Постанова № 66717950, 24.05.2017, Зміївський районний суд Харківської області

621/699/17

2-а/621/29/17

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 травня 2017 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бібіка О.В.,

з участю: секретаря Горобець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Мусієнка Д.О. про визнання неправомірною бездіяльності поліцейського,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, а 04.05.2017 року з уточненою, з вимогами: визнати протиправною бездіяльність старшого інспектора СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Мусієнка Д.О. щодо невірно вказаного часу складання протоколу (необхідно 15.00 год., як було фактично, а не 10.00 год., як вказано поліцейським) відносно нього за ст. 124 КУпАП, щодо несвоєчасного повідомлення про пригоду до чергової частини Зміївського ВП (необхідно о 12.00 год., коли поліцейські прибули на місце, а не о 15 год. 40 хв., коли до чергової частини подзвонив він особисто), щодо непритягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, що мало місце 01.07.2017 року на автошляху Таранівка-Зміїв, що привело його до моральних страждань через несправедливість та могло призвести до безпідставного звинувачення лише його у пригоді з обов'язком відшкодувати шкоди страховикам та ОСОБА_5

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 24.09.2013 року має у приватній власності автомобіль Б-Ай-Ді, державний номер НОМЕР_1.

01.07.2016 року, близько 10 години, він виїхав з дому з с. Таранівка до м. Змієва. В салоні автомобіля знаходився син ОСОБА_6

Автомобіль вів впритул до правого краю проїжджої частини - асфальтової дороги, ширина дороги, як потім з'ясувалося 5,5 м., дорожня розмітка ледве видна - стара переривиста лінія, що розділяє зустрічні смуги для руху.

О 10 годині 20 хвилин він проїхав поворот на тубдиспансер, через 10 м. за поворотом назустріч виїхав автомобіль Мазда-6, державний номер НОМЕР_2. Безпосередньо перед роз'їздом автомобілів водій Мазди або відволікся, або об'їжджав ями на дорозі, бо раптово своїм автомобілем виїхав на його смугу руху. Він не встиг втекти і автомобілі вдарилися дзеркалами, що знаходяться на дверях водія.

Вони зупинилися, водій Мазди ОСОБА_4 викликав поліцію, яка приїхала близько 12 години.

Оформленням займався старший інспектор СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції Мусієнко Д.О. Разом з ним був невідомий старший лейтенант поліції. Було складено схему місця події, відібрані пояснення. Номер реєстрації пригоди у черговій частині поліції м. Змієва - 3940 о 15 годині 40 хвилин 01.07.2017 року, це саме той час, коли він дзвонив до відділення поліції про неправомірні дії працівників поліції, лише після цього пригода була зареєстрована. .

О 15 годині Мусієнко Д.О. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, на його думку було порушено Правила дорожнього руху (не обрав безпечний інтервал при зустрічному роз'їзді та скоїв ДТП, внаслідок чого були пошкоджені транспортні засоби.

З протоколом він був не згодний, вважає його незаконним., зокрема, пригода сталася о 10 год. 20 хв., зареєстрована пригода у черговій частині о 15 год. 40 хв., а протокол датовано о 10 год. 00 хв. того ж дня 01.07.2016 року. Інспектор більше трьох годин не повідомляв до чергової частини про дорожню пригоду.

Інспектор вилучив безпідставно посвідчення водія та вручив тимчасовий дозвіл на право керування, термін дії якого закінчився 30.09.2016 року.

Він двічі письмово звертався до Зміївського ВП з клопотанням про повернення посвідчення водія, однак, на сьогоднішній день його не повернуто, клопотання не розглянуті.

В ході розгляду судом справи, була призначена автотехнічна експертиза, згідно висновків якої у його діях та діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки порушення вимог ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_4 також був притягнутий до відповідальності за ст. 124 КУпАП.

13.03.2017 року справа була закрита на підставі ст. 247 КУпАП, тобто ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, що заперечує думці інспектора Мусієнка Д.О.

Вважав, що інспектор навмисно викривив об'єктивну картину пригоди, несвоєчасно (із затримкою більше трьох годин) повідомив про ДТП до чергової частини, сфабрикував матеріали справи, в тому числі вказавши час складання протоколу о 10 год., фактично склавши його о 15 год., хотів зробити його єдиним винуватцем у пригоді, перекласти ввсю смматеріальну шкоду, бо обидві сторони винні у ДТП та її наслідках.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у ньому.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень Мусієнко Д.О. в судовому засіданні пояснив, що ним було здійснено виїзд для оформлення ДТП за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Він діяв у відповідності до вимог ст.ст. 256, 258 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Виходячи з пояснень водіїв, схеми ДТП, він дійшов висновку, що у діях водія ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та порушення вимог п. 10.1 ПДР України. З висновком автотехнічної експертизи не згоден.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він перебуває на посаді інспектора чергової частини Зміївського В.П., в його обов'язки входить, серед іншого, і реєстрація в журналі Єдиного обліку повідомлень про скоєні правопорушення. По телефону надійшло повідомлення про ДТП, відразу він направив відповідальних працівників поліції на місце ДТП, у тому числі і відповідача. Після того, як вони на місце зібрали необхідну інформацію та приїхали до Зміївського ВП, він вніс ці дані в Журнал Е.О.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, свідка, дослідивши надані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Сторони визнали в судовому засіданні та підтверджено постановою Зміївського районного суду Харківської області ту обставину, що 01.07.2016 року о 10-00 год. водії ОСОБА_1 та ОСОБА_5 порушили ПДД України та скоїли зіткнення автомобілів, якими вони керували.

Вказаним рішенням суду у їх діях було встановлено невідповідність вимогам п.12.3 ( водій ОСОБА_1) та п.10.1. (водій ОСОБА_4) ПДД України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Стягнення на правопорушників не накладено у зв'язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності (а. с.5).

Не заперечували сторони і того факту, що 01.07.2016 року відносно позивача ОСОБА_6 відповідачем Мусієнко Д.О., як суб'єктом владних повноважень, було складено протокол серії АП2№ 125513 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, вказаний протокол є одним із доказів, на підставі якого, серед іншого, належний суб'єкт приймає рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи звільнення від такої, а не рішенням суб'єкта владних повноважень, що порушує права позивача.

Законність та послідовність дій відповідача визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року.

В абз. 2 п. 5 розділу 2 вказаної Інструкції, зазначено, що поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частинами третьою і четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, 188-28 КУпАП.

Відповідно до п. 7 розліду 8 Інструкції, Уповноважена особа підрозділу патрульної поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об'єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п'ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

У відповідності до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП.

Що стосується доводів позивача відносно не повернення вилученого посвідчення водія після закінчення 30 вересня 2016 року строку дії тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами, та порушення у зв'язку з цим приписів ст. 265-1 КУпАП, то з такою вимогою позивач до відповідача не звертався . ( а.с. 6, 7, 36, 37)

Порядок повернення вилученого посвідчення регламентовано п. 6 "Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення", затвердженого постановою КМУ №1086 від 17.12.2008 року (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин).

Згідно вказаного порядку, до створення відповідних територіальних органів МВС, вилучене посвідчення водія передається на зберігання територіальним органам Національної поліції.

Позивачем не надано доказів про звернення із заявою до територіальних органів Національної поліції Зміївського району Харківської області.

Також, твердження позивача щодо несвоєчасного повідомлення про пригоду до чергової частини Зміївського ВП, то вони спростовуються пояснення свідка ОСОБА_9 про направлення відповідальних працівників поліції одразу після телефонного дзвінка позивача ОСОБА_1 на місце ДТП, та положеннями п. 3.3 розділу 3 Інструкції "Про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчиненні кримінальних правопорушень та інші події" , затвердженої наказом МВС України №1050 від 19.11.2012 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №2095/22407 від 17.12.2012 року, передбачено, що Журнал ЕО заповнюється уповноваженими працівниками чергових частин МВС України. Такою уповноваженою особою відповідач не є.

Подальша доля заяв та повідомлень визначена п. 3.5 вказаної Інструкції.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано будь-яких доказів щодо неправомірного складення відповідачем відносно нього протоколу серії АП2№ 125513 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Навпаки, судом на підставі цього протоколу та висновку судової автохнічної експертизи (а.с.8-14) ухвалено рішення яким підтверджується правомірність дій суб"єкта владних повноважень ( а.с.5)

Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 74 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Суд не застосовує положення ст. ст. 99, 100 КАС України щодо пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом та наслідків його пропуску, у зв'язку з тим, що за змістом позовної заяви позивач ОСОБА_1 дізнався про порушення, на його думку, його права тільки після ухвалення 13 березня 2017 року постанови Зміївським районним судом Харківської області у справі № 621/294/17.

Абстрактні припущення позивача щодо можливих наслідків порушення ним ПДР України не доводять необхідний наслідковий зв'язок з його правопорушенням та з обов'язковістю не детермінують настання цих наслідків.

Доказів порушення прав позивача діями суб'єкта владних повноважень під час оформлення матеріалів ДТП не надано, та не спростовані заперечення відповідача.

З огляду на викладене та показання свідка, які мають значення для справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, ч. 1 ст. 41, 70, 71, ч. 4 ст. 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого інспектора СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Мусієнка Д.О. про визнання неправомірною бездіяльності поліцейського - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: