Ухвала суду № 66720771, 23.05.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6219/16

№ 1-кп/183/258/17

У Х В А Л А

23 травня 2017 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Шевченко О.С.,

за участю прокурора Шаповала А.М.,

в присутності обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

представника цивільного відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040350001496, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого водієм газопромислового управління «Шеблинкогазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування», раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

18 квітня 2016 року близько 06 години 00 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «ГАЗ 66», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул.. Степна зі сторони вул.Квітнева в напрямку вул.Ювілейна, м. Перещепине, Новомосковського району, Дніпропетровської області, де в цей час на нерегульованому перехресті рівнозначних із вул.Мотуза доріг, діючи необережно, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не діючи таким чином, щоб не піддавати загрози життю та здоровя громадян, не надав перевагу у русі моторолеру «Альфа-Мото», без реєстраційного номеру під керуванням водія ОСОБА_3, який наближався до вищевказаного перехрестя з правого боку відносно напрямку руху автомобіля «ГАЗ-66».

Своїми діями, водій ОСОБА_1, порушив вимоги п. 16.12 Правил дорожнього руху України, а саме: «На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкованого транспортного засобу зобовязаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч», що з технічної точки зору знаходиться в причинному звязку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, водію ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритого перелому лівої кульшової ямки з підвивихом голівки лівого стегна, саден на тільній поверхні 4-5 го пальця правої кисті, правому передпліччі, правому стегні, правому колінному суглобі, правому гомілково-ступеневому суглобі, лівому стегні, у своїй сукупності, відносяться до середнього ступеню тяжкості.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК україни, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує траспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину в чиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, обставини вчиненого кримінального правопорушення ним не оспорювалися, у скоєному ОСОБА_1 щиро кається. Обвинувачений звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності, в звязку з передачею їх на поруки трудовому колективу.

В свою чергу публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування філія газопромислове управління «Шеблинкогазвидобування» звернулися до суду з клопотанням про передачу їх працівника ОСОБА_1, на поруки трудовому колективу, надавши при цьому відповідний протокол загальних зборів трудового колективу.

В судовому засіданні прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, в звязку з передачею поруки трудовому колективу.

Потерпілий та його представник вважали, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки предявлене прокурором обвинувачення є попереднім, може бути не вірним, оскільки судом не зясовані всі обставини по справі.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 47 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялась, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудовому колективу підприємства за його клопотанням за умови, якщо вона протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вперше вчинив неумисний злочин, що відноситься до невеликої тяжкості, щиро покаявся, вживав заходів для надання допомоги потерпілому, та відшкодування спричиненої шкоди.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності являється щире каяття особи, що свідчить про бажання спокутувати свою вину перед колективом підприємства.

В ході судового розгляду обвинувачений визнав себе винним, щиро розкаювався у вчиненому злочині з необережності, що свідчить про його бажання спокутувати свою вину перед трудовим колективом, в якому він характеризується лише з позитивної сторони.

Також слід звернути увагу, що на ту обставину, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням крім колективу можуть ініціювати сам обвинувачений (підсудний) або його родичі, потерпілий, а також прокурор, слідчий чи особа, яка провадить дізнання.

Як свідчить протокол загальних зборів відповідного трудового колективу, де працює обвинувачений, з заявами про взяття його на поруки трудовим колективом звертався сам ОСОБА_1

В свою чергу, трудовий колектив звернувся до суду з клопотаннями про передачу його працівника обвинуваченого ОСОБА_1 на поруки, що не суперечить вимогам ст. 47 КК України.

У відповідності до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається судом у звязку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, обвинувачений повинен бути звільнений від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, підлягає закриттю, поданий до суду протокол загальних зборів трудового колективу, характеристики та клопотання трудового колективу про бажання прийняти обвинуваченого на поруки являються підставою для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Керуючись ст. ст.12,47 КК України, п.1 ч.2 ст. 284, ст.ст. 285-287, 350 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, звільнити від кримінальної відповідальності в звязку з передачею його на поруки трудовому колективу газопромисловому управлінню «Шеблинкогазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування».

Передати ОСОБА_1 на поруки газопромисловому управлінню «Шеблинкогазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування» за умови, що він протягом одного року з моменту передачі його на поруки трудовому колективу, виправдає довіру трудового колективу, не буде ухилятися від заходів виховного характеру та не буде порушувати громадський порядок.

Закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, в звязку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя Сорока О.В