Ухвала суду № 66707030, 24.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 р.Справа № 816/2111/16Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Старосуда М.І., Старостіна В.В.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участю представника відповідача Печерський П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі № 816/2111/16 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 31.01.2017 р.) просив: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-024-000002271 від 22 лютого 2016 року на суму 2340,00 грн;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича включити каплун В.Л. до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-024-000002271 від 22 лютого 2016 року на суму 2340,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року позов задоволено частково (а.с.211-222).

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-024-000002271 від 22 лютого 2016 року на суму 2340,00 грн.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-024-000002271 від 22 лютого 2016 року на суму 2340,00 грн., належну до виплати ОСОБА_2.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Сторона відповідача, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апелянт наголошує на тому, що позивачем не надано відповідачу додаткової угоди до основного договору від 22.02.2016 року на суму 2340 грн. Внесені зміни Законом №5390 щодо переліку документів, які подаються для повернення вкладів, не надають можливості для відповідача включити позивача до переліку вкладників на суму 2340 грн. без отримання документа, що підтверджує укладання договору на спірну суму. (а.с.231-233).

Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги та просив позов задовольнити.

Сторона позивача в судове засідання не з'явилась. Представник позивача подав заяву про розгляд справи у їх відсутність, у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що 22.02.2016 ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_2 уклали договір банківського рахунку, відповідно до якого на ім'я останнього було відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 у ПАТ "Банк Михайлівський" (а.с. 66).

Крім того, 22.02.2016 між ОСОБА_2 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" через повіреного - ПАТ "Банк Михайлівський" укладений договір №980-024-000192264, відповідно до якого ОСОБА_2 (сторона 1) передає у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (сторона 2) кошти в розмірі 50000,00 грн. на строк не більше 91 дня під 32,3 % річних, що складає 26 % річних після утримання податку. При цьому, сторона 2 сплачує стороні 1 проценти у безготівковій формі на рахунок сторони 1 НОМЕР_2 ПАТ "Банк Михайлівський" та повертає кошти у безготівковій формі на рахунок сторони 1 НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський" (а.с. 63-64).

Пунктом 1.3 цього договору визначено, що днем надання суми коштів у власність (позику) стороні 2 вважається день ініціювання ПАТ "Банк Михайлівський" у порядку, визначеному пп. 8.1.1 п. 8.1 договору, здійснення договірного списання суми коштів, зазначеної у пп. 1 п. 1.2 договору з рахунку сторони 1, зазначеного у пп. 6) п.1.2 договору, з метою передачі у власність (позику) стороні 2.

Внесення позивачем готівки в загальній сумі 50000,00 грн. на рахунок НОМЕР_2 підтверджується квитанцією від 22.02.2016 (а.с. 65).

На підставі рішення Правління НБУ від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" (а.с. 133-134) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23.05.2016 №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016 №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (а.с. 131) виконавча дирекція цього Фонду прийняла рішення від 12.07.2016 №1213 (а.с. 132) про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно та делегування повноважень ліквідатора банку ОСОБА_4, якого у подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 замінено на Волкова Олександра Юрійовича з 05.09.2016 (а.с. 130).

З 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З листів в матеріалах справи слідує, що ОСОБА_2 у липні 2016 року звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" для з'ясування питання щодо включення його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також щодо стану його поточного рахунку НОМЕР_2, відкритого в ПАТ "Банк Михайлівський" згідно договору банківського рахунку від 22.02.2016 №980-024-000002271 (а.с. 32-34).

Згідно інформації, викладеної у листах уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 12.09.2016 та від 13.09.2016 (а.с. 136, 140) переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (код за ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016 в сумі 52340,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-024-000192264 від 22.02.2016" на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), та в сумі 1003,96 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-024-000192264 від 22.02.2016" на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, є нікчемним.

Відповідно до довідки ПАТ "Банк Михайлівський" від 12.09.2016 про стан рахунку НОМЕР_2 (а.с. 138-139) станом на 19.05.2016 залишок на балансовому рахунку НОМЕР_2 становить 0,30 грн., 19.05.2016 на рахунок НОМЕР_2 з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зараховані кошти в сумах 52340,00 грн. та 1003,96 грн. На момент проведення вищезазначеної транзакції ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" не мало в своєму розпорядженні достатньої кількості залишку власних коштів для проведення розрахунків за договором №980-024-000192264 від 22.02.2016. Набуття товариством у розпорядження коштів ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено на підставі нікчемних договорів в порушення вимог діючого законодавства України та всупереч прямої заборони Національного банку України на укладення такого роду договорів. Таким чином, на рахунок ОСОБА_2 було безпідставно та в порушення вимог діючого законодавства України зараховано кошти, що належать ПАТ "Банк Михайлівський". Право власності на такі кошти у ОСОБА_2 не виникає, а отже подальше здійснення ним будь-яких дій по розпорядженню коштами, що належать ПАТ "Банк Михайлівський" також є нікчемним. У відповідності до вимог статті 216 Цивільного кодексу України, сума коштів 53343, 96 грн. має бути повернута ПАТ "Банк Михайлівський".

З огляду на викладене вище, в листі на ім'я ОСОБА_2 від 13.09.2016 (а.с. 135) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" проінформувала, що оскільки переказ коштів (транзакція), здійснений на рахунок ОСОБА_2 є нікчемним, останній не включений до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування.

У подальшому, 20.12.2016 ОСОБА_2 звернувся до ПАТ "Банк Михайлівський" із заявою щодо включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та проведення йому виплати відшкодування коштів в розмірі 53343,96 грн. (а.с. 177, 178).

В результаті розгляду вказаної заяви, ОСОБА_2 було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 51003,96 грн. та 23.01.2017 року проведено виплату йому вказаної суми коштів (а.с. 156, 168, 178).

Таким чином, станом на момент розгляду справи ОСОБА_2 було виплачено лише частину гарантованої суми відшкодування в розмірі 51003,96 грн., та залишилася невиплаченою частина гарантованої суми відшкодування в розмірі 2340,00 грн.

Здійснюючи апеляційний перегляд та надаючи оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Посилання апелянта на не представлення стороною позивача додаткової угоди до договору 980-024-000192264 від 22.02.2016 року на суму 2340 грн., що є підставою для відмови включенні до переліку та відшкодування зазначених коштів Фондом є безпідставним, зазначена сума не є коштами залученими за додатковою угодою.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VІ (далі - Закон №4452-VІ) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

В підпунктах 3, 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VІ визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банк (підпункт 17 частини першої статті 2 Закону №4452-VІ).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №4452-VІ Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 11 та частини третьої статті 12 Закону №4452-VІ виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду. Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 3-1) призначає працівників, до повноважень яких належить проведення моніторингу стану дотримання банком вимог порядку формування та ведення баз даних про вкладників, проведення банком банківських операцій, у тому числі збір інформації та копій документів, необхідних для підготовки проекту плану врегулювання, забезпечення проведення оцінки активів банку в порядку, встановленому Фондом (у тому числі заборгованості за кредитами перед банком, наявності та вартості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, заборгованості за цінними паперами, що є у власності банку, вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю та наявності і вартості забезпечення виконання зобов'язань за такою заборгованістю тощо); 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; 8) встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.

В абзаці 1 частини першої статті 26 Закону №4452-VІ визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до Закону №4452-VІ розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 (далі - Положення №14), яке визначає порядок та черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Пунктами 1, 2 рішення виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 №823 внесено зміни до Положення №14: визначено, що виплата коштів та відшкодування гарантованої суми вкладникам банків, які віднесені до категорії неплатоспроможних або щодо яких прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію до 01 липня 2016 року, здійснюються відповідно до Положення у редакції, що діяла до набрання чинності цим рішенням, крім пунктів 6 - 12 розділу II.

Так, згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Положення №14 (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності рішенням виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 №823) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Пунктом 2 розділу І "Загальні положення" Положення №14 визначено, що загальна розрахункова сума - загальна сума вкладів та відсотків, зменшених на суму податку, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, а у разі ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - на день початку ліквідації банку; розрахункова сума - сума коштів в межах гарантованої, яка є частиною загальної розрахункової суми та яка повертається вкладнику під час дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду та/або за рахунок власних коштів банку.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №4452-VІ Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

У абзаці четвертому частини першої статті 26 Закону №4452-VІ визначено, що гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Так, частиною четвертою статті 26 Закону №4452-VІ передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Зазначений перелік випадків, коли Фонд не відшкодовує вклади є вичерпним. Кошти на поточних рахунках фізичних осіб, в тому числі й позивача, які були зараховані на їх рахунки внаслідок повернення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" позик, не відносяться до жодного з визначених Законом випадків, у яких Фонд не відшкодовує кошти.

Відповідно до пунктів 2, 6 статті 27 Закону №4452-VІ уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ "Діяльність неплатоспроможного банку та уповноваженої особи Фонду із визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами" Положення №14 банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити:

1) нарахування відсотків за вкладами та перерахування з рахунків з обліку нарахованих витрат податку з оподаткованого доходу;

2) відображення в базі даних сум залишків коштів на рахунках вкладників з урахуванням видаткових операцій (зокрема сум за операціями, що успішно пройшли процедуру авторизації, але не були включені до клірингових вимог) та без урахування сум прибуткових операцій, проведених після початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

3) консолідацію інформації про вкладників на рівні головного банку;

4) звірку сум залишків за вкладами і нарахованими відсотками, зменшеними на суму податку, між базою даних та балансовими рахунками, на яких обліковуються вклади і нараховані за ними відсотки. Результати звірки оформлюються у вигляді Акта звірки бази даних та балансових рахунків за формою, визначеною Правилами формування та ведення баз даних про вкладників, затвердженими рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 липня 2012 року N 3, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 серпня 2012 року за N 1430/21742 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 25 вересня 2014 року N 99) (далі - Правила);

5) надання Фонду протягом трьох робочих днів файлів бази даних "D", "Z", "M" і "N" за структурою, визначеною Правилами, разом із супровідним листом.

У супровідному листі зазначаються кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум залишків на рахунках, сум нарахованих відсотків і гарантованих сум відшкодування у файлах. До супровідного листа додається Акт звірки бази даних та балансових рахунків із поясненнями щодо розбіжностей, що засвідчується підписами уповноваженої особи Фонду, головного бухгалтера банку та відбитком печатки банку (за наявності).

Файли "D", "Z" "M" і "N" подаються на електронних носіях. Супровідний лист засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки неплатоспроможного банку (за наявності).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ "Діяльність неплатоспроможного банку та уповноваженої особи Фонду із визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами" Положення №14 уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення;

3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.

Як було встановлено за матеріалами справи, що на банківському рахунку позивача, що був відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський", перебувають підтверджені належними доказами залишки грошових коштів в сумі 2340, 00 грн. Зазначені кошти відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 2, пункту 1 статті 26 Закону №4452-VІ є вкладом, а тому є всі підстави для включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Жодних належних доказів, які б свідчили про відсутність права позивача на відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, відповідачами суду не надано.

Щодо зазначення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" в листі на ім'я ОСОБА_2 від 13.09.2016 (а.с. 135) про те, що переказ коштів (транзакція), здійснений на рахунок ОСОБА_2 є нікчемним, колегія суддів вважає безпідставним.

Правові підстави для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними вказані у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, зі змісту статті 228 ЦК України слідує, що цивільні правочини, які порушують публічний порядок є нікчемними відповідно до цієї статті, що дає право суду застосувати до сторін правові наслідки, передбачені в статті 216 ЦК України.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи та фізичної особи не може вважатись установленою.

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до пунктів 1.24, 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Платіжними дорученнями ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зі свого поточного рахунку, що відкритий у Банку, ініціювало переказ коштів на повернення позик та процентів за ними фізичним особам, в тому числі й позивачу, на підставі відповідних договорів. Доказів на підтвердження того, що набуття ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у розпорядження коштів ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено на підставі нікчемних договорів матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб всупереч вимогам Закону №4452-VІ та нормативно-правових актів Фонду безпідставно не внесла позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-024-000002271 від 22.02.2016 на суму 2340,00 грн. та не визначила йому вказану суму до відшкодування за рахунок Фонду.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-024-000002271 від 22.02.2016 на суму 2340,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині вимог про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визначився з ними, в тому числі з метою більшого та повного захисту прав позивача вийшовши за межі вказаних позовних вимог відповідно до вимог законодавства, зобов'язавши Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський", подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-024-000002271 від 22.02.2016 на суму 2340,00 грн., належну до виплати позивачу.

Так, положеннями Закону №4452-VІ та Положення №14 чітко визначені строки, в які Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб має право сформувати та подати до Фонду повний перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, та перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону №4452-VІ.

Згідно з пунктом 5 розділу IIІ "Діяльність уповноваженої особи Фонду при здійсненні відшкодувань коштів за вкладами" Положення №14 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація надається окремими файлами залежно від її типу.

Тобто, визначення суми відшкодування для кожного вкладника згідно чинного законодавства є виключним правом тільки Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, ні нормами Закону №4452-VІ, ні нормами прийнятого на його підставі Положення №14, не передбачено обов'язок чи право уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проводити внесення даних про вкладників банку до уже сформованого переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, у разі якщо такий перелік вже переданий до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і відповідно виконавчою дирекцією Фонду уже затверджений реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно зобов'язав Відповідача (уповноважена особа) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-024-000002271 від 22.02.2016 на суму 2340,00 грн..

Щодо іншої частини позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, колегія суддів зазначає, що позивачем в цій частині ним не оскаржувалось, а тому з урахуванням меж апеляційного перегляду відповідно до ст..195 КАС України, перегляд не здійснювався.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_2

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 122-1, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року по справі № 816/2111/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі складена 25 травня 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Старостін В.В.