Постанова № 66722002, 22.05.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/188/17

Провадження № 2-а/344/542/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії неправомірними, зобов"язання зарахувати до стажу роботи періоди з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року на посаді медсестри-анестезиста відділення реанімації і інтенсивної терапії 1472 військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь та з 01.04.2010 року по 31.06.2010 року вказаного госпіталю, та з 25.04.2014 року по 30.10.2014 року палатної сестри міської лікарні №3 ім. Дарії Севастопольської в м.Севастополь та призначити пенсію за вислугу років з 12.09.2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії неправомірними, зобов"язання зарахувати до стажу роботи періоди з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року на посаді медсестри-анестезиста відділення реанімації і інтенсивної терапії 1472 військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь та з 01.04.2010 року по 31.06.2010 року вказаного госпіталю, та з 25.04.2014 року по 30.10.2014 року палатної сестри міської лікарні №3 ім. Дарії Севастопольської в м.Севастополь та призначити пенсію за вислугу років з 12.09.2016 року. Позовні вимоги мотивувала тим, що 12.09.2016 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років у відповідності до ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та отримала відмову у зв'язку з тим, що згідно з представленими документами про періоди роботи на посадах, які відносяться до посад закладів охорони здоров'я, а саме: з 01.08.1999 року по 23.04.2000 року на посаді медсестри-анестезиста нефрологічного відділення 1472 військово-морського госпіталю м.Севастополь; з 24.04.2000 року по 31.03.2014 року - медсестри-анестезиста відділення реанімації та інтенсивної терапії зазначеного госпіталю м.Севастополь; з 25.04.2014 року по 30.10.2014 року - палатної сестри міської лікарні №3 ім.Дарії Севастопольської м.Севастополь, стаж роботи за вислугу років складатиме 23 роки 4 місяці 4 дні , так як не подано довідки про відпустки без збереження заробітної плати за періоди роботи в лікувальних закладах, відсутня інформація щодо сплати внесків за 2004 рік і відсутності заробітної плати за квітень-червень 2010 року з 1472 військово-морського госпіталю, за квітень-жовтень 2014 року з міської лікарні №3 м.Севастополь. Вважає таку відмову неправомірною, оскільки, основним документом для підтвердження стажу роботи є трудова книжка. Крім того, згідно довідки №817 від 07.11.2014 року 1472 військово-морського госпіталю зазначено, що з її заробітної плати за 2004 рік проводилась сплата єдиного соціального внеску в ПФУ. Факт роботи на посаді медсестри-анестезиста відділення реанімації та інтенсивної терапії 1472 військово-морського госпіталю м.Севастополь підтверджується довідкою №68/н від 17.08.2010 року. Згідно наказу начальника 1472 військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь №163 від 07.05.2013 року з 07.05.2013 року по 06.05.2014 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до чотирьох років. Відповідно до довідки від 27.11.2014 року проведено сплату єдиного соціального внеску в ПФУ за період з 25.04.2014 року по 31.10.2014 року, а в квітні-червні 2010 року знаходилась у відпустці по вагітності та пологах. А тому, відповідач неправомірно відмовив їй у призначнні пенсії за вислугою років. Просила позов задоволити та визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії неправомірними, зобов"язати відповідача зарахувати до стажу роботи періоди з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року на посаді медсестри-анестезиста відділення реанімації і інтенсивної терапії 1472 військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь та з 01.04.2010 року по 31.06.2010 року вказаного госпіталю, та з 25.04.2014 року по 30.10.2014 року палатної сестри міської лікарні №3 ім. Дарії Севастопольської в м.Севастополь та призначити пенсію за вислугу років з 12.09.2016 року.

03.03.2017 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог, відповідно до якої просила визнати неправомірними дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років та зобов"язати відповідача зарахувати до стажу роботи періоди з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року на посаді медсестри-анестезиста відділення реанімації і інтенсивної терапії 1472 військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь та з 01.04.2010 року по 31.06.2010 року вказаного госпіталю в подвійному розмірі, та з 25.04.2014 року по 30.10.2014 року палатної сестри міської лікарні №3 ім. Дарії Севастопольської в м.Севастополь та призначити пенсію за вислугу років з 12.09.2016 року (а.с. 45-46).

Позивачка та її представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених в позовній заяві, просили суд адміністративний позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення адміністративного позову, просив суд в позові відмовити у повному обсязі з мотивів викладених в поданих до суду 22.02.2017 року письмових запереченнях (а.с. 30-32).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на виплату пенсії за вислугу років.

Судом встановлено, що 12.09.2016 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с. 33).

Згідно відповіді Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську №4108/03 від 15.12.2016 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у відповідності до п.Е ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зазначено, що в разі зарахування до стажу за вислугу років періодів роботи згідно записів трудової книжки, інформації персоніфікованого обліку (де відсутні дані про сплату внесків за 2004 рік, відсутня заробітна плата за квітень-червень 2010 року і за квітень-жовтень 2014 року), з врахуванням даних про перебування по догляду за дитиною (за 2010-2014 роки), а також в подвійному розмірі - періоду роботи у відділенні реанімації і інтенсивної терапії (крім періоду догляду за дитиною), стаж роботи за вислугу років складатиме 23 роки 4 місяці 4 дні (а.с. 9-10).

Як вбачається із копії трудової книжки НОМЕР_2, заповненої 03.08.1998 року, ОСОБА_1 працювала на посадах, які відносяться до посад закладів охорони здоров'я у періоди: з 24.04.2000 року по 31.03.2014 року - медсестри-анестезиста відділення реанімації та інтенсивної терапії 1472 військово-морського госпіталю м.Севастополь; з 25.04.2014 року по 30.10.2014 року - палатної медсестри міської лікарні №3 ім.Дарії Севастопольської в м.Севастополь (а.с. 12-15).

Згідно копії довідки 1472 Військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь Міністерства оборони Російської Федерації №817 від 07.11.2014 року заробіток ОСОБА_1, який враховується при розрахунку пенсії за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року складає 12251, 85 грн. На всі виплати за вказаний період нараховані страхові внески (єдиний соціальний внесок) в Пенсійний фонд України (Пенсійний фонд Республіки Крим, Пенсійний фонд міста Севастополя) (а.с. 18).

Відповідно до копії довідки 1472 Військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь Міністерства оборони Російської Федерації №68/н від 17.10.2010 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років з 08.06.2010 року по 06.05.2013 року (а.с. 19).

Як вбачається із виписки з наказу начальника Військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь №163 від 07.05.2013 року ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною до чотирьох років з 07.05.2013 року по 06.05.2014 року (а.с. 20).

Згідно довідки Міської лікарні №3 ім.Дарії Севастопольської Севастопольської міської державної адміністрації №322 від 27.11.2014 року заробіток ОСОБА_1, який враховується при розрахунку пенсії за період з 25.05.2014 року по 31.10.2014 року складає 74573,30 руб. На всі виплати за вказаний період нараховані страхові внески (єдиний соціальний внесок) в Пенсійний фонд України (Пенсійний фонд Республіки Крим, Пенсійний фонд міста Севастополя) (а.с. 21).

Однак, згідно даних персоніфікованого обліку ОСОБА_1 №ОК ЗО: НОМЕР_3 від 20.09.2016 року значиться: заробітна плата з 01.01.2000 року по 31.12.2004 року з 1472 Військово-морського клінічного госпіталю (код 08547471), однак, відсутня сплата внесків за 2004 рік; відсутня сплата страхових внесків за період з 01.04.2010 року по 01.07.2010 року з 1472 Військово-морського клінічного госпіталю Міністерства оборони Російської Федерації (код 26359218) (а.с. 51-52).

Проте, відповідачем зараховано вказані періоди роботи до стажу позивачки, однак не в подвійному, а в одинарному розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом Е статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Згідно Постанови КМУ "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" №909 від 04.11.1993 року затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що додається.

Зазначеним Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років передбачені лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.

Постановою КМУ "Про затвердження Переліку закладів охорони здоров'я Збройних Сил України" № від 18.12.2013 року №871, встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (із змінами) та Указу Президента України від 06 квітня 2011 року № 406 "Про Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України" затверджено Перелік закладів охорони здоров'я Збройних Сил України.

Згідно пункту 1 зазначеного Переліку закладів охорони здоров'я Збройних Сил України, передбачені лікарняні заклади - військовий госпіталь, філія госпіталю (усіх найменувань).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року №1207-VII (далі - Закон), тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 зазначеного Закону встановлено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Частинами 2, 3 статті 9 даного Закону встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Довідка 1472 Військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь Міністерства оборони Російської Федерації №817 від 07.11.2014 року та №68/н від 17.10.2010 року, виписка з наказу начальника Військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь №163 від 07.05.2013 року, довідка Міської лікарні №3 ім.Дарії Севастопольської Севастопольської міської державної адміністрації №322 від 27.11.2014 року видані установами м.Севастополя, а тому, на даний час немає можливості отримати інформацію щодо підтвердження даних відображених у вказаних документах, так як будь-який акт (рішення, документ), виданий органом чи його посадовою та особою особою на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює правових наслідків. А тому, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачці ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років у відповідні періоди в подвійному розмірі, а тому в задоволенні зазначеного адміністративного позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись 55 Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року №1207-VII, Постановою КМУ "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" №909 від 04.11.1993, Постановою КМУ "Про затвердження Переліку закладів охорони здоров'я Збройних Сил України", , ст.ст. 17, 71, 162, 183-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії неправомірними, зобов"язання зарахувати до стажу роботи періоди з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року на посаді медсестри-анестезиста відділення реанімації і інтенсивної терапії 1472 військово-морського клінічного госпіталю м.Севастополь та з 01.04.2010 року по 31.06.2010 року вказаного госпіталю, та з 25.04.2014 року по 30.10.2014 року палатної сестри міської лікарні №3 ім. Дарії Севастопольської в м.Севастополь та призначити пенсію за вислугу років з 12.09.2016 року - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції.

Суддя Пастернак І.А.