
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2017 року м. Київ К/800/7934/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівКалашнікової О.В. Кравцова О.В. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Банг і Бонсомер" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення надмірно сплачених коштів за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - Київська митниця) на постанову Окружного адміністративного суду
м. Києва від 31 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року
в с т а н о в и л а :
У вересні 2014 року ПАТ "Банг і Бонсомер" в Окружному адміністративному суді м. Києва пред'явило позов до Київської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення надмірно сплачених коштів.
Просило:
- визнати протиправною бездіяльність Київської митниці, яка полягає у не підготовці та у не наданні висновку про повернення на користь ПАТ "Банг і Бонсомер" з Державного бюджету надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у розмірі 52 808,66 грн. (41 889,58 грн. з ПДВ 028, та 10 918,08 грн. з мита 020), які були надмірно сплачені до Державного бюджету згідно з МД від 21 вересня 2013 року № 100200000/2012/538914;
- зобов'язати Київську митницю підготувати та надати складений висновок про повернення ПАТ "Банг і Бонсомер" з Державного бюджету надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у розмірі 52 808,66 грн.
(41 889,58 грн. з ПДВ 028, та 10 918,08 грн. з мита 020) для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Банг і Бонсомер" надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у розмірі
52 808,66 грн. (41 889,58 грн. з ПДВ 028, та 10 918,08 грн. з мита 020).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Київської митниці, яка полягає у не підготовці та у не наданні висновку про повернення на користь ПАТ "Банг і Бонсомер" з Державного бюджету надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у розмірі 52 808,66 грн. (41 889,58 грн. з ПДВ 028, та 10 918,08 грн. з мита 020), які були надмірно сплачені до Державного бюджету згідно з МД від 21 вересня 2013 року № 100200000/2012/538914.
Зобов'язано Київську митницю підготувати та надати складений висновок про повернення ПАТ "Банг і Бонсомер" з Державного бюджету надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у розмірі 52 808,66 грн.
(41 889,58 грн. з ПДВ 028, та 10 918,08 грн. з мита 020) для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська митниця звернулася до суду з касаційною скаргою. Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Від Головного управління Державної казначейської служби України в
м. Києві надійшла заява про приєднання до касаційної скарги Київської митниці.
Просить задовольнити вимоги, викладені в касаційній скарзі Київської митниці.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 14 вересня 2012 року Київською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100200000/2012/511026/2 продукції (насичений моно спирт "Tyzor TNBT" у кількості 4800 кг), що надійшов ПАТ "Банг і Бонсомер".
21 вересня 2013 року згідно з положеннями статті 54 Митного кодексу України за митною декларацією від 21 вересня 2013 року №100200000/2012/538914, на підставі заяви ПАТ "Банг і Бонсомер" товари були випущені у вільний обіг зі сплатою митних платежів відповідно до коригування здійсненого митним органом.
Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом становила в загальному розмірі 52 808,66 грн. (41 889,58 грн. з ПДВ 028, та
10 918,08 грн. з мита 020), що підтверджується відповідною МД від 21 вересня 2013 року № 100200000/2012/538914, де в графі 47 зазначається відповідна різниця зі сплати митних платежів.
27 листопада 2012 року своїм листом № 14/2-11/26471 Київська митниця проінформувала ПАТ "Банг і Бонсомер" про те, що вона не вбачає підстав для перегляду оскаржуваного рішення та повідомила про можливість звернення імпортера до суду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року у справі № 826/1503/13-а за позовом ПАТ "Банг і Бонсомер" до Київської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості від 14 вересня 2012 року № 100200000/2012/511026/2, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року, позов задоволено, а рішення відповідача про коригування митної вартості від 14 вересня 2012 року №100200000/2012/511026/2 скасовано.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2014 року відмовлено Київській митниці у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року.
Позивач звертався до відповідача із заявою від 11 березня 2013 року до Міністерства доходів і зборів України про надання консультації щодо повернення надмірно сплачених зобов'язань.
19 грудня 2013 року Міністерство доходів і зборів України листом за
вих. № 178/6/99-99-19-05-02-16 надало позивачу податкову консультацію про повернення надмірно сплачених митних платежів.
Згідно з наданою податковою консультацією Міністерства доходів і зборів України для вирішення питання про повернення надмірно сплачених до Державного бюджету України митних платежів за митною декларацією від 21 вересня 2012 року № 100200000/2012/538914 необхідно звернутися до Київської митниці відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, надавши при цьому довідку контролюючого (податкового) органу за місцем реєстрації платника податків про відсутність податкового боргу.
З метою повернення надмірно сплачених платежів позивач звернувся до відповідача із заявою від 05 серпня 2014 року (вих. № 69), до якої було надано довідку про відсутність податкового боргу.
15 серпня 2014 року листом № 9371/1/26-70-52-02 Київська митниця повідомила про відсутність правових підстав для повернення коштів у зв'язку із тим, що це питання не було предметом розгляду судової справи № 826/1503/13-а.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача щодо відсутності підстав для повернення коштів.
Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову суду першої інстанції без зміни.
Колегія суддів погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої-третьої статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Положеннями статті 43 Податкового кодексу України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 затверджений Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, (далі - Порядок № 618).
Цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.
Згідно з положеннями розділу ІІІ цього Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:
а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;
б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603;
в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603;
г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.
До заяви додаються:
- аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;
- документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;
- документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).
Здійснивши системний аналіз зазначених норм, колегія суддів вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що законодавчо встановленою умовою повернення коштів, вказаних в позовній заяві, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.
Суди дійшли вірного висновку про протиправну бездіяльність митного органу, яка виявилась у не вжитті передбачених законом дій на подану позивачем заяву про повернення надміру сплачених коштів та необхідність зобов'язання Київської митниці підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів ПАТ "Банг і Бонсомер" і направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
За таких обставин суд першої інстанції правильно частково задовольнив позов, а суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив рішення суду першої інстанції без зміни.
Судові рішення є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування або зміни немає.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Банг і Бонсомер" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення надмірно сплачених коштів - без зміни.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Горбатюк С.А.
Калашнікова О.В.
Кравцов О.В.
Судове рішення № 66707070, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 17.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/14678/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: