Ухвала суду № 66714522, 23.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 757/4928/17-ц Головуючий в 1 інстанції - Матійчук Г.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/6540/2017 Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Дука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року про повернення позовної заяви в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про усунення перешкод у розпорядженні власністю, визнання припиненим договору застави, зняття заборони відчуження, виключення заборони відчуження з державного реєстру обтяжень рухомого майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_2 через представника, звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ПАТ «Дельта Банк» про усунення перешкод у розпорядженні власністю, визнання припиненим договору застави, зняття заборони відчуження, виключення заборони відчуження з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2017 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що вона не відповідає вимогам закону, оскільки відповідачем ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 в позовній заяві зазначає, що 12.12.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Астра Банк» було украдено договір купівлі-продажу права вимоги за кредитами, однак до участі у справі вказаний Банк не залучає. Долучені до позовної заяви як для суду так і для відповідача копії документів, зазначені в додатках під №№ 6-12, неможливо читати через їх низьку якість. Вказував, що зміст позовних вимог потребує уточнень, так як відповідно до ст.122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі, а не приймає позовну заяву до розгляду. Також зазначив, що представником позивача направлено до суду оригінал квитанції про сплату судового збору, однак її копії для відповідача не надано.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2017року позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про усунення перешкод у розпорядженні власністю, визнання припиненим договору застави, зняття заборони відчуження, виключення заборони відчуження з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в іншому складі. В скарзі посилалася на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, так як позивач усунув недоліки. Крім того представником позивача було заявлено, клопотання про витребування доказів, які вимагав подати суд, однак дане клопотання не було вирішене.

До апеляційного суду позивач та його представник не з'явились, про розгляд справи повідомлені.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 119 ЦПК України визначені вимоги до позовної заяви, яка подається до суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Суд першої інстанції, визнаючи позовну заяву ОСОБА_2 неподаною та повертаючи її позивачу, виходив з того, що заявником не виконані вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується тому, що суд першої інстанції, постановив ухвалу без належного врахування обставин, що мають значення для справи та невірно застосував положення процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Подана позовна заява відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, в ній зазначені позивач та відповідач, місце їх знаходження, викладений зміст позовних вимог та викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначаються докази, а тому суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення її з цих підстав без руху.

Діючий цивільний процесуальний Кодекс надає можливість позивачу вільно викласти обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, і зазначити ті докази, які він вважає за необхідне. На стадії прийняття позовної заяви суд позбавлений можливості зробити висновок про достатність або недостатність наявних або зазначених позивачем доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 31 ЦПК України позивач протягом розгляду справи має право уточнити свої позовні вимоги, а суд у судовому засіданні може уточнити обставини судового спору, якщо вважає, що вони не чітко викладені у позовній заяві.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України, суд під час проведення попереднього судового засідання вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Зокрема, у попередньому судовому засіданні у позивача суд повинен з'ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимог (який спосіб захисту свого права він обрав).

Про це ж саме йдеться і у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12 червня 2009 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позовна заява підлягала залишенню без руху, через те, що позивач не зазначив в позовній заяві нового кредитора .

На думку колегії суддів, отримавши зазначену позовну заяву, суд повинен був призначити у справі попереднє засідання, в якому зобов`язаний був з`ясувати предмет позову, та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суб'єктний склад сторін, тощо.

Не зазначення в позовній заяві належних та допустимих доказів (неподання їх разом з позовною заявою та/або до ухвалення судом рішення), що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування є наслідком залишення позову без задоволення, а не залишення позовної заяви без руху.

Крім того, місцевим судом не було враховано , що усуваючи недоліки, представником позивача було подано позовна заяву в новій редакції. Копії позовної заяви, в новій редакції, та додатки до неї, були виготовлені для всіх учасників справи і надані суду. Крім того, 30.01.2017 року, представником позивача було надано клопотання про витребування доказів від ПАТ «Дельта Банк», в якому останній просив суд витребувати від ПАТ «Дельта Банк» копію кредитного договору № 310006028833004 від 26.08.2011 року, копію договору застави №310006028833004/3 від 26.08.2011 року, які у позивача відсутні.

Тобто, висновок суду про не усунення недоліків зазначених в ухвали про залишення позовної заяви без руху є помилковим.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що ухвала суду про повернення позовної заяви постановлена з порушенням процесуальних норм.

При цьому, апеляційний суд не може задовольнити вимогу позивача про передачу справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в іншому складі, оскільки така вимога не відповідає повноваженням апеляційного суду, що передбачені ст. 312 ЦПК України.

Оскільки, суд першої інстанції порушив порядок прийняття позовної заяви, порушив процесуальні норми колегія, керуючись ст. 312 ЦПК України, приходить до висновку, що ухвала підлягає скасуванню, а питання про відкриття провадження поверненню на новий розгляд.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року скасувати, а питання про відкриття провадження передати на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: