Ухвала суду № 66707275, 17.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 травня 2017 року м. Київ К/800/16614/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці ДФС

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року

у справі № 815/3057/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНА"

до Одеської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправні та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про корегування митної вартості товарів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, позов задоволено, скасовано спірні рішення.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, позивач здійснив декларування товару, який ввезений в Україну за МД №500040001/2016/003302 від 04.05.2016 року. Митну вартість товару визначено за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до Інвойсу LBH160205UALE від 05 лютого 2016 року (а.с.19), надані інші документи.

Одеська митниця повідомила позивача про наявність розбіжностей в документах та висунула вимогу про надання протягом 10 днів додаткових документів: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

05 травня 2016 року позивач надав додаткові документи та пояснення, зокрема, прас-лист виробника товару, калькуляція виробника, висновок про вартісні характеристики Запорізької Торгово-промислової палати від 05 травня 2016 року та просив розглянути питання щодо розмитнення товару згідно з наданими документами.

06 травня 2016 року Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2016/00064.

Крім того, Одеською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410014/2 від 06 травня 2016 року, згідно з якого визначила вартість товарів резервним методом, з розясненням декларанту у разі незгоди з вказаним рішенням права на його оскарження, а також права на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 цього Кодексу.

Товар випущений у вільний обіг під фінансові гарантії.

Згідно з рішенням про корегування митної вартості товарів від 06травня 2016 року підставою для вимоги відповідачем у позивача додаткових документів зазначено те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

в п. 5.2. зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 05 лютого 2016 року № LBH160205UALF зазначено, що оплата здійснюється на умовах проформи інвойсу. В проформі інвойсі від 05 лютого 2016 року № LBH160205UALF, яка була надана до митного оформлення, зазначено розмір 30 % завдаток, проте у наданому платіжному дорученні від 04 березня 2016 року № Б/Н вказана сума не відповідає 30 % вартості поставки;

згідно наданої до митного оформлення довідки про транспортні витрати від 28 квітня 2016 року № 2649D, в якій зазначено витрати на перевезення 10120 грн., та окремим рядком вказано що вантаж не страхувався, разом с тим до митного оформлення надано страховий поліс від 08 квітня 2016 року № 1;

в п. 6.3. зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 05 лютого 2016 року № LBH160205UALF передбачено надання продавцем покупцю відвантажувальних документів, одним із яких є страховий поліс на ім'я покупця (оригінал). Разом с тим до митного оформлення надано страховий поліс від 08 квітня 2016 року № 1, який складено страховиком ПРАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та страхувальником TOB «АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНА» він же вигодонабувач, що суперечить п. 6.3. зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 05 лютого 2016 року № LBH160205UALF;

згідно наданого до митного оформлення контейнерного коносаменту від 28 квітня 2016 року № XV1100BXE та додатку до нього містяться відмінні реквізити, а саме у контейнерному коносаменті зазначено № XV1100BXE а в додатку № XV1100BEX., що унеможливлює встановити достовірність наданих документів.

На підтвердження заявленої митної вартості митним органом запроновано надати протягом 10 календарних днів наступні документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організація про вартість товару або сировини.

05 травня 2016 року позивач листом повідомив митний орган, що станом на 04 травня 2016 року ним надані всі необхідні документи до митної декларації № 500040001/2016/003302 від 04 травня 2016 року, які передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ: контейнерний коносамент № XV1100BXE від 28 квітня 2016 року; CMR № 2649 від 30 квітня 2016 року; Коносамент № SZNLEG1603055 від 01 квітня 2016 року; банківський платіжний документ, що стосується товару Б/н від 04 березня 2016 року; документ, що підтверджує вартість перевезення № 2649D від 28 квітня 2016 року; Інвойс № LBH160205UALE від 05 лютого 2016 року; пакувальний лист Б/н до інв. № LBH160205UALE від 05 лютого 2016 року; рахунок-проформа № LBH160205UALE від 05 лютого 2016 року; страховий поліс № 1 від 08 квітня 2016 року; зовнішньоекономічний договір, стороною якого є виробник товару № LBH160205UALF від 05 лютого 2016 року; договір про перевезення № 106 від 29 травня 2015 року; сертифікат про походження товару № ССРІТ700 1601170464 від 14 квітня 2016 року; сертифікат інспекції б/н (в тому числі маркувальна етикетка) від 24 березня 2016 року; сертифікат інспекції б/н від 23 березня 2016 року; технічний паспорт до розм.145 г/м2 від 24 березня 2016 року; технічний паспорт до розм. 160 г/м2 від 23 березня 2016 року; копія митної декларації країни відправлення № 530420160045232774 від 27 березня 2016 року.

Крім того, позивач надав: прайс-лист виробника товару б/н від 05 лютого 2016 року; цінову пропозицію (до прайс-листа виробника товару б/н від 05 лютого 2016 року; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 26 квітня 2016 року; висновок про вартісні характеристики Запорізької ТПП № ОИ -354 від 05 травня 2016 року; калькуляцію виробника PI № LBH160205UALE від 05 лютого 2016 року.

Також у листі від 05 травня 2016 року позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що у повідомленні митниці не вказано конкретну назву документу з бухгалтерської документації та не наведено конкретного переліку такої документації, то керуючись адресним роз'ясненням ДФС, в якому зазначено, що встановити перелік бухгалтерської документації неможливо, оскільки він залежить від конкретної зовнішньоекономічної операції та системи оподаткування, на якій перебуває відповідний платник податку, повідомляємо про неможливість надати виписки з бухгалтерської документації.

Позивач просив у листі за результатом розгляду наданих документів прийняти рішення про здійснення подальшого митного оформлення згідно ч.1 ст.255 та ч. 3 ст.53 МКУ.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що декларантом надані усі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товарів та підтверджено всі складові їх митної вартості.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що якості підстави щодо відсутності документів підтверджуючих числове значення заявленої митної вартості товару Відповідач зазначив на те, що відповідно проформи інвойсу від 05 лютого 2016 року № LBH160205UALF, яка була надана до митного оформлення, зазначено розмір 30 % завдаток, проте у наданому платіжному дорученні від 04 березня 2016 року № Б/Н вказана сума не відповідає 30 % вартості поставки. Разом з тим, позивач відповідно до проформи інвойсу оплатив товар у повному обсязі згідно його вартості та кількості двома платіжними дорученнями від 26 квітня 2016 року та від 04 березня 2016 року, які надані до митного органу. Тому, вказані обставини не суперечать здійсненню господарської операції та не впливають визначену позивачем митну вартість товару згідно з контрактом.

Також, судами вірно зазначено, що необґрунтованим є посилання митного органу як на підставі витребування додаткових документів те, що згідно з наданим до митного оформлення контейнерним коносаментом від 28 квітня 2016 року № XV1100BXE та додатку до нього містяться відмінні реквізити, а саме у контейнерному коносаменті зазначено № XV1100BXE а в додатку № XV1100BEX, що унеможливлює встановити достовірність наданих документів, оскільки вказані реквізити свідчать про явну помилку при на печатанні документу та додатку до нього. Крім того, всі надані документи у сукупності до митного органу підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту.

Крім того, судами обгрунтовано не прийнято до уваги посилання апелянта на довідку про транспортні витрати від 28 квітня 2016 року № 2649D, в якій зазначені витрати на перевезення 10120 грн., та окремим рядком вказано що вантаж не страхувався, оскільки вказана довідка видана директором ТОВ «ГУД ЛОГІСТІК», позивач же надав до митного органу документи про страхування товару.

При цьому судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідач в рішенні про корегування митної вартості товару посилався на п. 6.3. зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 05 лютого 2016 року № LBH160205UALF у старій редакції, незважаючи на те, що йому був наданий вказаний контракт з доповненнями, внесеними сторонами 02 квітня 2016 року, та п. 6.3 зазначено, що договір страхування укладений між ПРАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та страхувальником TOB «АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНА» та страховий поліс від 08 квітня 2016 року був наданий митному органу.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного суду України, викладеного в його рішеннях, зокрема, у постановах Верховного суду України від 31 березня 2015 року у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та від 02 червня 2015 року у справі 21-498а15.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, та не надають безумовного права митниці застосовувати рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. Торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Враховуючи, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Доводи митного органу стосовно наявності обгрунтованого сумніву в достовірності поданих декларантом відомостей, що не дозволяло визначити митну вартість товарів за основним методом її визначення, спростовано судами першої інстанції та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 815/3057/16 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед