Ухвала суду № 6672189, 05.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

5 листопада 2009 року справа № 2а- 34899/08/0570

зал судового засідання №10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Чуріковій Я.О. за участю представників: від позивача: Прохорової Н.М. - за дов. від 02.11. 2009 року Філонюк І.М. – за дов. від 09.01.2009 року Стулень Н.О. – за дов. від 10.09.2008 року від відповідача: Дєєв А.О. – за дов. від 08.12.2008 року Петренко Л.А. – за дов. від 05.11.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 серпня 2009 року (повний текст складений та підписаний 12 серпня 2009 року) по адміністративній справі № 2а-34899/08/0570 (суддя Могильницький М.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка» м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИЛА: Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 7 серпня 2009 року у справі № 2а-34899/08/0570 (том 2 арк. справи 202-206) з мотивів протиправності прийняття податкового повідомлення - рішення, та протиправності вчинених дій задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” (надалі товариство) до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька (надалі інспекція, податковий орган) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 6 листопада 2008 року №0003622340/2 (том 1 арк. справи 28), яким позивачу визначені податкові зобов’язання з податку на прибуток загальною сумою 74724 грн. 90 коп., у тому числі 51125 грн. за основним платежем, та 23599 грн. 90 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, зазначене рішення визнане недійсним з мотивів безпідставності його прийняття. Одночасно рішенням суду визнані неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, які полягають у визначені в акті виїзної планової перевірки товариства від 9 червня 2008 року №1096/23-2/24812777 порушень підпунктів 7.6.1, 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення у 2007 році збитків від операцій з акціями та іншими корпоративними правами у сумі 6387364 грн. В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька (том 2 арк. справи 212-213) з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 серпня 2009 року по справі №2а-34899/08/0570 та у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляє, і просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецька Індустріальна Спілка» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером №24812777, як платник податків перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (том 2 арк. справи 29-33). Протягом квітня - червня 2007 року відповідачем здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариством за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року наслідки якої викладені в акті від 9 червня 2008 року №1096/23-2/24812777 (надалі акт перевірки), ( том 1 арк. справи 5-11, том 2 арк. справи 174-198). На підставі акту перевірки заступником начальника податкового органу (відповідач у справі) згідно з підпунктом „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, прийняте спірне податкове повідомлення-рішення (том 1 арк. справи 28). Підставою визначення податку у якому зазначені норми пункту 5.1 статті 5, пункту 3.1 статті 3, пункту 16.2 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94. Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій наведені норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Суть спору полягає у неправильності визначення позивачем, та правильності визначення відповідачем податку на прибуток за перший та четвертий квартали 2007 року, помилки встановлені у інших податкових періодах не вплинули на донарахування податку на прибуток. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно–правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Відповідно до статті 11 Закону України „Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Донарахування податковим органом податку на додану вартість внаслідок встановлення порушень пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», через завищення позивачем загальної суми валових витрат на суму кредиторської заборгованості за придбані товари, по якій минув строк позовної давності.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції щодо безпідставності корегування відповідачем валових витрат, при включені до складу валових доходів сум кредиторської заборгованості платника податків по якій минув строк позовної давності перед іншими юридичними особами яка залишилась несплаченою після закінчення терміну позовної давності.

Позивачем за наведеною ознакою віднесено до складу валового доходу підприємства:

- у першому кварталі 2007 року сума у розмірі 213997 грн. яка залишилась несплаченою перед «Інтертайп Корпорація НВІГ»;

- у четвертому кварталі 2007 року сума у розмірі 31406 грн. яка залишилась несплаченою перед товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Кассіопея – ГОФ Михайлівська».

Зазначені суми правомірно віднесені до складу валових доходів певних податкових періодів, що підтверджено дослідженнями акту перевірки, експертними дослідженнями, не є обставинами спірними між сторонами, та узгоджується з приписами пункту 1.22 статті 1 та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Жодних підстав для зменшення суми валових витрат у звітному податковому періоді, на який припадає збільшення валових доходів приписи вищезазначеного закону не передбачають. Помилковість висновків суду доводиться аналізом норм пункту 3.1 статті 3, пунктів 5.1, 5.3-5.8, 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також правилами ведення податкового обліку передбаченими приписами статті 11 зазначеного закону.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції щодо безпідставності визначення податку у сумі 51125 грн.

Безпідставність визначення податку обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України 2181.

Стосовно визнання неправомірними дій податкового органу, які полягають у визначені в акті виїзної планової перевірки товариства від 9 червня 2008 року №1096/23-2/24812777 порушень підпунктів 7.6.1, 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення у 2007 році збитків від операцій з акціями та іншими корпоративними правами у сумі 6387364 грн.

Висновками акту перевірки податковим органом з посиланням на приписи вищезазначених норм встановлено завищення збитків від операцій з акціями та іншими корпоративними правами у 2007 році у сумі 6 387 364 грн. ( том 2 арк. справи 187-188, 196), з посиланням на те що попереднім актом планової виїзної перевірки було встановлено завищення збитків за півріччя 2006 року на суму 6 387 364 грн. (том 2 арк. справи 82-83), яке не було відкориговане позивачем за попередній звітний період.

Досліджені під час перевірки розрахунки фінансових результатів операцій з цінними паперами , корпоративними правами та деривативами (том 1 арк. справи 164-170) спростовують висновки податкового органу. Правомірність формування позивачем даних податкового обліку вищезазначеними розрахунками підтверджена висновком судово-економічної експертизи по даній справі від 27 квітня 2009 року (том 1 арк. справи 100-143), яка є належним доказом в розумінні статей 66, 82, 70 КАС України.

Даними податкової звітності позивача підтверджена правомірність від коригування товариством витрат по цінним паперам (акціям) в окремому податковому обліку та податковій звітності за 2007 рік, а саме в декларації про прибуток підприємства за півріччя 2007 року, згідно з вимогами акту перевірки за 2006 рік, на загальну суму 6387364 грн.

Аналіз приписів норм підпункту 7.6.1 та 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доводить, що фінансовий результат з від’ємним значенням не впливає на податок на прибуток. Правила ведення податкового обліку не надають можливості платнику податку уточнити дані від’ємного результату, платник податків має право відкоригувати змінені дані в податковій декларації за наступний період, що і було зроблено позивачем після отримання акту перевірки. Для коригування надмірно віднесених раніше витрат підприємством було відображено зменшення раніше задекларованих витрат, шляхом відображення суми коригування у розмірі 6387364 грн. за рядком 1.2 додатку К3 зі знаком мінус. Від’ємне значення фінансового результату від операцій з акціями та іншими корпоративними правами було зменшено до розміру 6132364 грн. (з 12519728 грн.).

Колегія суддів зазначає, що підставою зменшення витрат була відсутність повного пакету документів, що підтверджують зазначені витрати.

Експертними дослідженнями підтверджена правомірність збільшення витрат по цінних паперах (акціях) в окремому податковому обліку та податковій звітності у звітному періоді 2007 року, при відновлені повного пакету первинних документів, підтверджуючих ці витрати (том 1 арк. справи 122-141).

Колегія суддів погоджує правову позицію суду першої інстанції, як основану на повному та всебічному досліджені матеріалів справи, стосовно того, що при наявності повного пакету документів з урахуванням приписів підпункту 5.2.6 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач правомірно збільшив валові витрати.

Відповідач впродовж розгляду справи у суді першої інстанції, та під час апеляційного перегляду жодним чином не спростував висновки експерта, підтверджені первинними документами, які долучені до матеріалів справи.

Протиправність дій податкового органу щодо визначення актом перевірки даного різновиду порушення полягає у тому що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій, у межах спірних відносин реалізація яких податковим органом здійснена з порушення з огляду на нижченаведене.

Колегія суддів з огляду на процесуальні принципи належності доказів вважає що висновки акту податкового органу позивач позбавлений можливості врахувати з огляду на те що у акті відсутні посилання на відповідні господарські операції, не проведено дослідження відповідних сум витрат, відсутні посилання на документи, якими обґрунтовуються висновки про порушення позивачем законодавства.

Вимоги до акту перевірки встановлені Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України №327 від 10 вересня 2005 року (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції 25 серпня 2005 року за №925/11205), (надалі Порядок), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню відповідно до частини 3 статті 9 КАС України.

Пунктом 1.7 даного Порядку передбачено, що факти виявлених порушень зокрема податкового, законодавства викладаються в акті у тому числі планової перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відсутність останнього в акті перевірки доводить протиправність дій податкового органу , які полягають у визначені в акті виїзної планової перевірки товариства від 9 червня 2008 року №1096/23-2/24812777 порушень підпунктів 7.6.1, 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення у 2007 році збитків від операцій з акціями та іншими корпоративними правами у сумі 6387364 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 серпня 2009 року у справі № 2а-34899/08/0570 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 серпня 2009 року у справі № 2а-34899/08/0570 – залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 5 листопада 2009 року в присутності представників сторін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А.Василенко

М.І. Старосуд