Ухвала суду № 66706096, 24.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/18733/16

Суддя доповідач Костюк Л.О.

У Х В А Л А

24 травня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 0906.2015 № 755-17,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року позов задоволено повністю.

На зазначену постанову суду відповідачем 12.052017 року (відповідно до відбитку календарного штемпелю на конверті) подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року.

Копію постанови суду першої інстанції направлено апелянту 25.04.2017 року згідно з відміткою «направлено відповідно до реєстру» на зворотні стороні аркуша справи 39.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржувану постанову було отримано 04.05.20107 року. Отже, апеляційна скарга подана у строк визначений ч. 2 ст. 186 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідачем зазначених вимог законодавства не виконано.

Натомість, апелянт звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування викладених доводів, апелянт надає копію повідомлення Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області, з якої вбачається, що Управлінням зупинено проведення платежів, крім захищених видатків, визначених Бюджетним Кодексом України.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору. Відтак, умовою звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Проте, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.

Відсутність в кошторисі органу державної влади витрат на сплату судового збору не є обґрунтованою підставою в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки не має виключного характеру.

Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, (відсутність фінансування) не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати

Крім того, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Частинами 1 та 2 статті 49 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В адміністративному позові ОСОБА_1, який подано 29.11.2016 року, оскаржується податкове повідомлення-рішення на суму - 25000,00 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Сума мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року складала 1378 грн.

Так, 1 % ціни позову складатиме - 250 грн., що є менше ніж 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить: 551,20*110% = 606,32 грн.

Таким чином, апелянтом не був сплачений судовий збір у встановленому законом порядку та не дотримані вимоги ст. 187 КАС України, що є недоліком апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведені доводи, а також надані апелянтом докази, суд вважає за доцільне залишити апеляційну скаргу Вінницької ОДПІ без руху строком на тридцять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 186, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 0906.2015 № 755-17,- залишити без руху.

Надати апелянту строк тривалістю тридцять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Суддя Костюк Л.О.