Постанова № 66714311, 23.05.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2017 р. Справа № 924/14/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Демянчук Ю.Г. ,

суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.03.2017 року у справі № 924/14/17 (суддя Субботіна Л.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"

про стягнення 38590980,23грн. заборгованості, 1057662,34 грн. пені, 111790,27 грн. 3% річних, 385539,73 грн. інфляційних втрат.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю,

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю,

В судовому засіданні від 23.05.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 06.03.2017 року провадження у справі за позовом ПАТ "Укртрансгаз" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" про стягнення 38590980,23 грн. заборгованості припинено. У позові ПАТ "Укртрансгаз" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" про стягнення 1057662,34 грн. пені, 111790,27 грн. 3% річних, 385539,73 грн. інфляційних втрат відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 1057662,34 грн. пені, 111790,27 грн. 3% річних, 385539,73 грн. інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, просив суд задоволити апеляційну скаргу та скасувати оскаржуване рішення.

Представник відповідача заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав, викладених у письмовому відзиві та надав свої пояснення, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, апеляційний суд встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 17.12.2015 року між позивачем (оператор) та відповідачем (замовник) укладено договір транспортування природного газу № НОМЕР_1, відповідно до п. 2.1 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Згідно п. 2.2 укладеного договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2493, з урахуванням особливостей, передбачених договором. За п. 2.3 договору сторони узгодили надання замовнику послуг, а саме: - послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); - послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування). Пунктами 2.6, 2.7 договору встановлено, що замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. Пунктом.4.1 договору сторони обумовили, що замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; вчасно врегульовувати небаланси. Пунктом 7.1 договору визначено, що вартість послуг розраховується, зокрема: балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. У разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В балансування= БЦГ х К х Qбг, де БЦГ - базова ціна газу; Qбг - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу , відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1. Відповідно до 9.3 договору базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10 числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті. Пунктом 11.4 договору передбачено, що послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.

Судами встановлено, що позивачем в серпні-жовтні 2016 року надано відповідачу послуги балансування обсягів природного газу на загальну суму 38590980,23 грн. Відповідний факт підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг № 08-16-1512000715-БАЛАНС від 31.08.2016 року, №09-16-1512000715-БАЛАНС від 30.09.2016 року, №10-16-1512000715-БАЛАНС від 31.10.2016 року, розрахунками вартості послуг балансування, рахунками № 08-16-15122000715-БАЛАНС від 31.08.2016 року, №09-16-1512000715-БАЛАНС від 30.09.2016 року, №10-16-1512000715-БАЛАНС від 31.10.2016 року, звітами відповідача про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за серпень-жовтень 2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листами № 12798/12 від 15.09.2016 року, № 14147/12 від 17.10.2016 року та № 15704/12 від 16.11.2016 року з проханням здійснити оплату за надані послуги балансування обсягів природного газу за серпень-жовтень 2016 року, при цьому відповідачу також направлялись акти надання послуг, розрахунки вартості послуг балансування, рахунки на оплату, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення у цінний лист, проте, відповідачем не проведено оплати наданих послуг.

У зв'язку із зазначеними обставинами, ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за послуги балансування, 1057662,34 грн. пені, 111790, 27 грн. 3% річних, 385539,73 грн. інфляційних втрат.

Крім того, судом встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, 31.01.2017 року між ГУ Державної казначейської служби України в Хмельницькій області (сторона № 1), Департаментом фінансів в Хмельницькій області (сторона № 2), ТзОВ "Хмельницькгаз збут" (сторона № 3), ПАТ "Хмельницькгаз" (сторона № 4), ПАТ "Укртрансгаз" (сторона 5) та НАК "Нафтогаз України" (сторона остання) укладено спільне протокольне рішення № 672/у про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України. Згідно розділу 1 зазначеного рішення, його предметом є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій". Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду Державного бюджету стороні №1 у сумі 22928916,10 грн. Сторона № 1 перераховує на рахунок сторони № 2 кошти у сумі 22928916,10 грн. із записом у графі "призначення платежу" "за жовтень-грудень 2016 року "п" 1184410,77 грн., за жовтень-грудень 2016 року "с" 21744505,33 грн. Сторона № 2 перераховує стороні № 3 кошти за пільги та субсидії у сумі 22928916,10 грн. Сторона №3 перераховує стороні № 4 кошти в сумі 22928916,10 грн. за транспортування природного газу 2016 року згідно з договором від 25.06.2015 року № 2015-ХМ-Н. Сторона № 4 перераховує стороні 5 кошти в сумі 22928916,10 грн. за надані послуги балансування обсягів природного газу у 2016 року згідно з договором від 17.12.2015 року № НОМЕР_1. Сторона 5 перераховує стороні останній кошти в сумі 22928916,10 грн. за природний газ 2016 року згідно з договором від 30.05.2016 року №1605001357. Сторона остання перераховує кошти в сумі 22928916,10 грн. до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Спільні протокольні рішення аналогічного змісту підписувались також 31.01.2017 року за № 670/у на суму 16569809,97 грн., за № 668/у на суму 16000000 грн., за № 669/у на суму 7203321,93 грн., № 673/у на суму 5333801,88 грн., за № 671/у на суму 4520539,62 грн.

Відповідно до спільного протокольного рішення № 672/у від 31.01.2017 року позивачу було перераховано згідно платіжного доручення № 5 від 02.02.2017 року (оплачено 06.02.2017 року) кошти в сумі 22928916,10 грн. На підставі спільного протокольного рішення № 670/у від 31.01.2017 року було перераховано згідно платіжного доручення № 3 від 02.02.2017 року (оплачено 06.02.2017 року) кошти в сумі 16569809,97 грн. На підставі спільного протокольного рішення № 668/у від 31.01.2017 року було перераховано згідно платіжного доручення № 1 від 02.02.2017 року (оплачено 06.02.2017 року) кошти в сумі 16000000,00 грн. На підставі спільного протокольного рішення № 669/у від 31.01.2017 року було перераховано згідно платіжного доручення №2 від 02.02.2017 року (оплачено 28.02.2017 року) кошти в сумі 7203321,93 грн. На підставі спільного протокольного рішення №671/у від 31.01.2017 року було перераховано згідно платіжного доручення № 4 від 02.02.2017 року (оплачено 28.02.2017 року) кошти в сумі 4520539,62 грн. Крім того, на підставі спільного протокольного рішення № 673/у від 31.01.2017 року було перераховано згідно платіжного доручення № 6 від 02.02.2017 року (оплачено 28.02.2017 року) кошти в сумі 5333801,88 грн. Вказані кошти сплачені за надані послуги балансування у 2016 році згідно договору від 17.12.2015 року №1512000715. Крім того, в матеріалах справи наявні акти звірки, що складались між сторонами, спільні протокольні рішення, що були підписані 27.12.2016 року за № 3640/у на суму 7203321,93 грн., за № 3636/у на суму 4520539,62 грн., за № 3630/у на суму 22928916,10 грн., №3635/у на суму 32569809,97 грн., за №3641/у на суму 5333801,88 грн., які згідно листа Державної казначейської служби України від 03.01.2017 року так і не були виконані, в зв'язку із закінченням бюджетного року.

Господарський суд Хмельницької області, рішенням від 06.03.2017 року провадження у справі про стягнення з відповідача 38590980,23 грн. заборгованості припинив, а у позові ПАТ "Укртрансгаз" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" про стягнення 1057662,34 грн. пені, 111790,27 грн. 3% річних, 385539,73 грн. інфляційних втрат відмовив.

Рівненський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. При цьому, апеляційний суд керувався такими мотивами.

Як зазначено вище, сторонами по справі укладено договір транспортування природного газу №1512000715, що за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Згідно п. 9 глави 1 розділу XI цього Кодексу замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи та які відбираються з неї. Замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Згідно п. п. 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів. Згідно п. 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи, зокрема, при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування. Відповідно до п. п. 1, 3, 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Як було зазначено вище, позивачем в серпні, вересні та жовтні 2016 року було надано відповідачу послуги балансування обсягів природного газу на загальну суму 38590980,23 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними доказами.

На підставі вищезазначених спільних протокольних рішень відповідачем було перераховано позивачу згідно платіжних доручень № 5 від 02.02.2017 року, № 3 від 02.02.2017 року, № 1 від 02.02.2017 року, № 2 від 02.02.2017 року, № 4 від 02.02.2017 року, № 6 від 02.02.2017 року кошти в загальній сумі 72556389,51грн. Згідно призначення платежу, вказаного в платіжних дорученнях, кошти сплачені за надані послуги балансування у 2016 році згідно договору від 17.12.2015 року № НОМЕР_1.

В силу п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, а п 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Із наявного в матеріалах справи акту звірки, підписаного сторонами вбачається, що станом на 31.12.2016 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором № НОМЕР_1 від 17.12.2015 року становила 72556389,51 грн., в тому числі 38590980,23 грн. - спірна сума заборгованості, відтак, після порушення провадження у даній справі відповідач в повному обсязі розрахувався із позивачем за отримані послуги балансування обсягів природного газу, заборгованість за які є предметом спору.

Тому судом першої інстанції, з яким повністю погоджується суд апеляційної інстанції, підставно та законно припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача 38590980,23 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, для застосування штрафних санкцій та відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання необхідною умовою є факт невиконання або прострочки виконання зобов'язання.

Судами було встановлено, що вартість послуг балансування обсягів природного газу, наданих позивачем за договором № НОМЕР_1 від 17.12.2015 року в серпні, вересні, жовтні 2016 року, була оплачена шляхом укладення спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України №672/у від 31.01.2017 року на суму 22 928916,10 грн., №670/у від 31.01.2017 року на суму 16569809,97 грн., №668/у від 31.01.2017 року на суму 16000000 грн., №669/у від 31.01.2017 року на суму 7203321,93 грн., №673/у від 31.01.2017 року на суму 5333801,88 грн., № 671/у від 31.01.2017 року на суму 4520539,62 грн.

При укладені вищевказаних протокольних рішень, сторони керувалися спеціальним нормативно-правовим актом, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 року, якою затверджений Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій. Згідно п. 1 вищевказаного Порядку він визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Пунктом 7 вказаного Порядку встановлено, що розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом пяти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг).

Враховуючи зазначене, сторони фактично погодились з тим, що оплата наданих послуг балансування обсягів природного газу за договором № НОМЕР_1 від 17.12.2015 року підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення, тобто, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за послуги балансування обсягів природного газу, а відтак, для стягнення заявлених сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, необхідно щоб оплата за послуги балансування обсягів природного газу була здійснена поза межами порядку, встановленого спільними протокольними рішеннями.

Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що відповідачем чітко виконувались положення спільних протокольних рішень, що свідчить про належне виконання останнім своїх зобов'язань за договором транспортування природного газу № НОМЕР_1 від 17.12.2015 року, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у стягненні 1057662,34 грн. пені, 111790,27 грн. 3% річних, 385539,73 грн. інфляційних втрат.

В силу ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 06.03.2017 року у справі № 924/14/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Тимошенко О.М.