Ухвала суду № 66713929, 24.05.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

24.05.2017справа № 908/354/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від19.04.2017 у справі№ 908/354/17 (суддя Зінченко Н.Г.)за позовомБердянської міської ради Запорізької області, м. Бердянськ Запорізької області доПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», м. Київ провнесення змін до договору оренди землі від 10.07.2007 реєстраційний № 040826500103

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», м. Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 19.04.2017р. у справі № 908/354/17.

Вказана апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду протягом пяти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статі 84 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області було прийнято 19.04.2017р., повний текст вказаного рішення оформлено і підписано 21.04.2017р. Отже останній строк подання апеляційної скарги для її оскарження закінчується - 03.05.2017р. (враховуючи святкові та вихідні дні 01.05.2017р. та 02.05.2017р.)

Апеляційна скарга надіслана апелянтом до господарського суду Запорізької області, відповідно до відбитку поштового штемпелю на конверті 10.05.2017р. Отже, апеляційна скарга подана після закінчення строку для її подання. Клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку заявником не надано.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Апелянтом не додано до апеляційної скарги належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Скаржником заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі, у звязку з тим, що банк знаходиться у важкому фінансовому становищі та у останнього відсутня можливість сплатити судовий збір.

На підтвердження вказного, апелянт надав копію рішення Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні про відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору.

Відповідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд зазначає, що даною статтею передбачено право суду, а не обовязок щодо відстрочки або розстрочки сплати судового збору.

У п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які повинні підтверджуватись належними доказами.

Апелянтом будь-яких документальних доказів на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору, як то банківські виписки тощо, до суду не надано.

Також, заявником не наведені доводи стосовно того, що його майновий стан покращиться до прийняття рішення у справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.

Згідно зі ст. 4 вказаного закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Отже, виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, є завданням Фонду гарантування вкладів.

Більш того, 22.05.2015р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII, який набув чинності 01.09.2015р. відповідно до якого, серед іншого, у новій редакції було викладено ст. 5 «Пільги щодо сплати судового збору» Закону України «Про судовий збір». Згідно з введеними цим законом змінами Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виключено зі складу осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, та той факт, що з прийняттям змін до Закону України «Про судовий збір» законодавець не вважав доцільним визначити пільгове становище Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», м. Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.04.2017р. у справі № 908/354/17 не приймається до розгляду та повертається скаржнику.

Згідно ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення зазначених обставин, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. ст. 86, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 19.04.2017р. у справі № 908/354/17- повернути заявнику.

Справу № 908/354/17 - повернути господарському суду Запорізької області.

Додаток: (тільки для ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»: 02096, м. Київ, Харківське шосе,49) - апеляційна скарга № 22/3-14650 від 05.05.2017р. та додані до неї документи на 12 арк., поштовий конверт.

ГоловуючийС.А. Малашкевич

Судді:О.Л. Агапов

ОСОБА_3