Постанова № 66705348, 18.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 травня 2017 року № 826/25667/15

Окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Приватне підприємство «Полтавський ливарно - механічний завод», ОСОБА_3 про визнання при протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - Відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач 2), треті особи: Приватне підприємство «Полтавський ливарно - механічний завод» (далі - Третя особа 1), ОСОБА_3 (далі - Третя особа 2) про визнання при протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

1. Визнати протиправними рішення та дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо визнання нікчемними транзакцій (операцій) по рахунку ОСОБА_1 та визнання нікчемним Договору №001-16508-020215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях від 02.02.2015 року, а також щодо перерахування коштів, які обліковувалися на вкладному (депозитному) ОСОБА_1 НОМЕР_3, відкритого в ПАТ «Дельта Банк» у сумі 135 000,00 грн.

2. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 135000,00 грн. на підставі Договору №001-16508-020215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях від 02.02.2015 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1

3. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів в розмірі 135000,00 грн. на підставі Договору №001-16508-020215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях від 02.02.2015 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

4. Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити інформацію про ОСОБА_1, Договір №001-16508-020215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях від 02.02.2015 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

5. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. в порядку ст. 257 КАС України подати звіт про виконання судового рішення по даній справі впродовж 5 робочих днів з дня набрання ним законної сили.

В обґрунтування позову зазначив, що позивачем у ПАТ «Дельта Банк» було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_4 у гривні.

17.01.2015 року та 29.01.2015 року на поточний рахунок позивача з поточного рахунку юридичної особи №26006002004202, який належить ПрАТ «Полтавський ливарно - механічний завод», було перераховано суму 33000,00 грн. та 120 000,00 грн. з призначенням платежів: Перерахування згідно вимоги від 17.01.2014 року щодо договору про відступлення права вимоги №3 від 17.01.2015 року без ПДВ. та Перерахування згідно вимоги від 29.01.2014 року щодо договору про відступлення права вимоги №6 від 29.01.2015 року без ПДВ.

Позивачем в подальшому було зараховано (перераховано) на власний процентний рахунок НОМЕР_6 кошти у сумі 135000,00 грн. з поточного рахунку № НОМЕР_4.

02 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір № 001-16508-020215 банківського рахунку (депозиту) «Лояльний» у гривнях, відповідно до умов якого сума вкладу складає 135000,00 грн., строком з моменту зарахування вкладу та по 04.03.2015 року включно.

На виконання умов Договору, Банком було відкрито вкладний депозитний рахунок на ім`я Позивача № НОМЕР_3, на який 02.02.2015 року було зараховано 135 000,00 грн..

На підставі постанови Правління НБУ №150 від 02.03.2015 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» від 02.03.2015 року у Банку з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.

29.09.2015 року Позивачем від Тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» отримано повідомлення про нікчемність правочину за вих.. №9294/180, яким позивача повідомлено про те, що згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» прийнято рішення про визнання нікчемними транзакцій (операцій) по перерахуванню коштів:

1. від 17.01.2015 року в сумі 33 000,00 грн. на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_4 від юридичної особи - клієнта банку ПП «ПЛМЗ», що була здійснена з призначенням платежу: «Перерахування згідно вимоги від 17.01.2014 року щодо договору про відступлення права вимоги №3 від 17.01.2015 року без ПДВ»;

2. від 29.01.2015 року в сумі 120 000,00 грн. на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_4 від юридичної особи - клієнта банку ПП «ПЛМЗ», що була здійснена з призначенням від 29.01.2014 року щодо договору про відступлення права вимоги №6 від 29.01.2015 року без ПДВ, а також Договору банківського вкладу №001-16508-020215 від 02.02.2015 року, на який були залучені кошти, отримані внаслідок зазначених нікчемних транзакцій.

При цьому, як вказує Позивач, повідомлення про нікчемність від 29.09.2015 року № 9294/180 не містить посилання на конкретні підстави визнання операцій по рахунку позивача нікчемними та рішення компетентного органу, яким зроблено висновок про визнання вказаних операцій нікчемними.

Також, у позові зазначено, що відповідно до банківської виписки, на думку позивача, Банком неправомірно списано суму коштів з вкладного рахунку позивача у розмірі 135000,00 грн. з призначенням платежу: «повернення коштів внаслідок застосування наслідків нікчемності Договору банківського вкладу №001-16508-020215 від 02.02.2015 року, згідно наказу №822 від 18.09.2015 року за операцією від 29.01.2015 року, залишок на рахунку позивача складає 0,00 грн.

Вважає такі дії Відповідача 1 щодо надання розпорядження на перерахування коштів з вкладного рахунку позивача на рахунок ПП «ПЛМЗ» №26006002004202 безпідставними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства України, оскільки договори про відступлення права вимоги від 17.01.2015 року та 29.01.2015 року набрали чинності та не оскаржувалися у судовому порядку, не порушують прав та інтересів третіх осіб, а тому грошові кошти на загальну суму 135 000,00 грн. належать позивачу на законних підставах.

Окрім того, як вказує Позивач, на виконання його вимог, як нового кредитора за зобов`язанням, що виникло на підставі договору поруки №НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014 року, ПП «Полтавський ливарно - механічний завод» було перераховано на рахунок позивача кошти на загальну суму 135000,00 грн.

На думку позивача, транзакції щодо перерахування коштів, які були проведені та визнані Відповідачем 1 нікчемними не передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством та внутрішніми документами банку.

Крім того, у позові вказано, що Банк не є стороною Договорів про відступлення прав вимоги №3 від 17.01.2015 року та №6 від 29.01.2015 року, на підставі яких було проведено зарахування коштів на поточний рахунок позивача.

Позивач вважає рішення Відповідача 1 щодо визнання транзакцій по поточному рахунку позивача, а також договору банківського вкладу, що оформлене наказом № 822 від 18.09.2015 року незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а також вказує на те, що відсутність грошових коштів на рахунках з вини Відповідача 1 не є підставою для відмови у включенні даних про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому дії тимчасової адміністрації банку є, на думку позивача, фактично порушенням права власності останнього.

Відповідно до Постанови Правління НБУ від 02.10.2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», виконавчої дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №181 від 02.10.2015 року «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. строком на 2 роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.

Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2015 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.03.2016 року справа прийнята до свого провадження суддею Качуром І.А. та призначена до судового розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у письмових запереченнях проти позову.

Представник Відповідача 2 до судового засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю. Відповідно до наданих на адресу суду письмових заперечень позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив у їх задоволенні відмовити.

Представник третьої особи 1 та третя особа 2 до судового засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали до суду письмові заяви з проханням розглянути справу за їх відсутністю, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

В судовому засіданні за згодою представника позивача та представника відповідача 1, ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача 1, дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

З матеріалів справи вбачається, що 20 червня 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та Приватним підприємством «Полтавський ливарно - механічний завод» укладено Договір кредитної лінії №НКЛ-20042/1, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості грошові кошти у розмірі 11 283 063,22 грн. зі сплатою плати за користування Кредитом у розмірі 18,5% річних, в порядку визначеному цим Договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 20 вересня 2014 року.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Кредит надається Позичальнику для рефінансування кредитної заборгованості Позичальника за Договором кредитної лінії №НКЛ-2004202 від 04.11.2010 року, укладеного між Сторонами.

Згідно з п. 1.3 Договору забезпеченням Позичальником виконання своїх зобов`язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою (іпотекою) вимоги за цим Договором виступає забезпечення, яке не суперечить вимогам Кредитора та діючого законодавства України, про що укладаються відповідні договори, а саме: Договір застави майнових прав на грошові кошти згідно з договором банківського вкладу, що належать ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1).

Як вбачається з наданої суду копії Договору застави майнових прав №НКЛ-2004202/1/S1 від 20.06.2014 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3, відповідно до умов цього Договору предметом застави є майнові права на отримання грошових сум у повному обсязі, включаючи право на отримання суми депозитного вкладу в розмірі 4 700 000,00 грн., пені та штрафів тощо, які існують на дату укладання цього Договору або виникнуть у майбутньому у Заставодавця з Договору №002-20571-130614 банківського вкладу (депозиту) Найкращий у гривнях, укладений між Заставодавцем та Заставодержателем 13.06.2014 року, та додаткових договорів до нього.

Відповідно до п. 3 цього Договору сторони домовилися, що цей Договір укладений з відкладальною умовою, у зв`язку з чим, права та обов`язки Сторін за цим Договором настають, за умови набуття ПАТ «Дельта Банк» права звернення стягнення на майнові права, що є предметом застави за Договором застави.

Згідно з умовами укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Договору відступлення права вимоги №3 від 17.01.2015 року та Договору відступлення права вимоги №6 від 29.01.2015 року, останній прийняв на себе частково право вимоги належного виконання зобов`язань Приватного підприємства «Полтавський ливарно - механічний завод» за договором поруки №НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014 року, укладеним між ОСОБА_3 та Приватним підприємством «Полтавський ливарно - механічний завод», предметом основного Договору є надане забезпечення (застави - депозитного вкладу) ОСОБА_3 щодо виконання зобов`язань Боржника перед ПАТ «Дельта Банк» по договору кредитної лінії №НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014 року в сумі 4 700 000,00 грн. Право вимоги за основним договором відступається частково, а саме в частині регресної вимоги ОСОБА_3 до ПП «Полтавський ливарно - механічний завод» щодо обов`язку останнього повернути ОСОБА_3 кошти в розмірі 33 000,00 грн. та 120 000,00 грн. відповідно, що були списані з депозитного рахунку ОСОБА_3 в рахунок виконання зобов`язань перед ПАТ «Дельта Банк» за Основним договором.

У відповідності до Актів прийому - передачі від 29.01.2015 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 кредитні документи, відповідно до договору №3 про відступлення права вимоги від 17.01.2015 року та до договору №6 про відступлення права вимоги від 29.01.2015 року, а саме: Договір кредитної лінії №НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014 року; Договір поруки №НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014 року та Договір застави майнових прав №НКЛ-2004202/1/S1 від 20.06.2014 року.

В подальшому ОСОБА_1 звернувся до Приватного підприємства «Полтавський ливарно - механічний завод» з письмовими вимогами щодо повернення суми боргу у розмірі 33 000,00 грн. та 120 000,00 грн. відповідно.

Як вбачається з наданих суду копій платіжних доручень №1987 та №5 ПП «Полтавський ливарно - механічний завод» зі свого рахунку № 26006002004202 перерахував на рахунок НОМЕР_4, відкритий на ім`я ОСОБА_1 у ПАТ «Дельта Банк» грошові кошти у розмірі 33 000,00 грн. та 120 000,00 грн. відповідно, з призначенням платежу: перерахування згідно вимоги щодо договору про відступлення права вимоги без ПДВ.

02 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 001-16508-020215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях, відповідно до умов якого сума вкладу складає 135 000 (сто тридцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок; вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний у п. 1.6 цього Договору, та по « 04» березня 2015 р. включно; процентна ставка на суму вкладу становить 13 (тринадцять) процентів річних.

У відповідності до п. 1.6 Договору Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3.

Згідно з п. 1.10. Договору Вклад виплачується Вкладнику у разі закінчення строку залучення Вкладу, або в інший термін дострокового припинення дії цього Договору у випадках, пере5дбачених цим Договором та Правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів НОМЕР_6, відкритий на ім`я Вкладника в установі Банку.

У випадку, якщо Вкладник письмово заявляє про бажання достроково припинити дію цього Договору або про бажання зняти частину Вкладу до закінчення строку, зазначеного в п. 1.3 цього Договору, дія цього Договору вважається припиненою достроково, а Банк виплачує Вкладнику весь Вклад та проценти, нараховані за фактичний період перебування коштів на Рахунку, за ставкою: 0,01 (нуль цілих одна сота) процентів річних. При цьому вкладник зобов`язаний письмово повідомити Банк про вимогу повернення Вкладу або його частини не менш, ніж за 3 (три) банківські дні до очікуваної дати повернення. (п. 1.11 Договору)

Пунктом 2.10 Договору передбачено, що вкладник підтверджує, що Банк до укладання цього Договору з Вкладником надав Вкладнику інформацію, зазначену в статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI, щодо умов гарантування вкладів фізичних осіб коштів за цим Вкладом. Сума граничного розміру відшкодування за цим Вкладом, включаючи відсотки, не може бути більшою граничного розміру відшкодування коштів, що становить 200 тис. грн.. для одного вкладника в одному банку.

У відповідності до наданої суду копії платіжного доручення № 45278752 від 02.02.2015 року, на депозитний (вкладний) рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 надійшли грошові кошти у розмірі 135 000,00 грн., призначення платежу: Переказ коштів від ОСОБА_1.

Крім того, згідно з наданою суду копією Виписки по особовим рахункам з 02.02.2015 року по 13.11.2015 року, 02.02.2015 року на депозитний рахунок ОСОБА_1 з його поточного рахунку було перераховано грошові кошти у розмірі 135 000,00 грн., які 23.09.2015 року були повернуті на поточний рахунок з призначенням платежу: повернення коштів внаслідок застосування наслідків нікчемності Договору банківського вкладу №001-16508-020215 від 02.02.2015 року згідно Наказу №822 від 18.09.2015 року за операцією від 29.01.2015 року. При цьому, також вбачається, що на вказану суму вкладу нараховувалися проценти, з яких утримувався військовий збір та ПДФО.

Відповідно до копії повідомлення про нікчемність правочину від 29.09.2015 року №9294/180, ОСОБА_1 повідомлено про нікчемність транзакцій (операцій) по перерахуванню коштів:

- Від 17.01.2015 року в сумі 33 000,00 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_4 від юридичної особи - клієнта Банку ПП «ПЛМЗ» (код ЄДРПОУ 31495420), що була здійснена з призначенням платежу «Перерахування згідно вимоги від 17.01.2014 щодо договору про відступлення права вимоги №3 від 17.01.2015 року без ПДВ»;

- Від 29.01.2015 року в сумі 120 000,00 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_4 від юридичної особи - клієнта Банку ПП «ПЛМЗ» (код ЄДРПОУ 31495420), що була здійснена з призначенням платежу «Перерахування згідно вимоги від 29.01.2014 щодо договору про відступлення права вимоги №6 від 1729.01.2015 року без ПДВ»,

А також Договору банківського вкладу №001-16508-020215 від 02.02.2015 року, на який були залучені кошти, отримані внаслідок зазначених нікчемних транзакцій, згідно до пункту 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та наголошено на тому, що відповідно до ст.. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У відповідності до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 року № 71 внесено зміни до рішення № 51 від 02.03.2015 року та запроваджено тимчасову адміністрацію строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року.

У відповідності до наданої суду копії Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 року №147 строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» по 02 жовтня 2015 року включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. до 02 жовтня 2015 року включно.

Крім того, за результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в ПАТ "Дельта Банк" Уповноваженою особою Кадировим В.В. прийнято наказ від 18 вересня 2015 року №822 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями", відповідно до якого застосовано наслідки нікчемності транзакцій (операцій) по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб з рахунків юридичних осіб та ФОП на рахунки фізичних осіб - клієнтів Банку, договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", серед яких і транзакції (операції) по перерахуванню грошових коштів з рахунку ПП «Полтиавський ливарно - механічний завод» на рахунок ОСОБА_1 та Договір банківського вкладу (депозиту), укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України 02 жовтня 2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

На офіційному сайті Фонду розміщеного оголошення, про те, що Фонд розпочне виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.

Позивач вважає протиправними дії Відповідача щодо не включення Позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та не виплати гарантованої суми, а також протиправним Наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. в частині визнання нікчемними транзакцій (операцій) по перерахуванню грошових коштів та укладеного Договору банківського вкладу (депозиту), оскільки він суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує його право на отримання гарантованої суми вкладу.

Виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, суд приходить до висновку про наступне:

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За визначенням статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

У відповідності до ч. 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частиною першою статті 11 та частиною третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 38 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно з нормами ст.. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Перелік вкладників» (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

У відповідності до п. 6 Розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Пунктами 2,3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи:

1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Зі змісту наданих суду Відповідачем 1 письмових заперечень проти позову, ОСОБА_1 не було включено до переліку вкладників, оскільки проведені транзакції (операції) по перерахуванню грошових коштів з поточного рахунку юридичної особи на рахунок Позивача та укладений між останнім та ПАТ «Дельта Банк» договір №001-16508-020215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях від 02.02.2015 року визнано нікчемними на підставі п. 7 ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки, як вказано у запереченнях, на думку Відповідача, Договір про відступлення права вимоги № 3 від 17.01.2015 року та Договір про відступлення права вимоги №6 від 29.01.2015 року, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, відповідно до яких Позивач прийняв частково право вимоги належного виконання зобов`язань ПП «Полтавський ливарно - механічний завод» на загальну грошову суду 153000,00 грн. є такими, що не створюють жодних юридичних наслідків, а тому транзакції щодо перерахування грошових коштів з рахунку юридичної особи на рахунок Позивача, та в подальшому укладення Договору банківського вкладу (депозиту) №001-16508-020215 від 02.02.2015 року та перерахування грошової суми в розмірі 135000,00 грн. з поточного рахунку позивача та депозитний є нікчемними.

Зі змісту письмових заперечень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проти позову вбачається, що Відповідач 2 заперечує проти задоволення позовних вимог з посиланням на те, що відповідно до вимог законодавства України у Фонду не виникло жодного обов`язку перед Позивача, а тому права останнього Відповідачем порушені не були та не існує жодної правової підстави для спонукання Фонду гарантування судом до будь - яких вчинення дій

У відповідності до приписів ч .2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 того ж Закону Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що Відповідачем 1 не надано належних та допустимих доказів та не доведено, що перерахування грошових коштів на загальну суму 153000,00 грн. з поточного рахунку юридичної особи ПП «Полтавський ливарно - механічний завод» на поточний рахунок Позивача відбулося в порушення вимог діючого законодавства України, при цьому в матеріалах справи відсутні будь - які докази того, що вищевказані Договори про відступлення права вимоги, укладені між ОСОБА_3 та Позивачем у січні 2015 року визнані недійсними у встановленому законом порядку, також Відповідачем 1 не надано доказів та не доведено, що умови укладеного договору банківського вкладу передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання переваг позивачу чи кредиторам банку переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, крім того, позивач є вкладником, а не кредитором ПАТ "Дельта Банк", а тому є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача 1 про нікчемність транзакцій та договору банківського вкладу, у зв'язку із тим, що, на думку Відповідача 1, ці операції не передбачали фактичного переміщення «реальних» грошових коштів, а часткове штучне погашення кредиту відбулося без залучення зовнішніх надходжень, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність транзакцій (операцій) щодо перерахування коштів від юридичної особи на рахунок ОСОБА_1 на виконання умов Договорів про відступлення права вимоги № 3 від 17.01.2015 року та №6 від 29.01.2015 року та укладеного Договору банківського вкладу (депозиту) від 02.02.2015 року, а факт перерахування ОСОБА_1 з власного поточного рахунку на власний вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів у розмірі 135 000,00 грн. відповідачами не заперечується.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинами 1 та 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, ч. 3 ст. 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Відповідного судового рішення щодо визнання транзакцій (операцій) з перерахування грошових коштів з поточного рахунку юридичної особи ПП «Полтавський ливарно - механічний завод» на поточний рахунок фізичної особи - ОСОБА_1, на виконання Договорів про відступлення прав вимоги № 3 від 17.01.2015 року та №6 від 29.01.2015 року, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також укладеного Договору банківського вкладу (депозиту) №001-16508-020215 «Лояльний» у гривнях від 02.02.2015 року недійсними Відповідачем 1 надано не було.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 02 лютого 2015 року на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_1 з його власного поточного рахунку надійшли грошові кошти у розмірі 135 000,00 грн., призначення платежу: переказ коштів від ОСОБА_1.

Суд звертає увагу, що переказ грошових коштів здійснено до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 02.03.2015 року, а також звертає увагу на той факт, що вказані грошові кошти за своєю правовою природою є власністю Позивача, розміщувалися на його поточному рахунку, який було відкрито у ПАТ «Дельта Банк».

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (якого на момент розгляду справи вже було призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк») щодо визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо перерахування грошових коштів з рахунку ПП «Полтавський ливарно - механічний завод» на рахунок ОСОБА_1 та договору банківського вкладу (депозиту) №001-16508-020215 від 02.02.2015 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1, оформлене Наказом від 18.09.2015 року №822 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями» є протиправними, а Наказ №822 від 18.09.2015 року в цій частині таким, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України, тому підлягає скасуванню.

Тобто, відповідачем 1 не доведено наявність правових підстав для не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договором банківського вкладу (депозиту) №001-16508-020215 «Лояльний» у гривнях від 02.02.2015 року та не подання інформації про останнього до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, стаття 2 Закону передбачає, що кошти, які надійшли для вкладника, вважаються вкладом.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, суд зазначає, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації або на ліквідацію Банку не наділена повноваженнями стосовно включення особи до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, такі відомості про особу включаються Фондом після складення та затвердження Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

При цьому, відповідно до пункту 12 р. ІІ Положення №14 протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Крім того, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження Переліку вкладників та передачі уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.

Зазначене вказує на те, що позивачем в частині позовних вимог щодо зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до Переліку вкладників та до Загального реєстру вкладників обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки після складення та затвердження переліку вкладників можливим є лише надання Уповноваженою особою Фонду додаткової інформації про вкладників до Фонду.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити інформацію про Позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, суд також зазначає, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру, тобто у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не виникло обов`язку щодо включення даних про позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а вимоги Позивача є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 257 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ч. 4).

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 тієї ж статті передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

З урахуванням фактичних обставин справи, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про недоцільність застосування в даному випадку положення ст. 267 КАС України та встановлення судового контролю за виконанням постанови суду.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач 1 по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст.. 94 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Відповідача 1 на користь позивача судовий збір у розмірі 974,40 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 122,158 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемними транзакцій (операцій) по перерахуванню коштів: від 17.01.2015 року в сумі 33 000,00 (тридцять три тисячі) гривень на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 від юридичної особи - клієнта Банку ПП «Полтавський ливарно - механічний завод» (код ЄДРПОУ 31495420), що була здійснена з призначенням платежу «Перерахування згідно вимоги від 17.01.2014 щодо договору про відступлення права вимоги №3 від 17.01.2015 р. без ПДВ»; від 29.01.2015 року в сумі 120 000,00 (сто двадцять тисяч) гривень на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 від юридичної особи - клієнта Банку ПП «Полтавський ливарно - механічний завод» (код ЄДРПОУ 31495420), що була здійснена з призначенням платежу «Перерахування згідно вимоги від 29.01.2014 щодо договору про відступлення права вимоги №6 від 29.01.2015 р. без ПДВ», а також Договору банківського вкладу (депозиту) №001-16508-020215 «Лояльний» у гривнях від 02.02.2015 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1» та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича в частині визнання нікчемними транзакцій (операцій) по перерахуванню коштів: від 17.01.2015 року в сумі 33 000,00 (тридцять три тисячі) гривень на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 від юридичної особи - клієнта Банку ПП «Полтавський ливарно - механічний завод» (код ЄДРПОУ 31495420), що була здійснена з призначенням платежу «Перерахування згідно вимоги від 17.01.2014 щодо договору про відступлення права вимоги №3 від 17.01.2015 р. без ПДВ»; від 29.01.2015 року в сумі 120 000,00 (сто двадцять тисяч) гривень на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 від юридичної особи - клієнта Банку ПП «Полтавський ливарно - механічний завод» (код ЄДРПОУ 31495420), що була здійснена з призначенням платежу «Перерахування згідно вимоги від 29.01.2014 щодо договору про відступлення права вимоги №6 від 29.01.2015 р. без ПДВ», а також Договору банківського вкладу (депозиту) №001-16508-020215 «Лояльний» у гривнях від 02.02.2015 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1, оформлене Наказом від 18.09.2015 року № 822 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями» та застосування наслідків нікчемності.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Договору № 001-16508-020215 від 02.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 974,40 грн. (дев`ятсот сімдесят чотири гривні 40 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур