Ухвала суду № 66707307, 24.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

24 травня 2017 року К/800/11206/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.10.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016

у справі № 823/1338/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Зубр»

до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України 31.03.2017 року (згідно штампу Укрпошти на До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 05.04.2017 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі № 823/1338/16. До касаційної скарги відповідачем долучено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017 вказану касаційну скаргу було залишено без руху на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, а наведені скаржником причини пропуску процесуального строку визнані судом не поважними. При цьому, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017 судом зазначено, що доказів неможливості подання касаційної скарги протягом місяця з моменту здійснення оплати судового збору податковим органом суду не надано.

Вказаною ухвалою про залишення касаційної скарги без руху надано строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання суду заяви із зазначенням поважних причин (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017 була направлена на адресу скаржника та отримана ним 18.04.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017 відповідачем надіслано лист, в якому зазначено, що ситуація з обмеженим фінансуванням унеможливлювала право на касаційне оскарження та перешкоджала нормальному розгляду справи, а також скорочення чисельності штату працівників та велике навантаження в роботі призвели до затримки в поданні касаційної скарги.

Проте, наведені заявником обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суддя-доповідач зазначає, що у даному випадку вказані відповідачем причини пропуску строку оскарження (зокрема, щодо скорочення чисельності штату працівників та велике навантаження в роботі) не виправдовують втручання у принцип res judicata.

Враховуючи наведене, вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

З огляду на те, що причини пропуску строку, вказані відповідачем у клопотанні про поновлення строку, визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження має бути відмовлено на підставі абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Черкаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі № 823/1338/16.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику, а касаційну скаргу Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко