Рішення № 66712156, 22.11.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.2016р. Справа № 905/2711/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніна Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації

до відповідача: Комунальної лікувально-профілактичної установи Селидівська центральна міська лікарня

про стягнення 1 430 776,55 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 27.04.2016р. №61

від відповідача: не зявився

Суть спору: ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з Комунальної лікувально-профілактичної установи Селидівська центральна міська лікарня 1 430 776,55 грн., з яких: 1 137 774,91 грн. - основний борг за природний газ, 225 595,80 грн. - пеня, 17 448,09 грн. - 3 % річних, 49 957,75 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу № 13-Б від 10.05.2016р. в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого природного газу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.09.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/2711/16 та розгляд справи призначений на 18.10.2016р.

17.10.2016р. за вх.№ 29667/16 господарський суд одержав відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить суд повернути позовну заяву без розгляду з посиланням на те, що:

- по-перше, сума основного боргу у розмірі 1 137 775,29 грн. сплачена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 3965 від 05.10.2016р., а розрахунок сум пені, інфляційних та 3% річних є невірним;

- по-друге, при подачі позову позивачем порушені норми процесуального права, а саме, відповідачем не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, в описі вкладення не перелічені усі документи, які позивач мав намір надіслати відповідачу, відповідач не одержав копій всіх документів, які зазначені у додатках до позовної заяви, при цьому отримані відповідачем документи не засвідчені належним чином.

Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про розгляд матеріалів позовного провадження із врахуванням відзиву на позов без участі представника відповідача у звязку із віддаленістю суду.

В додаток до відзиву надано належним чином засвідчені копії статуту відповідача, виписки з казначейського рахунку від 05.10.2016р., платіжного доручення №3965 від 05.10.2016р., акту звірки станом на 01.06.2016р., додатку № 1 «Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання» до договору на постачання природного газу від 10.05.2016р. №13-Б.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.10.2016р. розгляд справи відкладений на 08.11.2016р.

20.10.2016р. за вх.№ 30167/16 господарський суд одержав від позивача супровідний лист з додатком документів, а саме, розрахунком суми позову станом на 10.10.2016р., довідкою позивача від 11.10.2016р. №15-1, актом звірки взаєморозрахунків від 11.10.2016р., довідкою позивача від 11.10.2016р. №б/н, належним чином засвідченими копіями ліцензій НКРЕКП серії АЕ №299065 від 26.06.2015р., серія АЕ №299064 від 26.06.2015р., довіреностей від 23.03.2016р. № 1, від 10.12.2015р. №29, актів розмежування балансової належності від 13.10.2015р. №№ 51, 52, наказів ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» НАК «Нафтогаз України» «Про формування ціни на газ» від 29.12.2015р. №218, від 26.01.2016р. № 11, від 24.02.2016р. №33, від 24.03.2016р. №67, відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача, платіжних доручень №1116-5715 від 01.03.2016р., № 1116-9364 від 12.04.2016р., № 1116-13135 від 20.05.2016р., № 1116-13136 від 20.05.2016р., №1116-13137 від 20.05.2016р., №1116-13142 від 20.05.2016р., №1116-25488 від 06.10.2016р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.11.2016р. строк розгляду спору по справі продовжений на 15 днів до 05.12.2016р. у звязку із задоволенням відповідного клопотання представника позивача за вх.№32009/16 від 08.11.2016р., розгляд справи відкладений на 22.11.2016р.

09.11.2016р. за вх.№ 32096/16 господарський суд одержав письмові пояснення відповідача, згідно з якими останній посилається на повну оплату боргу за спожитий природний газ у січні-квітні 2016р., а також зазначає, що вказана заборгованість існувала саме за договором постачання природного газу №13-Б від 10.05.2016р., при цьому відповідні акти прийому-передачі природного газу за спірний період укладались відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України та п.10.1 договору та були підписані з боку відповідача головним лікарем Комунальної лікувально-профілактичної установи Селидівська центральна міська лікарня ОСОБА_2, яка наділена повноваженнями на підписання документів відповідно до Статуту установи. В додаток надано належним чином засвідчені копії актів звірки розрахунків за червень 2016р., № 1 від 26.05.2016р.

