Ухвала суду № 66710712, 24.05.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1126/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Середа Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоФетісової Т. Л.суддівБородійчука В. Г., Василенко Л. І. при секретаріАнкудінові О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2017 року про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_6, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду із даною заявою, якою просив встановити юридичний факт його поранення при виконанні обов'язку військової служби 18.02.2015 на території Донецької області в районі селища Логвінове, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. В обґрунтування вказано на те, що 21.07.2014 заявник призваний на військову службу у військову частину В3002. З 29.09.2014 його переведено до ВЧ3017, яку передислоковано до м. Мелітополя Запорізької області, а згодом - до Кримського, що на Луганщині та до Дебальцево. В ході бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції в районі н.п. Логвінове заявник потрапив у засідку противника і під час перестрілки отримав вогнепальне поранення.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.03.2017 відмовлено у відкритті провадження у даній справі з підстав того, що юридичні факти щодо одержання поранень у порядку окремого провадження не встановлюються. Крім того, законодавством передбачено інший позасудовий порядок встановлення факту одержання поранення (контузії) при виконанні обов'язків військової служби (бойового завдання), що слідує з відповідного наказу Міністра оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 №402.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник заявника подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. В обґрунтування вказано на те, що зазначений юридичний факт заявник має намір встановити для визначення свого статусу у якості жертви міжнародного збройного конфлікту з тим, щоб на заявника поширювала дію Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, а позасудового порядку встановлення такого юридичного факту немає. Також заявник вказує, що йому необхідно встановити саме причини отримання ним поранення 18.02.2015.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав та мотивів.

Відмовляючи у відкритті провадження за заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції, керуючись ч.4 ст.256 ЦПК України, виходив з того, що юридичний факт поранення, про встановлення якого просить заявник, не може встановлюватися у справах окремого провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що, встановивши дійсні обставини справи, суд дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалив у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, колегія суддів не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У п. 1 постанови пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Із матеріалів справи вбачається, що заявник просить встановити юридичний факт його поранення при виконанні обов'язку військової служби 18.02.2015 на території Донецької області в районі селища Логвінове, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Однак відповідно до п.2 постанови пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» не можуть розглядатися судами в порядку окремого провадження заяви про встановлення фактів, зокрема, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби.

Отже, встановлення факту причин отримання поранення при проходженні військової служби, який просить встановити у даній справі заявник, не встановлюється судом у порядку окремого провадження, що вбачається із вказаного роз'яснення пленуму ВСУ.

Колегія суддів вважає, що апеляційні доводи щодо необхідності встановити причини поранення заявника, а не самого факту поранення, правильності таких висновків суду не спростовують, адже вимоги заявника сформульовано таким чином, що з їх аналізу вбачається намір заявника встановити (предмет доказування у справі): «юридичний факт його поранення при виконанні обов'язку військової служби 18.02.2015 на території Донецької області в районі селища Логвінове, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», отже суду необхідно встановити таке: факт поранення заявника, час такого поранення (при виконанні обов'язку військової служби 18.02.2015), причина поранення (збройна агресія Російської Федерації проти України), а не лише факт наявності збройної агресії стосовно України, про що вказано в апеляційній скарзі. З вимог заявника слідує, що він просить встановити не причини його поранення, а саме факт наявності такого поранення з певних причин.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо неможливості встановлення факту поранення при виконанні обов'язку військової служби, відповідно, і причин його отримання в судовому порядку є правильним, оскільки законодавством України встановлення такого факту віднесено до компетенції інших органів.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу - відхилити.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2017 року про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_6, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :