Рішення № 66709801, 24.05.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/1227/16-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А. М.Провадження № 22-ц/780/2572/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 42 24.05.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Приходька К.П.,

за участю секретаря: Волошина В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 10 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення його сторін у первинний стан у звязку з визнанням договору недійсним,

у с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, мотивуючи його тим, що з 31 березня 2016 року вона набула право власності на квартиру № 47 в будинку по вул. Шкільна, 8 в смт. Немішаєве Бородянського району Київської області як член обслуговуючого кооперативу житлового-будівельний кооператив «Бригантина-2» (далі ОК ЖБК «Бригантина-2»). Посилаючись на незаконне проживання відповідача у вказаному приміщенні, позивач просила усунути перешкоди в користуванні майном шляхом його виселення з квартири.

ОСОБА_3 звернувся із зустрічний позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, в якому просив стягнути з відповідачів на свою користь грошові кошти в розмірі 9666,32 дол. США за період з 12 листопада 2013 року по 19 березня 2015 року, що за курсом НБУ (26,9870 грн. за 1 дол. США) складає 265864,98 грн., а також 24000,00 грн. за період з 21 квітня 2015 року по 23 вересня 2015 року, що разом складає 289864,98 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що вказані вище кошти були отримані відповідачами на виконання умов договору переуступки паю на квартиру в ОК ЖБК «Бригантина-2» з поетапною оплатою від 23 жовтня 2013 року, проте, оскільки відповідним рішення апеляційного суду від 19 жовтня 2016 року даний договір визнано недійсним, то існують підстави для застосування до спірних відносин положень ч. 1 ст. 216 ЦК України, а саме повернення сторін у первинний стан, який існував до укладення договору.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 10 березня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. Виселено ОСОБА_3 із квартири № 47 в будинку № 8 (на даний час квартира № 14 в будинку № 7) по вул. Шкільна в смт. Немішаєве Бородянського району Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_2, без надання іншого житлового приміщення.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 284107,13 грн., сплачені за договором переуступки паю на квартиру в ОК ЖБК «Бригантина-2» з поетапною оплатою від 23 жовтня 2013 року. В задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині часткового задоволення позову ОСОБА_3, ОСОБА_2, через представника за довіреністю ОСОБА_6, подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову повністю.

Отже, відповідно до положень ст. 303 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку лише в частині позовних вимог ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення його сторін у первинний стан у звязку з визнанням договору недійсним.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону ухвалене у справі судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що 31 березня 2016 року ОСОБА_2 зареєструвала право власності на квартиру № 47 в будинку № 8 (на даний час квартира № 14 в будинку № 7) по вул. Шкільна в смт. Немішаєве Бородянського району Київської області, як член обслуговуючого ОК ЖБК «Бригантина-2» згідно договору про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку від 15 квітня 2014 року.

23 жовтня 2013 року між ОСОБА_3, його дружиною ОСОБА_5 (сторона 1) та ОСОБА_2, ОСОБА_4 (сторона 2) укладено договір переуступки паю на квартиру в ОК ЖБК «Бригантина-2» з поетапною оплатою, за умовами якого сторона 2 передає стороні 1 свій пай у вказаному обслуговуючому кооперативі, який відповідає праву на квартиру АДРЕСА_1, загальна вартість якої становить 50550,00 дол. США. Сторона 1 сплатила стороні 2 аванс у розмірі 8 190,00 грн., що еквівалентно 1000,00 дол. США. Отримання кожної суми грошей підтверджується розпискою, яка є невідємною частиною цього договору. До закінчення будівництва сторона 1 повинна сплачувати стороні 2 щомісячно 600,00 дол. США, а після закінчення залишок суми сплачується по системі ануїтету на 10 років під 12,5 % річних, що становить 120 оплат в якості оренди за несплачену частину квартири.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору ОСОБА_3 та ОСОБА_5 набули право користування квартирою з четвертого кварталу 2013 року, а право власності на квартиру - з моменту отримання свідоцтва на право власності на квартиру шляхом вступу у кооператив - OК ЖБК «Бригантина-2» після сплати вартості квартири.

Пунктом 7.4. договору встановлено наступне, якщо сторона 1 заборгує поточні оплати стороні 2 більше ніж за 6 місяців без погодження сторони 2, дія зобовязань сторони 2 припиняється в односторонньому порядку. В цьому випадку сторона 2 набуває право в односторонньому порядку розірвати договір, виставивши квартиру на продаж, а після продажу та погашення заборгованості і штрафу у розмірі 1000,00 дол. США, решту коштів в 3-денний строк повернути стороні 1. Сторона 1 зобовязувалась в цьому випадку звільнити квартиру та повернути її стороні 2 у стані не гіршому, ніж отримала.

Як вбачається з копій розписок та не заперечувалося сторонами, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за період з 12 листопада 2013 року по 19 березня 2015 року здійснили сплату коштів за вказаним договором в розмірі 9 666,32 дол. США та за період з 21 квітня 2015 року по 23 вересня 2015 року - 24000,00 грн., після чого припинили сплачувати необхідні платежі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами договір переуступки паю визнано недійсним в судовому порядку, а тому кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 216 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року скасовано рішення Бородянського районного суду Київської області від 11 травня 2016 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа OК ЖБК «Бригантина-2» про визнання договору переуступки паю на квартиру з поетапною оплатою недійсним та ухвалено нове рішення про задоволення цього позову. Визнано недійсним договір переуступки паю на квартиру в OK ЖБК «Бригантина-2» з поетапною оплатою, укладений 23 жовтня 2013 року між ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, ОСОБА_7

В подальшому, ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 грудня 2016 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи та зупинено виконання рішення апеляційного суду до закінчення касаційного провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.

За змістом вказаної норми, вирішення питання про зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції зумовлюється необхідністю у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обовязки.

Отже, право суду касаційної інстанції на зупинення виконання судового рішення передбачено для забезпечення збалансованості інтересів сторін або порушення їх прав, та з ухваленням судового рішення касаційною інстанцією зупинення виконання судового рішення втрачає законну силу.

Суд першої інстанції вказані норми закону та обставини справи не врахував, зазначивши про те, що укладений між сторонами договір переуступки паю визнано недійсним в судовому порядку, дійшов передчасного висновку щодо необхідності стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів, сплачених за цим договором, оскільки виконання судового рішення, яке ухвалене з приводу недійсності правочину, зупинено до закінчення касаційного провадження у справі.

Крім того, як встановлено колегією суддів, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 8 лютого 2017 року (№ 360/2101/15-ц) висловив свою позицію в аналогічній справі щодо визнання недійсним договору переуступки паю на квартиру в ОК ЖБК «Бригантина-2» з поетапною оплатою, укладеного між відповідачами за зустрічним позовом та іншим членом кооперативу, а саме скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції про часткове задоволення зустрічного позову не відповідає матеріалам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, і відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Оскільки рішення підлягає скасуванню, то згідно із вимогами ст. 88 ЦПК України слід перерозподілити судові витрати, а саме з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути 3188,52 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 2 ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 10 березня 2017 року в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення його сторін у первинний стан у звязку з визнанням договору недійсним скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3188,52 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: Т.Ц. Кашперська

ОСОБА_8