15.11.2016р. за вх.№ 32638/16 господарський суд одержав клопотання позивача про залучення до матеріалів справи наступних документів: платіжних доручень №1115-21320 від 15.12.2015р., № 1115-22778 від 24.12.2015р., №1115-22779 від 24.12.2015р., виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача, ліцензій НКРЕКП серія АЕ №299065 від 26.06.2015р., серія АЕ №299064 від 26.06.2015р., положення Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації та письмових пояснень, згідно з якими позивач посилається на те, що підставою позовних вимог є неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу №13-Б від 10.05.2016р., а також на те, що постачання природного газу та всі розрахунки між сторонами здійснювались на виконання його умов. Водночас, позивач посилається на те, що у додатку № 2 до договору на постачання природного газу №13-Б від 10.05.2016р. помилково вказано обсяг постачання природного газу за січень 2016р. 16,577 тис.м.куб., фактично у січні 2016р. поставлено природний газ в обсязі 87,930 тис.куб.м., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 31.01.2016р.

В судовому засіданні 22.11.2016р. представник позивача позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, при цьому зазначив про повне погашення відповідачем основного боргу. Також представник позивача надав суду клопотання про залучення до матеріалів справи пояснювальної записки від 20.10.2016р. №17/1231, витягу з журналу господарських операцій з 01.12.2015р. по 31.12.2015р., виписки з оборотної відомості.

Відповідач у судове засідання 22.11.2016р. не зявився, при цьому про час, дату та місце судового засідання останній повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується списком № 11158 згрупованих відправлень листів рекомендованих та роздруківкою з розділу «Відстеження пересилання поштових відправлень» УДППЗ «Укрпошта» (дата отримання відповідачем ухвали ГСДО від 08.11.2016р. 17.11.2016р.), а тому враховуючи роз'яснення, що містяться у пп.3.9.1. п.3.9. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», клопотання відповідача про розгляд справи без його участі, викладене у відзиві на позов за вх.№ 29667/16 від 17.10.2016р., а також той факт, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 22.11.2016р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

10.05.2016р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації (постачальник, позивач) та Комунальною лікувально-профілактичною установою Селидівська центральна міська лікарня укладений договір на постачання природного газу № 13-Б, відповідно до умов 1.1. якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору (п.1.2 договору).

Договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору. (п. 2.1. договору).

Відповідно до умов п. п. 2.6., 2.9. договору послуги з постачання газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору; акти приймання передачі є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Згідно з умовами п.п. 4.1., 4.2., 4.4., 4.5., 4.6., 4.7 договору розрахунки за поставлений споживачеві природний газ здійснюється за вільними цінами, які визначаються у первинних документах (у тому числі рахунках, листах, додаткових угодах тощо). Під ціною газу за даним договором сторони розуміють ціну газу до складу якої у випадках передбачених законодавством включається: вартість природного газу, тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, максимальна торгова націнка постачальника природного газу із спеціальними обовязками, податок на додану вартість, інші платежі передбачені нормативними актами.

На дату укладення договору ціна за 1000 куб.м. складає 5 923,50 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 7108,20 грн., у тому числі: вартість природного газу 5532 грн., крім того ПДВ 20%; максимальна торгова націнка постачальника природного газу із спеціальними обовязками 54,60 грн., крім того ПДВ 20%; тариф транспортування природного газу магістральними трубопроводами 336,90 грн., крім того ПДВ 20%.

Постачальник зобовязується розміщувати інформацію про ціну газу на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.4.1, 4.2 договору, є обовязковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість постачання газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Місячна вартість постачання газу визначається як добуток ціни газу, визначеної відповідно до п.4.1 та 4.2 даного договору, на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору.

Оплата вартості постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу, відповідно до додатка 2 до договору до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У розділі 5 договору визначені права та обовязки сторін, зокрема, постачальник зобовязується забезпечувати постачання газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором; дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів природного газу; а споживач - виконувати умови договору; забезпечувати своєчасну та повну оплату постачальнику вартості природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором. (п.п. 5.1.9, 5.1.16, 5.3.1., 5.3.3. договору).

У разі порушення споживачем строків оплати передбачених розділом 4 договору із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.3.2. договору.).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31 грудня 2016р. Відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України договір поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2016р. (п. 10.1. договору).

У додатку 1 «Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання» до договору визначено найменування споживача, місцезнаходження пункту призначення, найменування газоспоживаючого обладнання установленого на пунктах призначення та його кількість; номінальні витрати на один газоспоживаючий прилад; тип приладу обліку газу; режим роботи споживача; витрати газу приладом за добу; режим роботи газового обладнання.

У додатку 2 до договору визначені договірні обсяги постачання природного газу на І ІІ кв. 2016р.

