Ухвала суду № 66706090, 24.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/1935/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

24 травня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Межевич М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» Волощука Ігоря Григоровича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, позивач, сплативши судовий збір у розмірі 1 212,64 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 відкрито апеляційне провадження у справі.

Скаржник 24.04.2017 звернувся до апеляційного суду із клопотанням, в якому просив повернути сплачену ним при поданні апеляційної скарги суму судового збору у розмірі 606,32 грн як надміру сплаченого.

В силу ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання повернення судового збору регулює Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI (у редакції, станом на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 наведеної статті передбачалося, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до ст. Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня складає 1378 гривень.

Таким чином, за подання у 2016 році позовної заяви, в якій заявлено одну вимогу немайнового характеру ставка судового збору становила 551,20 грн (1378*0,4).

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно положень пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги з розрахунку заявлених у позовній заяві двох вимог немайнового характеру - 1 212,64 грн.

У своєму клопотанні про повернення судового збору позивач наголошує на тому, що оскільки перша позовна вимога про визнання дій протиправними є передумовою для другої - зобов'язання вчинити дії, то такі вимоги слід розцінювати як одну.

Дійсно, пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові від 05 лютого 2016 року № 2 зазначив, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Проте, у даній справі вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності не є передумовою для зобов'язання відповідача вчинити дії як наслідку такої протиправної бездіяльності.

Так, у своїй позовний заяві позивач просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення позивача до Загального реєстру вкладників <…>;

- зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом <…>.

Апеляційний суд звертає вагу на те, що у даному випадку бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до Загального реєстру вкладників не є підставою для її зобов'язання подати до Фонду додаткову інформацію, який, власне, здійснює ведення цього реєстру.

Тобто, у межах заявлених позовних вимог суд має прийняти рішення щодо можливості застосування двох відмінних за своїм змістом способів захисту прав, перевіривши: 1) правомірність бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо не включення даних про позивача до Загального реєстру вкладників, дослідивши наявність в Уповноваженої особи Фонду таких повноважень; 2) правомірність бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо неподання до Фонду інформації про позивача як вкладника банку, який ліквідується.

Таким чином, бездіяльність, яку просить визнати протиправною позивач, не стосується дії, про зобов'язання вчинити яку заявлено вимогу у позові. Тому, застосувати підхід, запропонований пленумом Вищого адміністративного суду України у постанові від 05 лютого 2016 року № 2, у даному випадку неможливо.

Таким чином, за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року позивачем вірно сплачено 1 212,64 грн судового збору, а тому підстав для його повернення за п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI немає.

Керуючись ст.ст. 98, 160, 165, 197 КАС, ст. 7 Закону № 3674-VI суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Межевич

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: