Ухвала суду № 66712197, 25.05.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті позовної заяви

25 травня 2017 р. Справа № 902/502/17

Суддя господарського суду Колбасов Ф.Ф. , розглянувши матеріали

за позовом: Підприємства "Відас", заснованого на повній власності Кіпрської акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Velgevos enterprises limited", код ЄДРПОУ 31836618 (21034, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ", код ЄДРПОУ 23104877 (21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, 60)

про стягнення заборгованості 5 021 700,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області 22.05.2017р. надійшла позовна заява №б/н від 12.05.2017р. підприємства "Відас", заснованого на повній власності Кіпрської акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Velgevos enterprises limited" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ" про стягнення суми боргу за договором позики № 6 від 28.04.2011р. в розмірі 5021700,00 грн.

Розглянувши зазначену позовну заяву, суд дійшов висновку, що слід відмовити в її прийнятті виходячи з наступного.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорі позики № 6 від 28.04.2011, який укладено у Лімассолі між Спільним українсько-російським Приватним акціонерним товариством "КМТ", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ" (відповідач) та Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (Лімассол, Республіка Кіпр). В п. 5. договору сторони визначили законодавство, що застосовується: цей договір регулюється і складено відповідно до чинного законодавства Кіпра.

Пунктом 11 договору визначено, що усі непорозуміння, спори та претензії, що виникають між сторонами, стосовно цього договору або у зв'язку з його виконанням, або у зв'язку з його різним тлумаченням сторонами повинні вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. У випадку, якщо протягом 30 календарних днів з моменту письмового повідомлення, спору або претензії, включаючи будь-яке питання щодо існування, дійсності або припиненням цього договору, сторони не дійшли згоди, спір має бути передано на розгляд третейського суду, рішення якого буде остаточним для сторін; третейський суд знаходиться у Лімассолі, Кіпр, і діє у відповідності до Міжнародного Комерційного Третейського Закону від 1937 (Закон № 101/87) у останній редакції. Мова засідання третейського суду - англійська. Будь-яке рішення третейського суду має бути у письмовій формі і має бути обґрунтованим. У межах закону, що застосовується, третейський суд має право виносити рішення як про примусове виконання зобов'язань сторін за цим договором, так і про зняття зобов'язань виконання цього договору. Усі рішення є обов'язковими для виконання сторонами і можуть бути оскаржені у судах відповідної юрисдикції.

Таким чином, арбітражним застереженням у договорі сторони визначили арбітраж, уповноважений розглядати спори між сторонами, право, яке підлягає застосуванню, місце проведення засідання, мову та ін.

Позивач в позові посилається на те, що 03.04.2017р. між Велгевос Ентерпрайзес Лімітед та підприємством "Відас", заснованим на повній власності Кіпрської акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Velgevos enterprises limited" (позивач) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Велгевос Ентерпрайзес Лімітед передало підприємству "Відас" право вимоги за договором позики № 6 від 28.04.2011р., укладеним між Спільним українсько-російським Приватним акціонерним товариством "КМТ" та Велгевос Ентерпрайзес Лімітед, в частині повернення ТОВ "Компанія "КМТ" частини суми наданої останньому та неповернутої позики в розмірі 190000 дол. США або еквівалента цієї суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на дату повернення частини суми позики (п. 1.2 договору).

Згідно п. 1.3. договору про уступку права вимоги, право вимоги до боржника щодо належного виконання зобов'язань, вказаних в п. 1.2 договору виникає у нового кредитора з дати вступу в силу даного договору. Всі спори, непорозуміння чи вимоги, які виникають по даному договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, які торкаються його тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню в міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України у відповідності до регламенту; місце проведення засідання - м. Київ, Україна; мова- російська; арбітражний суд складається з одного арбітра (п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 4.4. договору про уступку права вимоги, уступка права вимоги у відповідності до даного договору не тягне за собою інших змін умов Основного договору, крім тих які випливають з даного договору.

З аналізу вказаних положень договору, вбачається, що у зв'язку з укладенням договору уступки права вимоги нове зобов'язання не виникає, а відбувається заміна кредитора у існуючому зобов'язанні, відповідно, і умови договору позики № 6 від 28.04.2011р. щодо розгляду спорів третейським судом, який знаходиться у Лімассолі, Кіпр не змінюються і залишаються чинними для нового кредитора. Отже, на спір, який виник між підприємством "Відас", заснованим на повній власності Кіпрської акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Velgevos enterprises limited" та ТОВ "Компанія "КМТ" щодо виконання умов позики № 6 від 28.04.2011р., поширюється дія арбітражного застереження, яке міститься у пункті 11 договору.

За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Пунктом 1 статті II Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року) передбачено, що кожна з держав - учасниць визнає письмову угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, що виникли між ними у зв'язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об'єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду.

Як зазначено в пункті 1 статті IV Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 21 квітня 1961 року) сторони арбітражної угоди можуть на свій розсуд передбачити передачу спорів на вирішення постійного арбітражного органу або на вирішення арбітражу в даній справі (арбітраж ad hoc).

При цьому слід зазначити, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

При цьому суд враховує, що звернення до арбітражу - це право, а не обов'язок сторони (стаття 12 ГПК України), яке реалізовується у встановленому порядку (стаття 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж"), а підсудність суду справи з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

У п. 18 інформаційного листа від 12.03.2009 р. N 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» Вищий господарський суд України зазначив, що наявність арбітражного застереження унеможливлює вирішення спору у господарському суді, оскільки сторони домовилися про вирішення спору іншим органом.

Судом встановлено, що позивач не ставить під сумнів дійсність арбітражного застереження у договорі позики, його чинність та неможливість виконання.

При цьому господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо буде встановлено, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Таких обставин судом не встановлено, а позивачем в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено обставин, які б давали підстави для висновку щодо недійсності, не чинності, чи неможливості виконання арбітражного застереження, зробленого сторонами в договорі.

Крім того, безпідставним є посилання позивача на те, що внаслідок відступлення права вимоги виникли нові правовідносини вже між двома українськими підприємствами та розгляд спорів за цими правовідносинами вже не може відбутися у Республіці Кіпр, оскільки обидві сторони зареєстровані та здійснюють свою діяльність на території України та між ними немає жодної письмової угоди про вибір суду, який буде розглядати спори, а третейська угода може бути укладена лише між сторонами правовідносин, з огляду на наступне.

Питання щодо наявності чи відсутності компетенції щодо розгляду спору між українськими компаніями, у даному випадку, вирішує третейський суд.

Також суд зазначає, що укладення договору мало місце між Спільним українсько-російським Приватним акціонерним товариством "КМТ" (м. Вінниця) та Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (Лімассол, Республіка Кіпр), тобто, на момент укладення договору підприємство однієї з його сторін знаходилося за кордоном, а скаржник, внаслідок уступки права вимоги, став новим кредитором по відношенню до відповідача у даних договірних відносинах, відповідно дія арбітражного застереження поширюється на спір, який виник щодо виконання умов основного договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 18.04.2017 у справі № 910/13318/16.

Крім того позивач залишає поза увагою, те що договір позики № 6 від 28.04.2011р. було укладено в Лімассолі, Республіка Кіпр.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

За вказаних обставинах суд відмовляє у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, оскільки пунктом 11 договору позики № 6 від 28.04.2011р. передбачено арбітражне застереження щодо передачі всіх спорів, що виникають з цього договору, на розгляд третейського суду, що знаходиться у Лімассолі, Кіпр.

При прийнятті даної ухвали судом враховано положення норм чинного законодавства щодо повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі відмови у відкритті провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, для повернення сплаченого судового збору позивачу необхідно подати до суду відповідне клопотання.

Керуючись ст. 12, п. 1 ч.1 ст. 62, ст. 86, 87, 115, 124 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

1. У прийнятті позовної заяви №б/н від 12.05.17 Підприємства "Відас", заснованого на повній власності Кіпрської акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Velgevos enterprises limited" відмовити.

2. Позовні матеріали 64 аркушах повернути позивачу.

3. Копію ухвали надіслати позивачу та відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - в наряд

2 - позивачу (21034, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26)

3 - відповідачу (21050, м. Вінниця. вул. Магістратська, 60)