На підтвердження поставки відповідачу природного газу позивач надав до суду акти прийому-передачі природного газу від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р., з яких вбачається, що у період січень-квітень 2016р. позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 212 944 тис. куб. м. на загальну суму 1 772 801,51 грн., а саме, у січні 2016р. позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 87,930 тис. куб. м. на суму 720 938,08 грн., в лютому 2016р. - в обсязі 61,651 тис. куб м. на суму 493 713,53 грн., в березні 2016р. - в обсязі 53,862 тис. куб м. на суму 432 371,82 грн., в квітні 2016р. - в обсязі 9,501 тис. куб м. на суму 75 778,08 грн. Вказані акти підписані сторонами без зауважень та заперечень та засвідчені їх печатками.

При цьому, ціна на газ визначена на підставі наказів ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» НАК «Нафтогаз України» від 29.12.2015р. № 218, від 26.01.2016р. № 11, від 24.02.2016р. № 33, від 24.03.2016р. № 67, згідно з якими ціна за 1000 куб. м. з 01.01.2016р. становить 8 199 грн. з ПДВ, з 01.02.2016р. 8 008,20 грн. з ПДВ, з 01.03.2016р. 8 027,10 грн. з ПДВ, з 01.04.2016р. 7 975,80 грн. з ПДВ, а також розміщені на офіційному веб-сайті позивача, що узгоджується з умовами розділу 4 договору.

Разом з тим, з вказаних актів прийому-передачі природного газу від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р. вбачається, що останні складені у відповідності з договором № 13-Б від 21.10.2015р.

Так, судом встановлено, що 21.10.2015р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації (постачальник, позивач) та Комунальною лікувально-профілактичною установою Селидівська центральна міська лікарня укладений типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №13-Б, відповідно до умов 1.1. якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2015р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 3 договору щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк. (п. 10.1. типового договору).

В іншій частині типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №13-Б від 21.10.2015р. відповідає змісту договору на постачання природного газу № 13-Б від 10.05.2016р. (за виключенням умов щодо визначення ціни за газ).

У додатку 3 до договору до типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №13-Б від 21.10.2015р. визначені договірні обсяги постачання природного газу на ІV кв. 2015р. В матеріалах справи відсутній додаток 3 «Договірні обсяги постачання природного газу на 2016р.» до типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №13-Б від 21.10.2015р., а отже, на 2016 рік вказаний договір пролонговано не було.

У довідці № б/н від 11.10.2016р. позивач посилається на те, що зазначення в актах прийому-передачі природного газу від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р. договору № 13-Б від 21.10.2015р. повязано з проведенням тендеру на закупівлю природного газу на 2016 рік та несвоєчасним укладенням між сторонами договору на постачання природного газу на 2016р., а також на те, що після проведення тендеру укладений договір № 13-Б від 10.05.2016р. та всі розрахунки проводились по цьому договору. Такі обставини відповідачем не заперечуються.

Враховуючи наведене, а також положення п.10.1 договору на постачання природного газу № 13-Б від 10.05.2016р., ч.3 ст. 631 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що протягом спірного періоду (січень-квітень 2016р.) сторони перебували у договірних відносинах, які виникли саме на підставі договору на постачання природного газу № 13-Б від 10.05.2016р., а поставка природного газу здійснювалась на виконання його умов, про що також свідчать письмові пояснення позивача від 18.10.2016р., надані до суду разом із клопотанням за вх.№ 32638/16 від 15.11.2016р. та письмові пояснення відповідача від 04.11.2016р. №01/6-4042, які надані до суду 09.11.2016р. за вх.№32096/16.

Поставлений природний газ відповідач оплатив частково, а саме: за січень 2016р. - в сумі 277 195,14 грн. (переплата, яка утворилася станом на 01.01.2016р.) та за лютий 2016р.- в сумі 307 831,46 грн., з яких: 01.03.2016р. 260 671 грн., 20.05.2016р. 47 160,46 грн., що підтверджується пояснювальною запискою позивача від 20.10.2016р. №17/1231, випискою по оборотній відомості, актом звірки взаєморозрахунків від 11.10.2016р., платіжними дорученнями №1116-5715 від 01.03.2016р., №1116-13142 від 20.05.2016р. відповідно.

Отже, на момент звернення позивача до суду з даним позовом борг відповідача за прийнятий природний газ у січні-квітні 2016р. складав 1 137 774,91 грн. (за січень 2016р. 443 742,94 грн. (720 938,08 грн. 277 195,14 грн.) + за лютий 2016р. 185 882,07 грн. (493 713,53 грн. 307 831,46 грн.) + за березень 2016р. 432 371,82 грн. + за квітень 2016р. 75 778,08 грн.).

Неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу № 13-Б від 10.05.2016р. щодо своєчасної та повної оплати природного газу зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 430 776,55 грн., з яких: 1 137 774,91 грн. - основний борг за природний газ, 225 595,80 грн. - пеня, нарахована з 11.01.2016р. по 09.08.2016р., 17 448,09 грн. - 3 % річних, нараховані за період з 11.01.2016р. по 09.08.2016р., 49 957,75 грн. - інфляційні втрати, нараховані за період з 11.01.2016р. по 09.08.2016р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір на постачання природного газу, відповідно до умов якого позивач зобовязався постачати природний газ відповідачу, а відповідач - оплачувати позивачу вартість газу і наданих послуг не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідачем не належним чином виконувались зобовязання щодо оплати поставленого позивачем природного газу у січні - квітні 2016р., внаслідок чого у відповідача виник борг перед позивачем в сумі 1 137 774,91 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем повністю сплачено наявний борг за договором на постачання природного газу № 13-Б від 10.05.2016р. в сумі 1 137 774,91 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №3695 від 05.10.2016р. на суму 1 137 775,29 грн., акт звірки взаєморозрахунків від 11.10.2016р. та підтверджено представником позивача у судовому засіданні.

У довідці позивача від 11.10.2016р. № 15-1 та в акті звірки взаєморозрахунків від 11.10.2016р. підтверджено те, що станом на 11.10.2016р. підсумкове сальдо на користь відповідача становить 0,38 грн. (сума платежу 1 137 775,29 грн. сума боргу 1 137 774,91 грн. = 0,38 грн.).

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на дату здійснення платежу 05.10.2016р. та дату звернення позивача до суду з даним позовом (дата штампу поштового відділення на конверті - 19.09.2016р.), суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 137 774,91 грн., оскільки основний борг погашений відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних, та інфляційних втрат, суд виходить з наступного:

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 17 448,09 грн., що нараховані за період з 11.01.2016р. по 09.08.2016р. та інфляційні втрати в сумі 49 957,75 грн., що нараховані за період з 11.01.2016р. по 09.08.2016р.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем за період з 11.01.2016р. по 09.08.2016р. за зобовязаннями січня-квітня 2016р. та, згідно з яким сума 3% річних складає 17 448,09 грн., господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначені початкові дати прострочення відповідача, а саме, позивачем не враховано, що у випадку недоплати вартості постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

З огляду на встановлені невідповідності господарським судом самостійно здійснений розрахунок 3% річних за зобовязаннями січня-квітня 2016р., згідно з яким сума 3% річних становить:

- за період з 11.02.2016р. по 09.08.2016р. за зобовязаннями січня 2016р. на суму боргу 443 742,94 грн. - 6 601,44 грн.;

- за період з 11.03.2016р. по 09.08.2016р. за зобовязаннями лютого 2016р. на суму боргу 185 882,07 грн. - 2 322,25 грн.;

- за період з 11.04.2016р. по 09.08.2016р. за зобовязаннями березня 2016р. на суму боргу 432 371,82 грн.- 4 300,03 грн.;

- за період з 11.05.2016р. по 09.08.2016р. за зобовязаннями квітня 2016р. на суму боргу 75 778,08 грн. - 566,78 грн.

Загальний розмір 3% річних становить 13 790,50 грн. (6 601,44 грн. + 2 322,25 грн. + 4 300,03 грн. + 566,78 грн.), а отже позовні вимоги в зазначеній частині задовольняються господарським судом частково у визначеному судом розмірі.

У п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» розяснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобовязання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем за період з 11.01.2016р. по 09.08.2016р. за зобовязаннями січня-квітня 2016р. та, згідно з яким сума інфляційних втрат складає 49 957,75 грн., господарським судом встановлено, що позивач помилково здійснює нарахування інфляційних втрат починаючи з місяця, в якому заборгованості ще не існувало, а також за неповний місяць.

