Ухвала суду № 66720752, 25.05.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7765/15

№ 2-з/183/83/17

У Х В А Л А

25 травня 2017 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Компанії «ОСОБА_2 ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого, незаконного володіння та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Компанії «ОСОБА_2 ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз) про визнання права власності.

24 травня 2017 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, передану головуючому судді 25 травня 2017 року, в якій останній просить з метою забезпечення позову у справі вжити заходи забезпечення позову, заборонити змінювати сторони по договору іпотеки від 11 червня 2015 року, укладеному між ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Горького, 8/48, паспорт: АК 047000, виданий 14.02.1998 року Новомосковським MB УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт: АЕ 586103, виданий 15.04.1997 року Амур-Нижньодніпровським PB ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2), здійснювати передачу квартири в інші іпотеки. Заборонити проводити стягнення на предмет іпотеки. Заборонити органам державної реєстрації прав (державним реєстраторам), які утворені та діють відповідно до Законодавства здійснювати реєстраційні дії щодо зміни власника квартири АДРЕСА_1 (нова назва: вулиця Архітектора Дольніка) у м. Дніпро; заборонити ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб здійснювати відчуження та накладати обтяження (іпотеку, заборону) на квартиру АДРЕСА_1 (нова назва: вулиця Архітектора Дольніка) у м. Дніпро; заборонити ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам в будь-якій спосіб вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо будь-яких прав та інших речових прав на квартиру АДРЕСА_1 (нова назва: вулиця Архітектора Дольніка) у м. Дніпро.

В обґрунтування заяви представник позивача послався на те, що відповідачами розміщено обяви на продаж, зокрема квартири, № 20 будинку № 15 по вул. Шаумяна у м. Дніпропетровську на сайтах: https://www.olx.Ua/i2/obyavlenie/prodam-apartamenty-v-zhk-amsterdam-IDs57ju.html#:d5e600dle9 та http://www.olx.ua/i2/obyavlenie/prodam-5k-kvartiru-s-remontom-v-elitnom-zhk-amsterdam- IDkd0vk.html#:bb803c888c, а також відповідач-3 намагається скасувати арешт, накладений на нерухоме майно в межах кримінального провадження. Вказує, що існує реальна загроза відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_1, через що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Зазначає, що 11 червня 2015 року ОСОБА_3 уклав договір іпотеки з ОСОБА_4, згідно з яким начебто отримав грошові кошти в сумі 8286720 гривень 00 коп. за договором позики від 11 червня 2015 року та передав ОСОБА_4 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 (нова назва: вулиця Архітектора Дольніка) у м. Дніпро, яка є предметом розгляду в даній цивільній справі, була незаконно відчужена у позивача ОСОБА_5 Згідно з вказаним договором іпотеки, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, строк повернення позики призначений на 11 червня 2017 року. Тобто, у звязку з тим, що відсутня заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 11 червня 2017 року, або раніше, за згодою сторін ОСОБА_6 та ОСОБА_7 збираються укладати договір задоволення вимог іпотеко держателя, про що свідчить подане слідчому судді клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту вказаної квартири, накладеного у кримінальному провадженні № 12016040350001789. Таким чином, існує реальна загроза відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_1, через що, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вказує, що такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії є абсолютно співрозмірним та адекватним позовним вимогам, та унеможливить намагання відповідачам переоформити нерухоме майно яке раніше належало ОСОБА_1 на законних підставах до розгляду справи по суті.

У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали цивільного позову, заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно зі ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Розглядаючи заяву суд пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір, який, окрім іншого, стосується права власності на майно та витребування майна - квартири АДРЕСА_1 (нова назва: вулиця Архітектора Дольніка) у м. Дніпро та яка на момент розгляду заяви належить відповідачу-3. Обсяг майна, щодо якого застосовуються заходи забезпечення позову відповідає обсягу майна, вказаного в позовних вимогах.

Водночас, суд враховує також і те, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року подану заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову у справі шляхом покладення заборони відповідачу-3 та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб здійснювати відчуження, передавати в іпотеку, заставу квартиру АДРЕСА_1 (нова назва: вулиця Архітектора Дольніка) у м. Дніпро. Крім того, з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається наявність арешту, накладеного на спірне майно в межах кримінального провадження, який станом на момент розгляду справи не скасований.

Внаслідок викладеного, враховуючи подані позивачем докази та викладені доводи на підтвердження існування загрози можливого невиконання судового рішення, суд приходить до висновку, що з урахуванням рішень судів про забезпечення позову та заходів забезпечення кримінального провадження на момент розгляду заяви відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.

Крім того, засоби забезпечення позову, обрані позивачем, з урахуванням позовних вимог не відповідають предмету позову та не можуть бути застосовані до даних правовідносин.

Так, позивач просить заборонити відповідачу-3 та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб: здійснювати відчуження та накладати обтяження (іпотеку, заборону), вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо будь-яких прав та інших речових прав на спірне майно. Водночас, у випадку вжиття судом заходів забезпечення позову в спосіб, обраний позивачем в означеній частині, буде порушено права третіх осіб, які не є стороною у справі, відтак заява в цій частині не підлягає задоволенню, про що вказано також і в ухвалі суду від 22 травня 2017 року.

Також, не підлягає задоволенню і вимоги заяви про заборону відповідачу-3 та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб здійснювати відчуження та накладати обтяження (іпотеку, заборону) на квартиру АДРЕСА_1 (нова назва: вулиця Архітектора Дольніка) у м. Дніпро, оскільки дані заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 22 травня 2017 року з тих-же підстав, які викладені в даній заяві і підстав для повторного вжиття заходів забезпечення позову у цій частині суд не вбачає.

Більш того, не підлягають задоволенню і вимоги заяви про застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони змінювати сторони по договору іпотеки від 11 червня 2015 року, укладеному між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, здійснювати передачу квартири в інші іпотеки. Заборонити проводити стягнення на предмет іпотеки. Заборонити органам державної реєстрації прав (державним реєстраторам), які утворені та діють відповідно до Законодавства здійснювати реєстраційні дії щодо зміни власника квартири АДРЕСА_1 (нова назва: вулиця Архітектора Дольніка) у м. Дніпро. Оскільки, у випадку вжиття заходів заборони в такому виді, як просить позивач, призведе до порушення прав іншої особи, яка не є стороною у справі ОСОБА_4, відомостей про особу якого матеріали справи не містять, право осіб на свободу договору та з підстав, наведених вище. Крім того ухвалою суду від 22 травня 2017 рокусудом вжито заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження, передачі в іпотеку, заставу спірного майна, а накладений в межах кримінального провадження арешт на майно на час розгляду заяви не скасовано.

Внаслідок викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в забезпеченні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151 - 153, 210 ЦПК України, суддя -

ухвалив:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міжрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.О. Парфьонов