Рішення № 66717441, 19.05.2017, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/750/16-ц

провадження №2/216/523/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2017 року

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бутенко М. В.

за участю секретаря Ярмошенко О. О.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі в порядку ст.197 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» (далі Позивач) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказують, що 17.05.2007 року між Позивачем та ОСОБА_2 (Відповідач) був укладений кредитний договір № 228/ФКВ-07, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 13 228,00 дол.США з розрахунку 11,5% річних на строк з 17.05.2007 по 16.05.2013 року.

Відповідно до ст. 512-519 ЦК України, ст.92,95 Закон України «Про банки та банківську діяльність», Постанови Правління НБУ №369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу на порушення банківського законодавства»,30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ«Дельта Банку» відповідно до п.4.1 якого в порядку,обсязі та на умовах,визначених договором, Укрпромбанк передає(відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитими та забезпечувальними договорами,що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком,внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно п 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить( відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах,що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимагати за кредитним договором №228/ФКВ-07 від 17.05.2007 року.

Відповідно до п.2.4 кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 183,72 дол. США по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місцем отримання Кредиту. Дозволяється дострокове повне або часткове повернення Кредиту. У випадку внесення Позичальникові коштів на повернення заборгованості за кредитом у сумі,що перевищує розмір щомісячного платежу по Кредиту,надлишкова сума коштів після виконання п.2.9 та п.4.2.2 цього Договору,зараховується в рахунок повернення Кредиту. Розмір останнього платежу остаточного погашення та може відрізнятися від розміру щомісячного платежу по Кредиту,зазначеного у п.2.4. У випадку внесення платежу по Кредиту та/або процентах,комісіях в післяопераційній час днем погашення заборгованості вважається наступний за днем внесення платежу робочий день.

Позичальник умови кредитного договору протягом тривалого часу належним чином не виконувала, у зв'язку з чим, станом на 01.02.2016 року за Відповідачем наявна заборгованість у сумі: 418 654,26 грн. з яких:

тіло кредиту- 201 887,80 грн.;

відсотки- 77 284,03 грн.;

сума заборгованості за комісіями - 1 756,49 грн.;

пеня - 130 172,74 грн.;

сума за ставкою 3% від простроченого тіла по кредиту - 5 423,59 грн.;

сума за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту- 2 129,61 грн.

В зв*язку з вищевикладеним просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 19. 05. 20917 року не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника позивача, раніше в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримувала в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 пояснив, що позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими, безпідставними, обрахованими з порушенням строків позовної давності, такими, що належать відхиленню, виходячи із наступного:

Позивач неправильно визначив загальний розмір вимог та всі його складові (зокрема, розмір пені, відсотки, тощо), що підлягають сплаті, оскільки, відповідно до частини другої статті 258 ЦК України, нарахування пені не може перевищувати одного року, а строк позовної давності до основного зобов'язання - три роки з дня її виникнення (ст. 257 ЦК України).

Вважає, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, а також пеня, повинні обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Просить суд винести рішення, яким у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 418 654,26 грн. за кредитним договором № 228/ФКВ-07 від 17.05.2007 року - відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про достатність правових підстав для відмови від задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.05.2007 року між Позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 228/ФКВ-07, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 13 228,00 дол.США з розрахунку 11,5% річних на строк з 17.05.2007 по 16.05.2013 року.

Відповідно до п.2.4 кредитного договору,повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 183,72 дол.США по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця,починаючи з місяця,наступного за місцем отримання Кредиту. Дозволяється дострокове повне або часткове повернення Кредиту. У випадку внесення Позичальникові коштів на повернення заборгованості за кредитом у сумі,що перевищує розмір щомісячного платежу по Кредиту,надлишкова сума коштів після виконання п.2.9 та п.4.2.2 цього Договору,зараховується в рахунок повернення Кредиту. Розмір останнього платежу остаточного погашення та може відрізнятися від розміру щомісячного платежу по Кредиту,зазначеного у п.2.4. У випадку внесення платежу по Кредиту та/або процентах,комісіях в післяопераційній час днем погашення заборгованості вважається наступний за днем внесення платежу робочий день.

Позичальник умови кредитного договору протягом тривалого часу належним чином не виконувала, у зв'язку з чим, станом на 01.02.2016 року її заборгованість по кредиту склала суму 418 654,26 грн., яка у свою чергу складається з:

тіло кредиту- 201 887,80 грн.;

відсотки- 77 284,03 грн.;

сума заборгованості за комісіями - 1 756,49 грн.;

пеня - 130 172,74 грн.;

сума за ставкою 3% від простроченого тіла по кредиту - 5 423,59 грн.;

сума за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту- 2 129,61 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст.1054 ЦК України - за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач невірно визначив загальний розмір вимог та всі його складові (зокрема, розмір пені, відсотки, тощо), що підлягають сплаті, оскільки, відповідно до частини другої статті 258 ЦК України, нарахування пені не може перевищувати одного року, а строк позовної давності до основного зобов'язання - три роки з дня її виникнення (ст. 257 ЦК України).

Щодо застосування принципу позовної давності у кредитных спорах, Верховний Суд України на засіданні Судової палати по цивільним справам 6 квітня 2016 года, розглянувши в судовому засіданні справу №6-2520цс15 за позовом банку про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором та договором іпотеки, стягнення безпідставно отриманих коштів, сформував правову позицію, відповідно якої, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність (ст. 257 ЦК України) за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Отже, відповідно, до змісту зазначених правових норм, вважаємо, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, а також пеня, повинні обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 12 грудня 2012 року та від 7 березня 2013 року, постанові Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 р., справа N 6-116цс13, тощо.

Як вбачається з умов кредитного договору № 228/ФКВ-07 від 17.05.2007 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем - ОСОБА_2, відповідно до п.2.4 договору, повернення кредиту списується щомісячно частинами в розмірі не менш як 183.72 дол. США 20 (двадцяте) число включно кожного місяця, наступного за звітним відповідно до графіка погашення заборгованості за кредитом, який є невід'ємною частиною цього договору.

Тобто, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями, тому пеня також повинна нараховуватися відповідно до зазначеної графіком дати щомісячної суми повернення кредиту.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 цього Кодексу).

З огляду на правову позицію Верховного Суду України у справі №6-2520цс15, вважаємо, що, оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Відповідно до матеріалів справи, позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» (далі Позивач), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - 09 лютого 2016 року, а кредитний договір № 228/ФКВ-07 між позивачем та відповідачем - ОСОБА_2, укладено - 17.05.2007 року.

Відповідно до доданих у справі розрахунків не встановлено на яку саме дату виникла заборгованість і за який період, з врахуванням строку позовної давності, розрахована заборгованість по основному боргу, пені, штрафи.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, відповідно до вимог статей 254, 256, 257, 261, 267 ЦК України початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 цього Кодексу).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позивачем не наведено доводів щодо складу заборгованості, нарахування відсотків, ставки та пені за кредитом, не надано обґрунтування та розрахунків наявності заборгованості за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту та розрахунок штрафних санкцій від періоду не вчасно сплаченого кредиту, не зазначено за яки періоди і яким чином виникла сума штрафних санкцій (пеня), оскільки пеня розраховується не із всієї суми кредиту, а саме з суми несплаченого кредиту за графіком (щомісячної сплати), не доведено, чи витримано позивачем порядок розрахунку штрафних санкцій, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

З огляду на розрахунок, як заборгованості так і пені ( штрафних санкцій), який став підставою для формування позовних вимог позивача, вбачається, що цей розрахунок не містить повної інформації щодо визначення заборгованості за кредитом та відсотками, оскільки не наведено механізм розрахунку, не зазначено порядок розрахунку пені, не вбачається від якої суми, щомісячного платежу або загальної суми кредиту вона обчислена, чи обмежений її розмір із розміром облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За таких обставин включення для обрахування пені прострочених платежів, які мали місце поза межами позовної давності до основної вимоги, не ґрунтується на вимогах закону.

У позові не зазначено коли саме відповідач перестала виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, не означено, станом на яку дату у неї утворилась заборгованість за кредитним договором.

Оскільки зазначені питання мають суттєве значення для правильного вирішення справи, можливо вважати, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними, пред'явлені з порушенням строків позовної давності, такими що належать відхиленню.

За таких обставин суд вважає необхідним в позові позивачу відмовити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 60, 169, 197, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 252-258, 261, 266, 267, 526, 527, 530, 549, 1054 ЦК України суд, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"; -

В И Р І Ш И В:

В позові Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які не були присутні під час проголошення рішення вправі скористуватися правом на оскарження протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: М.В. Бутенко