Ухвала суду № 66721900, 23.05.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 131/1535/16-ц Провадження № 22-ц/772/1471/2017Головуючий в суді першої інстанції Стадник С. І.Категорія 27Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Іващука В.А., Якименко М.М.

за участю секретаря Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 4 квітня 2017 року у цій справі,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до укладеного між сторонами у справі договору без номера від 29 січня 2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 3 000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Отримавши кредитні кошти, вона свої договірні зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 19 жовтня 2015 року у неї виникла заборгованість у розмірі 29 820 грн. 95 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 3 000 грн., залишок заборгованості за відсотками - 19 002 грн. 28 коп., заборгованість за пенею та комісією - 7 818 грн. 67 коп.

Судовим наказом Іллінецького районного суду Вінницької області від 7 листопада 2008 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість у розмірі 4 060 грн. 03 коп., з яких : 3 000 грн. - заборгованість за кредитом, 1 060 грн. 03 коп. - відсотки за користування кредитом.

Враховуючи вже раніше стягнуту суму кредитної заборгованості, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 25 760 грн. 92 коп. залишку заборгованості за відсотками, пенею та комісією, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 1 288 грн. 05 коп. штрафу (відсоток від суми заборгованості), що разом складає 27 548 грн. 97 коп.

Справа слухалась судами неодноразово.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 4 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким заявлені позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», і ОСОБА_2. було укладено договір про надання банківських послуг, який складається з заяви від 29 січня 2008 року, Пам'ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів (а.с. 12-18 т. 1), за яким ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 3 000 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну карту № НОМЕР_1 зі сплатою 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Інформація про те, що позичальник ознайомився і погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами міститься у вказаній заяві від 29 січня 2008 року.

Згідно довідки, наданої ПАТ КБ «ПриватБанк», строк дії картки № НОМЕР_1, отриманої ОСОБА_2, закінчується 30 липня 2009 року (а.с. 95 т. 1).

Відповідно до п.п. 6.5, 6.6 Умов і Правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною кредитного договору, клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за користування ним, з перевитрат платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. У випадку невиконання обов'язків за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту і овердрафту), виплатити винагороди банку.

У виписці по картковому рахунку ОСОБА_2 (а.с. 85-90 т. 1) позивач зазначив, що він свої зобов'язання перед позичальником виконав, а остання, отримавши кредитні кошти, договірні зобов'язання не виконувала, у зв'язку з чим станом на 19 жовтня 2015 року у неї виникла заборгованість у розмірі 29 820 грн. 95 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 3 000 грн., залишок заборгованості за відсотками - 19 002 грн. 28 коп., заборгованість за пенею та комісією - 7 818 грн. 67 коп. (а.с. 7-11 т. 1).

Судовим наказом Іллінецького районного суду Вінницької області від 7 листопада 2008 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість у розмірі 4 060 грн. 03 коп., з яких: 3 000 грн. - заборгованість за кредитом, 1 060 грн. 03 коп. - відсотки за користування кредитом (а.с. 6 т. 1).

Враховуючи вже раніше стягнуту суму кредитної заборгованості, непогашеною залишилась заборгованість позивача у розмірі 27 548 грн. 97 коп.

Згідно п.9.12 Умов і Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий самий строк.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1. ч. 3 Вказаних Умов та Правил визначено, що строк дії картки вказаний на лицевій стороні карти (місяць і рік) і вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця.

До суду першої інстанції відповідач подала заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 40 т. 1).

Встановивши вказані обставини, суд, керуючись ст. ст. 253, 256, 267, 526, 530, 549, 610 - 612, 627, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1056-1, 1066 - 1069 ЦК України, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Укладений між сторонами договір про надання банківських послуг є змішаним договором та має елементи кредитного договору, тому сторони при його укладенні повинні були обмінятись всіма документами в яких зафіксовано зміст цього правочину. Натомість інформація про те, що позичальник ознайомився і погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами формально міститься у вказаній заяві від 29 січня 2008 року. Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не підтверджують факт ознайомлення із ними ОСОБА_2, оскільки не містять її підпису. Тарифи, які також складають укладений між сторонами договір про надання банківських послуг, позивачем суду взагалі надані не були. Відтак, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифи не можна вважати його складовою частиною, оскільки доказів про їх підписання позичальником суду надано не було, що узгоджується з правовим висновком ВСУ у справі № 6-16цс15, № 6-2320цс16. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з позичальника штрафів та комісії, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг є безпідставними, оскільки ці Умови та Правила не є складовою частиною укладеного договору.

Встановивши наведені вище обставини, суд дійшов вірного висновку, що хоча позивачем доведено факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов'язань, однак враховуючи, що банк звернувся до суду за захистом своїх прав із порушенням строку позовної давності, суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні решти вимог у зв'язку із спливом такого строку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції і відхиляє доводи апеляційної скарги, що фактично зводяться до індивідуального тлумачення застосованих судом норм матеріального права та іншої оцінки доказів, ніж зроблена судом, однак висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність і необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» відхилити, рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 4 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : В.А. Іващук

М.М. Якименко