З огляду на встановлені невідповідності господарським судом самостійно здійснений розрахунок інфляційних втрат за зобовязаннями січня-квітня 2016р., згідно з яким сума інфляційних втрат становить:

- за період з березня 2016р. по липень 2016р. за зобовязаннями січня 2016р. на суму боргу 443 742,94 грн. - 19 195,55 грн.;

- за період з квітня 2016р. по липень 2016р. за зобовязаннями лютого 2016р. на суму боргу 185 882,07 грн. - 6 120,90 грн.;

- за період з травня 2016р. по липень 2016р. за зобовязаннями березня 2016р. на суму боргу 432 371,82 грн. - /- 865,18 грн./, індекс інфляції не застосовується, оскільки за вказаний період індекс інфляції становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція;

- за період з червня 2016р. по липень 2016р. за зобовязаннями квітня 2016р. на суму боргу 75 778,08 грн. /-227,18 грн./, індекс інфляції не застосовується, оскільки за вказаний період індекс інфляції становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція.

Загальний розмір інфляційних втрат становить 25 316,40 грн. (19 195,55 грн. + 6 120,90 грн.), а отже позовні вимоги в зазначеній частині задовольняються господарським судом частково у визначеному судом розмірі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені суд виходить з наступного.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 225 595,80 грн., що нарахована за період з 11.01.2016р. по 09.08.2016р. за зобовязаннями січня-квітня 2016р.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня, розмір, порядок та строк її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч.6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).

У п. 6.3.2. договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати передбачених розділом 4 договору із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем за період з 11.01.2016р. по 09.08.2016р. за зобовязаннями січня-квітня 2016р. та, згідно з яким сума пені складає 225 595,80 грн., господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначені початкові дати прострочення відповідача, а саме, позивачем не враховано, що у випадку недоплати вартості постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

З огляду на встановлені невідповідності господарським судом самостійно здійснений розрахунок пені за зобовязаннями січня-квітня 2016р., згідно з яким сума пені становить:

- за період з 11.02.2016р. по 09.08.2016р. за зобовязаннями січня 2016р. на суму боргу 443 742,94 грн. - 84 967,66 грн.;

- за період з 11.03.2016р. по 09.08.2016р. за зобовязаннями лютого 2016р. на суму боргу 185 882,07 грн. - 29 094,36 грн.;

- за період з 11.04.2016р. по 09.08.2016р. за зобовязаннями березня 2016р. на суму боргу 432 371,82 грн. - 51 517,40 грн.;

- за період з 11.05.2016р. по 09.08.2016р. за зобовязаннями квітня 2016р. на суму боргу 75 778,08 грн. - 6 525,22 грн.

Загальний розмір пені становить 172 104,64 грн. (84 967,66 грн. + 29 094,36 грн. + 51 517,40 грн. + 6 525,22 грн.), а отже позовні вимоги в зазначеній частині задовольняються господарським судом частково у визначеному судом розмірі.

Розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені, які надані позивачем до суду разом із супровідним листом за вх. № 30167/16 від 20.10.2016р. та з яких вбачається, що позивачем збільшений розмір 3 % річних, інфляційних втрат та пені внаслідок збільшення періоду їх нарахування, господарським судом не прийняті, оскільки позивач не надав до суду відповідної заяви про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, у звязку з чим суд виходив з вимог позивача, заявлених до стягнення у позовній заяві та, відповідно, з періодів нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та пені, які вказані первісно у позовній заяві.

Посилання відповідача на наявність підстав для повернення позову без розгляду відхилені господарським судом, оскільки вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації до розгляду, суд дійшов висновку про те, що позов подано з додержанням вимог, викладених в статтях 54-57 ГПК України та про те, що підстави для відмови у прийнятті або поверненні позову відсутні.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунальної лікувально-профілактичної установи Селидівська центральна міська лікарня (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Московська, 43, код ЄДРПОУ 01991116; р/р 35419001046805 в УДКСУ у м. Селидове, МФО 834016) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Південна, 1; код ЄДРПОУ 03361075) в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації (85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Шосейна, 154, код ЄДРПОУ 20316981; п/р 26004013152101 в ПАТ «Альфа-Банк», м. Київ, МФО 300346) 13 790 (тринадцять тисяч сімсот девяносто) грн. 50 коп. 3% річних, 25 316 (двадцять пять тисяч триста шістнадцять) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 172 104 (сто сімдесят дві тисячі сто чотири) грн. 64 коп. пені, 20 234 (двадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 80 коп. судового збору.

3. Провадження у справі № 905/2711/16 в частині стягнення з Комунальної лікувально-профілактичної установи Селидівська центральна міська лікарня (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Московська, 43, код ЄДРПОУ 01991116; р/р 35419001046805 в УДКСУ у м. Селидове, МФО 834016) основного боргу в сумі 1 137 774,91 грн. припинити.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складене 28.11.2016р.

Суддя Л.В. Ніколаєва