Ухвала суду № 66714447, 24.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

унікальний номер № 761/10121/14-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Піхур О.В.

апеляційне провадження № 22-ц/796/6528/2017 Доповідач - Шахова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Вербової І.М., Поливач Л.Д.

при секретарі - Горак Ю.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_2, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Лана», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро», про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» визнання договору поруки недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою його представником ОСОБА_3, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ПАТ «Златобанк» до ОСОБА_2, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Лана», третя особа: ТОВ «Лотуре-Агро» про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно, за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Златобанк» про визнання договору поруки недійсним.

Свої вимоги обґрунтував тим, що задовольняючи позов суд не врахував, що розмір заборгованості значно менший, на суму 5315630,00 грн. внаслідок часткового погашення кредиторських вимог за рахунок заставленого майна ще у 2014 році, тобто до ухвалення рішення 14.01.2015 року у даній справі, а саме : 3200000,00 грн., що підтверджується листом ПАТ «Златобанк» від 25.07.2014 року б/н; 336750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням б/н б/д та банківською випискою від 30.04.2014 року; 1978880,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 20.05.2014 року і банківською випискою від 27.06.2014 року. Зазначає, що ці суми не були враховані та відображені в судовому рішенні суду першої інстанції, тому просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.01.2015 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року за нововиявленими обставинами з ухваленням нового рішення про відмову у позові ПАТ «Златобанк».

Свої вимоги обґрунтував тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам існування нововиявлених обставин ( листу ПАТ «Златобанк» від 25 липня 2014 року, банківським випискам від 30 квітня 2014 року, 27 червня 2014 року та платіжному дорученню № 1 від 20 травня 2014 року), безпідставно не врахував преюдиційний доказ - Ухвалу Господарського суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року та дійшов до помилкового висновку про відсутність ново виявлених обставин.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Інші особи в судове засідання не з'явились.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.01.2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 червня 2015 року, позов ПАТ "Златобанк" до ОСОБА_2, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ла Лана", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Златобанк" заборгованість за кредитним договором від 19.04.2013 року у сумі 63 625 485, 96 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 60 063 620 грн; відсотків за користування кредитом - 3 245 139, 28 грн, пені - 316 726, 68 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Златобанк" заборгованість за кредитним договором від 29.03.2013 року у сумі 16 883 848, 75 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 15 000 000 грн; відсотків за користування кредитом - 1 458 037, 36 грн; пені - 425 811,39 грн.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 29.03.2013 року у сумі

16 883 848, 75 грн, звернути стягнення на предмет застави - комбайн зернозбиральний марка КЗС-812 СХ, 2010 року випуску, який належить на праві власності Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Ла Лана" шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмету застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ "Златобанк" про визнання договору поруки недійсним відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.09.2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.01.2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16.06.2015 року залишено без змін.

Постановляючи ухвалу про залишення без задоволення заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що вказані у заяві обставини не є нововиявленими, оскільки до наданої виписки за а період з 19.04.2013 року по 09.01.2015 року вбачається, що платежі, здійснені 30.04.2014 року на суму 336750,00 грн., 20.05.2014 року на суму 1978880,00 грн., 04.08.2014 року на суму 3000000,00 грн., а всього на суму 5315630,00 грн. були враховані судом при ухваленні рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з огляду на наступне.

Заявник в своїй заяві посилається на те, що Шевченківський районний суд м. Києва при ухваленні рішення від 14 січня 2015 року не врахував, що розмір заборгованості значно менший, на суму 5315630,00 грн. внаслідок часткового погашення кредиторських вимог за рахунок заставленого майна ще у 2014 році, тобто до ухвалення рішення 14.01.2015 року у даній справі, а саме : 3200000,00 грн., що підтверджується листом ПАТ «Златобанк» від 25.07.2014 року б/н; 336750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням б/н б/д та банківською випискою від 30.04.2014 року; 1978880,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 20.05.2014 року і банківською випискою від 27.06.2014 року.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.3, 4 , 5 постанови №4 від 30 березня 2012 року " Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наданої виписки за а період з 19.04.2013 року по 09.01.2015 року вбачається, що платежі, здійснені 30.04.2014 року на суму 336750,00 грн., 20.05.2014 року на суму 1978880,00 грн., 04.08.2014 року на суму 3000000,00 грн., а всього на суму 5315630,00 грн. були враховані Шевченківським районним судом м. Києва при ухваленні рішення від 14.01.2015 року.

За таких обставин, залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року, суд правильно виходив з того, що обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими в розумінні ст. 361 ЦПК України.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам існування нововиявлених обставин ( листу ПАТ «Златобанк» від 25 липня 2014 року, банківським випискам від 30 квітня 2014 року, 27 червня 2014 року та платіжному дорученню № 1 від 20 травня 2014 року), оскільки зазначені докази існували на час розгляду справи, ці обставини були відомі заявникові на час розгляду справи та могли бути встановлені на підставі доказів, які не були своєчасно ним подані, а відтак - обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими у розумінні ст. 361 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги, щодо наявності підстав для скасування апеляційним судом рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову не заслуговують на увагу суду, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Нормами ЦПК України не передбачено повноважень апеляційного суду за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції скасувати, як просить апелянт, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 за змістом частини другої статті 307 ЦПК апеляційний суд відповідно до наданих йому повноважень має право постановити ухвалу про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами без задоволення, постановленої з порушенням норм процесуального права, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання.

Інші доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, невідповідність зроблених в ухвалі висновків фактичним обставинам справи на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

В порядку ст. 307 ч. 2 п. 1, ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право, зокрема, постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 312- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3, відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий суддя:

Судді