
У х в а л а
23 травня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Жайворонок Т.Є.,
суддів: Берднік І.С.,
Ємця А.А.,
розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Львівської області від 15 серпня 2016 року, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10 листопада
2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 15 березня
2017 року у справі № 914/2005/15 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до управління Державної казначейської служби України
у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна податкова інспекція в Кам'янка-Бузькому районі ГУ ДФС у Львівській області, про стягнення суми,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 15 серпня
2016 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 15 березня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення суми відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У травні 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява
ПАТ «Державний ощадний банк України» про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Львівської області від 15 серпня 2016 року, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10 листопада
2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 15 березня
2017 року у справі № 914/2005/15 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111 16 Господарського процесуального кодексу України.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копію постанови Вищого господарського суду України від 19 грудня 2012 року у справі
№ 5011-64/4104-2012, в якій, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, а викладені у ній доводи
не підтверджуються доданими до заяви матеріалами.
Відповідно до ст. 11121 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє у допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись п. 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року
№ 1402-VIII, ст.ст. 11116 , 11117 , 11121 Господарського процесуального кодексу України,
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску справи № 914/2005/15 до провадження Верховного Суду України.
Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною.
Головуючий Т.Є. Жайворонок
Судді: І.С. Берднік
А.А. Ємець
Судове рішення № 66720236, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 23.05.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2005/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: