Ухвала суду № 66708331, 23.05.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/6589/16-к Провадження №11-кп/773/116/17 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О. С. Категорія:ч.2 ст.185 КК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Клока О.М.,

суддів Філюка П.Т., Борсука П.П.,

з участю секретаря Білоуса І.Л.,

прокурора Остапчука С.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2016 року, яким -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м.Чернігів Чернігівської області, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, не працює, інвалід ІІ групи з дитинства, раніше судимий: вироком Любомльського районного суду Волинської області від 13.02.2015р. за ч.2 ст.185 КК України до арешту на строк 5 місяців, звільнений по відбуттю покарання;

визнаний винним за ч.2 ст.185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці.

До набрання вироком законної сили залишено ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 визначено рахувати з 11 листопада 2016 року, тобто з моменту його затримання.

Відповідно до вимог, передбачених ч.5 ст.72 КК України (Згідно з ч.1 ст.1 ЗУ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання»), зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, тому обвинуваченому ОСОБА_2 із врахуванням ст.72 ч.5 КК України зараховано в строк покарання строк попереднього увязнення з 11 листопада 2016 року до вступу вироку в законну силу.

Вироком вирішено питання про речові докази та судові витрати.

В С Т А Н О В И В

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 03 лютого 2016 року близько 12.00 год. за попередньою змовою з ОСОБА_3, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, перебуваючи у приміщенні камери зберігання речей ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій», що по вул. Конякіна, 39, м. Луцька, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав з полиці камери зберігання рюкзак потерпілої ОСОБА_4, вартістю 640 гривень, в якому знаходились: фен марки «Браун» вартістю 500 гривень, чотири акумуляторні батареї фотоапарата «УФО» вартістю 80 гривень кожна, дитяча спідниця вартістю 100 гривень, дитячий шкільний сарафан вартістю 150 гривень, дитячі лосіни вартістю 150 гривень, дві дитячі кофтинки вартістю 50 гривень кожна, спортивні брюки чорного кольору вартістю 400 гривень, віск для волосся вартістю 90 гривень, полотенце, зубна щітка та жіноча футболка, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять, чим спричинили потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 2450 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії обєднані єдиним злочинним умислом цього ж дня, близько 12.02год., ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні камери зберігання речей ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій», що по вул. Конякіна, 39, м. Луцька, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав чотири блоки цигарок марки «LD Superslims Violet», які знаходились у поліетиленовому пакеті на полиці, один блок яких відповідно до висновку товарознавчої експертизи №105 від 18.04.2016р. становить 134,50 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_5, майнової шкоди суму 538 грн.

Крім того, він же 23 лютого 2016 року близько 17.50 год., знаходячись у квартирі по вул. Федорова, 4/75, м. Луцька, скориставшись неуважністю потерпілої ОСОБА_6, діючи повторно, незаконно заволодів банківською карткою ПАТ КБ «ПриватБанк» № 5169157000341267 з метою подальшого заволодіння, з використанням вказаної картки, грошовими коштами, які знаходились на рахунку потерпілої.

В подальшому, діючи з єдиним злочинним умислом, цього ж дня о 18.27год. ОСОБА_2, знаходячись біля банкомату ПАТ КБ «Приват Банк», що по вул.Карпенка Карого, 1а, в м. Луцьку, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, ввів відомий йому пін-код до вказаної банківської картки та шляхом однієї транзакції, повторно, таємно викрав з банківського рахунку № 5169 1570 0034 1267, що належить потерпілій, грошові кошти в сумі 2 200 гривень, тим самим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на вказану суму.

У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій, вважає вирок суду незаконним у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого, безпідставного та невмотивованого призначення надто суворого покарання. Зазначає, що судом при постановлені вироку та обрані виду і міри покарання підсудному порушено вимоги ст.65 КК України. Посилається на те, що судом не в повній мірі враховано його особу, ряд помякшуючих обставин. Просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінити, призначити менш суворе покарання.

Захисник обвинуваченого в апеляційній скарзі вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що судовий розгляд проведений з грубим порушенням вимог ст.ст. 349, 351 КПК України, оскільки судом не було розяснено учасникам вимоги ст.349 КПК України, сторона захисту при цьому наполягала на повному розгляді справи. Окрім того, зазначає, що судом при дослідженні характеризуючих даних залишено поза увагою обставини, які можуть вплинути на міру покарання. Просить вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, прокурора, який апеляційні скарги заперечив та просив залишити вирок без змін, думку захисника та обвинуваченого, які підтримали скарги в повному обсязі, просили призначити, кожен зокрема, новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Статтею 349 ч.ч. 3, 4 КПК України передбачено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд зясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обовязково.

Апеляційним судом встановлено, що вказані вимоги закону судом першої інстанції не були дотримані, оскільки суд прийнявши рішення про недоцільність дослідження щодо обставин, які ніким не оспорюються, не в повній мірі роз'яснив учасникам судового розгляду, в тому числі і обвинуваченому, положення зазначеної норми закону та наслідків її застосування, не з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Ці обставини також були підтверджені у суді апеляційної інстанції безпосередньо як обвинуваченим, так і захисником.

Частина 6 ст.9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення Кримінального процесуального Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.

Відповідно до положень ст.7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: законність, забезпечення права на захист та доступ до правосуддя.

Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 7, 9 КПК України та встановленого факту неналежного виконання судом першої інстанції вимог ст.349 КПК України при проведенні судового розгляду, який суперечив вимогам ст.2 КПК України щодо недотримання визначеної законом процедури судочинства, апеляційний суд вважає наведені порушення вимог кримінально процесуального закону істотними та у відповідності до ст.ст. 9 ч.6, 409, 410, 411, 412, 415 КПК України, визнає їх підставою для скасування вироку суду.

Разом з тим, скасовуючи вирок, оскільки вищенаведене унеможливлює переглянути рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги обвинуваченого, апеляційний суд, у відповідності до вимог ч.1 ст.407 КПК України, призначає новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі суду, в процесі якого необхідно повно і обєктивно розглянути справу та прийняти процесуальне рішення у відповідності до вимог КПК України.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді