Ухвала суду № 66713401, 22.05.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

22 травня 2017 року Справа № 913/374/17

Провадження №913/374/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс»,

м. Черкаси,

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська інноваційна компанія, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 116 095 грн. 28 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Андрющенко С.Т.

У засіданні брали участь:

від позивача представник не прибув;

від відповідача ОСОБА_2 , довіреність №42/02 від 31 грудня 2016р.

в с т а н о в и в:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором банківського рахунку №26004113100468 від 29.04.2014 в сумі 116 095 грн. 28 коп., в тому числі: інфляційні нарахування в сумі 33 218 грн. 82 коп., 3% річних в сумі 77 48 грн. 25 коп. та пеня в сумі 75 128 грн. 21 коп.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання б/н від 16.05.2017 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за яким останній позивач просить перенести розгляд справи та доручити проведення судового засідання в режимі відеоконференції господарському суду Черкаської області.

Оцінивши надане клопотання, суд прийшов до наступного.

Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Згідно статті 74-1 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обовязковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується господарським судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Тобто, постановлення ухвали про участь сторони в судовому засіданні у режимі відеоконференції є правом суду, що розглядає господарську справу. Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції визначається з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.

Таким чином, проведення судового засідання за участю представників сторін у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

Як вбачається зі змісту клопотання, позивачем взагалі не наведено доводів, які можуть бути визнані обєктивною необхідністю для проведення судового засідання за участю представника позивача в режимі відеоконференції.

Крім того, слід зазначити, що ухвалою суду від 03.05.2017 явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.

Враховуючи зазначене, клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції слід залишити без задоволення.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Від позивача до суду надійшли письмові пояснення №б/н від 16.05.2017 на ухвалу суду від 03.05.2017, до яких надано завірену копію договору банківського рахунку №26004113100468 від 29.04.2014.

Так, за ухвалою від 03.05.2017 суд просив позивача надати, зокрема, копію позовної заяви у справі №925/1896/15 за позовом ТОВ «Фортекс» до ПАТ «Український інноваційний банк» в особі філії Черкаського центрального відділення про стягнення 210718, 26 гривень (належним чином засвідчені копії до матеріалів справи); розрахунок заборгованості у справі №925/1896/15; належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2016 по справі №925/1896/15.

За поясненнями від 26.05.2017 позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» в Україні було створено єдиний державний реєстр судових рішень в який вносяться всі рішення суддів загальної юрисдикції, та доступ до якого мають в повному обсязі судді.

Тобто, кожен суддя має доступ до вказаного реєстру та може самостійно перевірити відповідність певних процесуальних документів.

Разом з цим позивач зазначає, що відповідно до п.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, додані до позовної заяви докази, а також копія рішення господарського суду Черкаської області №925/1896/15 від 22.01.2016, вже були досліджені господарським судом Черкаської області, тому дослідженню господарським судом Луганської області не підлягають.

Щодо періоду та підстав нарахування пені, позивач зазначає, що пеня нараховувалась відповідно до п.4.3. договору банківського рахунку №26004113100468 від 29.04.2014 та п.32.2 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України". Разом з цим, позивач зазначає, що відповідно до п.1 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, тому період нарахування пені становить з 26 квітня 2016 по 26 квітня 2017.

Стосовно нарахування пені з урахуванням Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" позивач зазначає, що вказаний закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Так, позивач звертає увагу суду, що відповідач хоч і зареєстрований на території проведення антитерористичної операції, проте господарську діяльність здійснює на всій території України.

Враховуючи викладене, на думку позивача положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в конкретному випадку застосуванню не підлягають.

Стосовно нарахування інфляційних та 3% річних позивач зазначає, що період нарахування інфляційних починається з 22.01.2016 по 31.03.2017, а період нарахування 3% річних починається з 23.01.2016 по 25.04.2017. Детальний розрахунок нарахування інфляційних та 3% річних був викладений в тексті позовної заяви №б/н від 26.04.2017.

Стосовно надання належним чином засвідчених копій матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2016 по справі №925/1896/15, вказано, що всі матеріали виконавчого провадження знаходяться у Центральному ВДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, тому надати вказані документи позивач не має можливості.

Разом з цим, відповідачем заявлені до стягнення суми сплачені не були.

Судом письмові пояснення позивача прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

З приводу наданих позивачем пояснень слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності до ст. 124 Конституції України, та ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обовязкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Аналогічна позиція міститься в п.2.1 Постанови пленуму Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК).

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 43 ГПК України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування певних доказів.

