Ухвала суду № 66706566, 24.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/5357/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представника позивача Кулініч О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова, правонаступником якого являється Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова до Публічного акціонерного товариства «Мікроприлад» про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова звернулося в суд з адміністративним позовом до ПАТ «Мікроприлад» про стягнення коштів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову, оскільки відповідно до ч.9 ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» зобов'язано здійснювати відшкодування витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Представник Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду м.Львова в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою їхній адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник ПАТ «Мікроприлад» в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи, і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що науковим працівникам пенсії призначаються згідно статті 24 Закону України "Про науково і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 р. № 1977-XII (далі - Закон № 1977-XII).

В абзаці дев'ятому статті 1 Закону № 1977-XII визначено, що науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Статтею 4 Закону № 1977-XII встановлено, що суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності.

Відповідно до положень статті 21 Закону № 1977-XII не рідше одного разу на п'ять років в наукових установах провадиться атестація наукових працівників з метою: оцінки рівня професійної підготовки наукового працівника, результативності його роботи; визначення відповідності кваліфікації наукового працівника займаній посаді; виявлення перспективи використання здібностей наукового працівника, стимулювання підвищення його професійного рівня; визначення потреби в підвищенні кваліфікації, професійної підготовки наукового працівника.

Положення про атестацію наукових працівників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 року № 1475.

Частиною 1 ст.22-1 Закону № 1977-XII визначено перелік посад наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо).

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що до наукових працівників належать також особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.

Зазначена правова норма поширюється на тих працівників, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь і які працюють на посадах, не включених до зазначеного переліку.

При цьому в обов'язковому порядку місцем роботи таких наукових працівників має бути наукова установа або організація (їх філіал, відділення тощо).

Стаття визначає посади наукових працівників, як працюють у наукових установах та організаціях (їх філіалах, відділеннях тощо).

Тобто особи, зазначені у частині 2 ст.22-1 Закону № 1977-XII, також мають бути працівниками наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо).

Частиною 2 статті 22-1 Закону № 1977-XII, яка визначає посади, що дають статус наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо), підстав для поширення цієї норми, крім посад наукових установ, на будь-які посади на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не встановлено.

Особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, і працюють не в наукових установах та організацій (їх філіалах, відділеннях тощо) не виконують визначену статтею 21 цього Закону таку обов'язкову вимогу щодо кожного наукового працівника, як проходження не рідше одного разу на п'ять років атестації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 4 березня 2004 року № 257 визначено, зокрема, що до наукового стажу, який дає право на призначення пенсій та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" зараховується час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, передбачених переліком, у наукових установах, організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Тобто науковий працівник, який має наукову ступінь і працює на посаді наукового працівника, відповідно до встановленого чинним законодавством переліку посад, але у науковій установі недержавної форми власності, яка не пройшла державної атестації, не має права на призначення пенсії наукового працівника.

Наведене свідчить про те, що положення частини 2 статті 22-1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" поширюються лише на працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо) і не поширюються на працівників, що працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, які не є науковими установами або які, будучи науковими установами недержавної форми власності, не пройшли державної атестації відповідно до положень статті 11 Закону.

Відповідно до статті 24 Закону № 1977-XII, її дія поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР. Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою статті 24 Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність".

У відповідності до статті 24 Закону № 1977-XII , різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Згідно Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

З урахуванням норм статті 24 Закону № 1977-XII, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що для призначення наукової пенсії необхідна атестація наукової установи, тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи.

Відповідно до п.1 Положення про Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. N 380, Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави (далі - Реєстр), - це перелік науково-дослідних, науково-технічних установ усіх форм власності (далі - наукові установи) та вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації усіх форм власності, діяльність яких має важливе значення для розвитку науки, економіки і виробництва.

Згідно п.5 вказаного положення, наукові установи та вищі навчальні заклади, включені до Реєстру: користуються податковими пільгами відповідно до законодавства; не можуть змінювати вид наукової і науково-технічної діяльності; зобов'язані не менш як 50 відсотків доходу від своєї основної діяльності спрямовувати на проведення ініціативних науково-дослідних робіт та розвиток дослідницької матеріально-технічної бази (крім вищих навчальних закладів); забезпечують не менш як 70 відсотків основної наукової або науково-технічної діяльності у загальному річному обсязі виконаних робіт (крім вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем надіслано відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за січень- грудень 2015 року та січень-грудень 2016 р.

Відповідно до вказаних повідомлень відповідачу нарахована до сплати за січень- грудень 2015 року та січень-грудень 2016 р. різницю у сумах пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 37 445,91 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні і позивачем не надані належні та допустимі докази в підтвердження підстав призначення наукових пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період роботи на ВАТ "Мікроприлад" та відсутні докази державної атестації відкритого акціонерного товариства "Мікроприлад", тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи шляхом надання витягу (довідки) з Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року N 380.

Окрім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2015 р. встановлено, що ПАТ "Мікроприлад" не є особою, на яку поширюється обов'язок щодо відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної працівникам ПАТ "Мікроприлад" згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова правонаступником якого являється Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова правонаступником якого являється Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова, залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі № 813/508/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді В. Я. Качмар О. І. Мікула

Повний текст ухвали виготовлений 25 травня 2017 року.