Ухвала суду № 66707298, 24.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року м. Київ К/800/35930/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Веденяпіна О.А.розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 р.

у справі № 819/910/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4.) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області), в якому просила суд скасувати Рішення від 13.04.2016 р. № 000010/19-18-40-00/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 р., адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач процесуальним правом подати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду її по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 липня 2015 року о/у ВКМСД Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві лейтенантом міліції складено протокол про адміністративне правопорушення № 0016414 за частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення про те, що 16.07.2015 р. о 17:40 в магазині «Продукти» ФОП ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1, продавець ОСОБА_5 продала неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, одну банку слабоалкогольного напою «Шейк» місткістю 0,5 л.

Постановою Адміністративної комісії Київської міської державної адміністрації № 3174 від 02.11.2015 року, керуючись КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення на ОСОБА_7 - закрито.

01.04.2016 року ГУ ДФС у м. Києві листом від 01.04.2016 року № 8981/7/26-15-40-01-22 направило Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області матеріали перевірки Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до вимог діючого законодавства України відносно ФОП ОСОБА_8

13.04.2016 року на підставі даного протоколу Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за №000010/19-18-40-00/НОМЕР_1 від 13.05.2016 року, яким відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до ОСОБА_4 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за продаж алкогольних напоїв неповнолітній особі в розмірі 6 800 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності прийнятого ним рішення про застосування штрафних санкцій, оскільки факт продажу банки слабоалкогольного напою «Шейк» неповнолітній особі не підтверджено належними доказами.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до Порядку про застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій можуть бути матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як було зазначено вище, спірне рішення про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_4 було прийнято на підставі матеріалів правоохоронного органу про вчинення адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_5.

Відповідно до пункту 2 Порядку про застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790, та абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання за порушення вимог статті 15-3 цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6 800 грн.

Згідно із частиною 1 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів, згідно частини 4 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлю наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області спірного рішення про застосування фінансових санкцій були матеріали перевірки Печерського РУ МВС України в м. Києві, протокол про адміністративне правопорушення від 16.07.2015 року, складений стосовно ОСОБА_5, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4

При цьому слід зазначити, що в матеріалах перевірки торгового магазину ФОП ОСОБА_4 відсутня копія будь-якого документу, який встановлює та підтверджує вік покупця - ОСОБА_6. Відомості про її неповнолітній вік зазначено лише у складеному протоколі, без посилання на будь-який особистий документ, який посвідчує її особу, його найменування, порядковий номер, дата і рік видачі.

Крім того, в даному протоколі відсутній особистий підпис безпосередньо неповнолітньої особи та підписи понятих, які мали б бути присутніми при складенні протоколу.

Також, в матеріалах справи відсутній протокол щодо вилучення слабоалкогольного напою «Шейк» продукції, реалізованої ОСОБА_6. Таким чином, факт продажу слабоалкогольного напою неповнолітній ОСОБА_6 в магазині «Продукти» не підтверджується належними доказами - а ні касовим чеком, а ні протоколом вилученої продукції.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що факт вчинення порушення, за яке до позивача було застосовано штрафні санкції не підтверджується належними доказами, а відтак позовні вимоги про скасування рішення про застосування штрафних санкцій підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області - відхилити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 р. у справі № 819/910/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О.Бухтіярова (підпис) О.А. Веденяпін