Разом з тим, виходячи з системного аналізу приписів ст.ст. 43, 104 ГПК України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий суд покладено обов'язок всебічного та повного з'ясування і дослідження обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті, а не встановлення наявності та збору відповідних доказів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до норм чинного процесуального законодавства, позивач у позові зобов'язаний вказати обставини, на яких ґрунтується його позовна вимога. Але, в даному випадку, позивач у позові посилається на рішення Господарського суду Черкаської області №925/1896/15 без визначення певних обставин, встановлених судом та детального аналізу умов договору банківського рахунку №26004113100468 від 29.04.2014, який став підставою правовідносин між сторонами.

В той же час, згідно розрахунку інфляційних нарахувань, наведеному у позові, нарахування інфляційних здійснено за загальний період з 22.01.2016 по 31.03.2017, але вказаний розрахунок не відповідає абз.3 п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Водночас, як вбачається з тексту позовної заяви та пояснень позивача, нарахування пені за порушення строків виконання доручення клієнта відповідно до п.32.2 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" здійснено за період з 26.04.2016 по 26.04.2017.

При цьому, ані в позові, ані в письмових поясненнях не вказано за порушення строків виконання яких доручень клієнта була нарахована пеня.

Аналізуючи положення Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 та редакції від 02.06.2016), вбачається, що в разі початку примусового виконання рішення суду, правом позивача є ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання відповідних матеріалів. У зв'язку з цим, позивач має реальну можливість надати суду відомості щодо виконання рішення господарського суду Черкаської області у справі №925/1896/15 в примусовому порядку.

Таким чином, надання позивачем матеріалів виконавчого провадження, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження та інших у випадку наявності, є обов'язковим.

Від відповідача до суду надійшло клопотання від 22.05.2017, за яким останній просить суд усю поштову кореспонденцію по справі надсилати на адресу: 04050, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 10-2.

Судом клопотання відповідача прийнято до уваги та долучено до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, у суду виникла необхідність витребування додаткових доказів від сторін, у зв'язку з чим розгляд справи слід відкласти.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 32-33, 74-1, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Розгляд справи відкласти на 19 червня 2017 року о 10 годині 00 хвилин.

2. Судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, пр-т. Науки, 5, в каб. № 109 /суддя Василенко Т.А./.

3.Зобовязати позивача надати:

- заперечення на відзив відповідачів, документальне підтвердження і нормативне обґрунтування заперечень;

- рішення господарського суду у справі №925/1896/15 від 22.01.2016, належним чином засвідчене господарським судом Черкаської області- для огляду в засіданні;

- письмові пояснення та відповідні докази щодо набрання рішенням господарського суду Черкаської області №925/1896/15 законної сили;

- оригінал договору банківського рахунку №26004113100468 від 29.04.2014, для огляду в судовому засіданні;

- письмові пояснення щодо того, які саме доручення клієнта на перерахування коштів не були виконані відповідачем, надати вказані доручення до суду (оригінали - для огляду в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії - до матеріалів справи);

- розрахунок інфляційних нарахувань по простроченому основному боргу та прострочених відсотків, з урахуванням вимог абз.3 п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р.

- належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2016 по справі №925/1896/15 (зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження, тощо);

- довідка за підписом директора та головного бухгалтера (у разі наявності) щодо погашення відповідачем заборгованості, стягнутої за рішенням господарського суду Черкаської області №925/1896/15 від 22.01.2016;

- докази сплати відповідачем заявлених до стягнення сум (у разі наявності).

4. Зобовязати відповідача надати:

- відзив на позовну заяву з доказами надіслання позивачу, документальне підтвердження та нормативне обґрунтування викладених у відзиві доводів;

- свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, статут (оригінали до огляду у судовому засіданні, належним чином посвідчені копії до справи);

- відомості щодо виконання рішення господарського суду Черкаської області №925/1896/15 від 22.01.2016 добровільно або в примусовому порядку;

- контррозрахунок ціни позову;

- у випадку сплати заявлених до стягнення сум надати суду відповідні докази (в оригіналах - для огляду в судовому засіданні, у засвідчених копіях до матеріалів справи).

Суд попереджає сторін що, вимоги суду є обов'язковими до виконання і за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторони, на підставі п. 5 ст. 83 ГПК України може бути стягнутий штраф у сумі до 1700 грн., а також винесення у встановленому порядку окремих ухвал відповідно до статті 90 ГПК України.

Явка у судове засідання повноважних та компетентних представників учасників процесу на їх розсуд.

Не зявлення повноважних та компетентних представників учасників процесу у судове засідання Господарського суду Луганської області не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суддя Т.А. Василенко