши свої письмові пояснення з приводу позову, згідно яких, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не зявилась, надала до суду спільні зі своїм представником письмові дебати, в яких вони заперечували проти позову, та просили відмовити у повному обсязі, а засідання провести за її відсутністю. Раніше в судовому засіданні відповідач надала в суді свої пояснення, згідно яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, категорично заперечує проти них та просила суд відмовити у повному обсязі. Відповідач пояснила, що позивач ОСОБА_1 дійсно є братом її покійного чоловіка ОСОБА_7 Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її чоловік ОСОБА_7 ОСОБА_1 в шестимісячний строк до нотаріальної контори не звертався. Після смерті чоловіка вона прийняла спадщину у відповідності до закону. Відповідач також зазначила, що брат її покійного чоловіка ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_11 повернувся до смт. Високий Харківського району Харківської області, проте у спірному будинку не був зареєстрованим та не проживав в ньому взагалі, оскільки мешкав у сусідки ОСОБА_12, а до спірного будинку за час життя ОСОБА_4 приходив дуже рідко у гості. Відповідач ОСОБА_7 зазначає, що вона постійно проживала за адресою в ІНФОРМАЦІЯ_3, прибирала там, прала, допомагала батькам чоловіка, коли його мати ОСОБА_11 себе погано почувала. Так як відповідач працювала у службі швидкої допомоги, то вона також слідкувала за здоровям обох батьків свого чоловіка, а після смерті матері вже тільки за батьком. Також, в цьому участь приймала і її донька ОСОБА_13 Ні позивач ні його родина батькам не допомагали, проте навпаки батьки допомагали позивачу будувати будинок. Пасіка давала добрий дохід, з якого позивачу і надавались кошти на будинок. Її чоловіку батьки не допомагали, та зазначали що вони допомагають позивачу збудувати будинок, а відповідачу з її чоловіком залишиться спірний будинок у смт. Високий. Перед своєю смертю, батько її чоловіка зайнявся питання оформлення будинку на нього, проте не встиг. Після смерті батька вони поховали його самі без участі позивача. Відповідач приїхав у 2007 році, та у нього почались відносини з ОСОБА_12, де він і мешкав у неї по сусідству по вул. Суворова № 36, продовжуючи проживати і зараз, його речі завжди знаходились там. Часу допомогати батькам у позивача не було, так як він займався господарством у сусідки.

Представник відповідача ОСОБА_14 у судове засідання не зявився, надав до суду спільні з відповідачем письмові дебати, в яких вони заперечували проти позову та просили відмовити у повному обсязі, а засідання провести за їх відсутністю. Раніше в судовому засіданні представник позивача підтримав позицію відповідача ОСОБА_7, також надав до суду свої пояснення, згідно яких вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, такими що не підлягають задоволенню, та просив суд відмовити у повному обсязі. ОСОБА_14 також зазначив, що позивач не проживав та не був зареєстрованим у спірному будинку, протягом шести місяців заяву про прийняття спадщини після смерті батька він не подав, та спадщину повністю отримав ОСОБА_7, після смерті якого спірний будинок у якості спадщини прийняла його дружина ОСОБА_7 Так як позивач ОСОБА_15 до нотаріальної контори протягом шести місяців після смерті батька ОСОБА_4 не звертався, то він подав до Харківського районного суду Харківської області позов до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини, чим підтвердив підстави прийняття спадщини не як особа, яка на час смерті проживала зі спадкодавцем, судом у задоволенні його позову було відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як зазначає ч. 1 ст. 10 ЦПК України, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна із сторін зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Вимогами ст. 61 ЦПК України визначені підстави звільнення від доказування. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23 грудня 2012 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії І-ВЛ № 381722, виданого Височанською селищною радою Харківського району Харківської області 26 грудня 2012 року, актовий запис № 210 (т. 1 а.с.7).

ОСОБА_4 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва житлового будинку, посвідченого 09.03.1959р. Першою Харківською державною нотаріальною конторою належав житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташован за адресою селище Високий, вул. Суворова, буд. 30 Харківського району Харківської області, що підтверджується інформацією, зазначеною в Свідоцтві про право на спадщину за законом, виданим 04.11.2016р. (т. 1. а.с.152).

Заповіту ОСОБА_4 не залишив та єдиними спадкоємцями першої черги за законом були його діти ОСОБА_7 та ОСОБА_1. Після смерті ОСОБА_4 09.01.2013р. Першою державною нотаріальною конторою була зареєстрована спадкова справа (т.1 а.с.14).

Протягом шестимісячного строку після смерті ОСОБА_4 його син ОСОБА_7 звернувся до держнотконтори с заявою про прийняття спадщини (т. 1 а.с.93). У звязку з тим, що ОСОБА_16 протягом шестимісячного строку після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори не звертався, а тому спадщину у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: селище Високий, вул. Суворова, буд. 30, Харківського району Харківської області, отримав ОСОБА_7.

11 травня 2013 року помер ОСОБА_7, та 04.07.2013р. Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області було зареєстровано спадкову справу (т.1 а.с.70, 78).

Після спливу шестимісячного строку після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_1 звернувся до Першої державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4, померлого 23 грудня 2012 року, проте йому було відмовлено у звязку з тим, що відсутні документи що підтверджують факт прийняття ним спадщини у встановлений законом шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця (т.1 а.с.14). Крім того, ОСОБА_16 нотаріусом Першої державної нотаріальної контори також було розяснено, що Свідоцтво на спадщину за законом на все спадкове майно може бути видано спадкоємиці ОСОБА_2 дружині ОСОБА_7, який помер 11 травня 2013 року та є спадкоємцем ОСОБА_4, у разі якщо на протязі місячного строку з дня одержання цього листа він не звернеться до суду з питання продовження строку на прийняття спадщини і не буде накладена заборона суду (т.1 а.с.88).

ОСОБА_16 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_4, померлого 23 грудня 2012 року. 15 березня 2016 року рішенням Харківського районного суду Харківської області по справі № 635/10385/14-ц йому було відмовлено в наданні додаткового строку (т.1 а.с.72), а тому ОСОБА_1 звернувся з дійсним позовом до Харківського районного суду з приводу встановлення юридичного факту сумісного проживання з його батьком ОСОБА_4 на час його смерті, та визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна.

Під час розгляду справи щодо надання додаткового строку на прийняття спадщини, ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив, що шестимісячний строк прийняття спадщини він пропустив з поважної причини, так як він тривалий час хворів, також в своїх поясненнях він зазначив, що після смерті батька він був тривалий час в стресовому стані, що заважало йому звернутись до нотаріальної контори с заявою про прийняття спадщини. Крім того в рішенні суду зазначено, що ОСОБА_1 ще однією підставою поважності пропуску строку прийняття спадщини є далека відстань від місця його постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4 до місяця знаходження спадкового майна, та через хворобу він не мав фізичної можливості своєчасно звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. В рішенні суду також зазначено, що ОСОБА_1 пояснив, що дійсно зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_5. Це також узгоджується з показами сторін по дійсній справі, та штемпелем в паспорті з відміткою щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 в м. Лубни (т. 1 а.с.45). В рішенні суду зазначено, що позивачем в суді було вказано, що останній фактично з 2007 року мешкає за адресою смт. Високий, вул. Суворова, буд. 30, Харківського району Харківської області, та на підтвердження надано акт депутата Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, складений у присутності сусідів 14 грудня 2015 року. Судом по справі 635/10385/14-ц було відмовлено з підстав відсутності будь-яких доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті його батька.

Слід зазначити, що у відповідності до глави 87 ЦК особа може прийняти спадщину шляхом подачі відповідної заяви до нотаріальної контори протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини, або якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявив про відмову від неї протягом шести місяців. Подавши позовну заяву до суду про визнання додаткового строку на прийняття спадщини, ОСОБА_1 на думку суду намагався реалізувати своє право на прийняття спадщини шляхом встановлення додаткового строку для цього, що протирічить по суті викладеним ним надалі обставинам щодо проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем, проте не просив суд закрити провадження по справі або залишити його без розгляду і отримав рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Надалі ОСОБА_1 знов звернувся до суду з даним позовом про встановлення факту та визнання права власності на частину майна, в якому вже зазначав зовсім інші обставини і підстави отримання спадщини ніж в позові по справі 635/10385/14-ц. Суд ставиться критично до пояснень ОСОБА_1, наданих ним під час розгляду даної справи. Суд, аналізуючи пояснення позивача ОСОБА_1, зазначає, що під час надання пояснень останнім, по даній справі, він зазначив що поховав свого батька ОСОБА_4 разом з його братом ОСОБА_7, проте надалі ці покази було спростовано як самим позивачем, так і відповідачем разом зі свідками відповідача.

Оскільки, ОСОБА_1 було відмовлено судом в наданні додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою смт. Високий, вул. Суворова, буд. 30, Харківського району Харківської області, спадщину отримала дружина брата позивача - ОСОБА_2. Донька спадкодавця - ОСОБА_13 від спадщини відмовилась на користь своєї матері ОСОБА_2, що підтверджується копією Свідоцтва про право на спадщину за законом, видананого Державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області 04.11.2016р. (т.1. а.с.152). Надалі ОСОБА_2, реалізуючи своє право на розпорядження власним майном, 10.11.2016р. уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_3, згідно якого житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою смт. Високий, вул. Суворова, буд. 30, Харківського району Харківської області,перейшов у власність останній (т.1. а.с.185, 186).

В матеріалах справи містяться два акти депутата Височанської селищної ради Харківського району Харківської області ОСОБА_17 від 23.03.2016р. (т.1 а.с.4) та від 14.12.2015р. (т.1 а.с.15). Акт депутата від 14.12.2015р. було складено за свідченнями самого позивача ОСОБА_1 та сусідів ОСОБА_18 і ОСОБА_12, в якому зазначено, що позивач ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, дійсно проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7, з 2007 року. Акт депутата від 23.03.2016р. було складено за підписами сусідів ОСОБА_18, ОСОБА_12 та ОСОБА_19, проте не зазначено, що на підставі їх слів. Як вказала депутат ОСОБА_17 під час допиту її у якості свідка, то це була просто описка. Зазначені акти складено саме зі слів позивача ОСОБА_1, ОСОБА_18 ОСОБА_12 та ОСОБА_19, тому суд ставиться до них критично з наступних підстав.

Допитана у якості свідка ОСОБА_17 пояснила, що зазначені акти вона має право складати за свідченнями сусідів, а також зазначила, що факт проживання позивача ОСОБА_1 їй відомо саме зі слів ОСОБА_18, ОСОБА_12 та ОСОБА_19 Зазначені акти вона особисто складати права не має та видає їх на підставі свідчень осіб, які проживають поряд. Свідок ОСОБА_17 також вказала, що особисто до дому вона не заходила, особисті речі не бачила, позивача ОСОБА_1 вона часто бачила біля лісу та в магазині. Від допиту свідка ОСОБА_18, яка зазначена в акті депутата як сусідка, позивач відмовився. Крім того, зазначені акти протирічать поясненням відповідача ОСОБА_7 свідків ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21, та ОСОБА_22

Суд вважає, що акт депутата Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 23.03.2016р., а також свідчення позивача ОСОБА_7 та свідчення в акті ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_23, допитаних в судовому засіданні як свідки разом з ОСОБА_24 про те, що позивач ОСОБА_1 проживав у спірному будинку навіть після смерті батька ОСОБА_4 за адресою: смт. Високий, вул. Суворова, буд. 30, Харківського району Харківської області, до моменту складання акту депутата, тобто до 23.03.2016р., не узгоджуються також з наявними в матеріалах справи документами (т.1 а.с.65- 67, 77, 80-83), а саме: відповідач ОСОБА_2 надала до суду квитанції про сплату комунальних послуг, а також чеки та документи на ремонтні роботи за адресою знаходження спірного будинку, які вона здійснювала після 2012 року, саме коли помер її чоловік ОСОБА_7. Ні пояснення відповідача з цього приводу, а ні надані нею документи в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не спростовував та навпаки підтвердив. Відповідачем ОСОБА_7 надано до суду відповідь з міліції на її звернення від 20.08.2015р., згідно якого, вона 16.08.2015р. поскаржилась на позивача ОСОБА_1, який у стані алкогольного спяніння прийшов до її місця мешкання, не бажав його покинути, вчинив конфлікт через спір щодо розподілу будинку, в якому вона проживає. На підставі звернення до правоохоронних органів з ОСОБА_1 було проведено профілактичну роботу, спрямовану на недопущення такої поведінки (т.1 а.с.68).

Суд критично ставиться до показів свідків позивача - ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_23 та ОСОБА_24, які спростовуються показами свідків відповідача ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 щодо проживання позивача ОСОБА_1 на час смерті з його батьком ОСОБА_4 за адресою: смт. Високий, вул. Суворова, буд. 30, Харківського району Харківської області. Крім того, відповідач ОСОБА_7 та свідки ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 зазначили, що позивач ОСОБА_1 дійсно у 2007 році повернувся до селища Високий, проте з того та по теперішній час проживає по сусідству у ОСОБА_12 за адресою: смт. Високий, вул. Суворова, буд. 36, Харківського району Харківської області, і яка була допитана, як свідок з його сторони. Позивач ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_12 зазначили що ніяких стосунків у них немає, позивач у неї мешкає лише останні півроку, орендує у неї житлову площу, так як йому ніде жити після того, як його вигнали зі спірного будинку, проте договору оренди житлового приміщення в суді надано не було, та вони підтвердили його відсутність, посилаючись на те, що мешкання позивача ОСОБА_1 у свідка ОСОБА_12 є вимушеним, з чим суд також не погоджується, оскільки у ОСОБА_1 є житло у м. Лубни Полтавської області, де останній зареєстрований.

Таким чином суд вважає пояснення відповідача ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 більш переконливими та такими, що узгоджуються з іншими наявними матеріалами справи доказами.

Покази свідків позивача ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 лише узгоджуються з показами свідків відповідача ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21 і ОСОБА_22 частково в частині наявності транспортного засобу та пасіки, які знаходились на момент смерті ОСОБА_4 за адресою: смт: Високий, вул. Суворова, буд. 30, Харківського району Харківської області, проте не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно до розяснень Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995р. « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати й факти, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Як зазначає ст. 212 ЦПК, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з огляду наведеного суд вважає за необхідне відмовити позивачу у повному обсязі в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з недоведеним та спростованим фактом його спільного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 на час смерті його батька ОСОБА_4 і як наслідок - підстави визнання за ним права власності на частину спірного житлового будинку в порядку спадкування за законом.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, суд залишає за рахунок Позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 154, 197, 209, 212, 214-215, 218, 234, 256 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1221,1222, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Токарєва