Ухвала суду № 66711046, 18.05.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7266/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. п. 2, 3, 5, 6 ч.2 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України, в позовній заяві повинні бути зазначені: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог;виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування. Відповідно до частини четвертою цієї ж статті, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.119,120 ЦПК України.

Зміст позовних вимог повинен бути конкретизований.

Як зазначає Пленум ВС України у постанові №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суду першої інстанції» у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За приписами ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначається, що відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. При цьому суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 26 постанови від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснив, що відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду відомості, що підтверджують перебування позивача та відповідача в зареєстрованому шлюбі, якщо даний шлюб розірвано, необхідно надати копію процесуального рішення, що підтверджує даний факт.

Разом з тим позивачу необхідно надати суду інформацію, чи відбувався поділ майна подружжя після розірвання шлюбу між сторонами.

У зв'язку із заявленою вимогою про визнання права власності на транспортний засіб марки «Рено Кенго» д/н НОМЕР_1, позивачу потрібно надати суду підтвердження хто є на даний час власником даного автомобіля, а також надати правовстановлюючі документи на транспортний засіб.

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви та додатків до неї, позивачем не надано суду доказів того на підставі чого та коли відбулось відчуження спірного майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що ціна позову позивачем не чітко визначена, тому потрібно визначити ціну позову та надати підтвердження даної суми.

Таким чином позивачу необхідно доплатити судовий збір. та надати суду оригінал квитанції.

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами:Отримувач коштів УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ), 38012871, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, Код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31216206700005, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір.

Відповідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.

У відповідності до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, зазначаючи підстави для залишення позову без руху, встановлює строк для усунення недоліків, про що повідомляє позивача.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 119, 120, 121, ст. 208 - 210, 293, 294 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя