Вирок № 66702456, 25.05.2017, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5502/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Кирилюк А.І.,

за участю секретаря: Фрейдун А.М.,

прокурора: Денис О.М.,

потерпілого: ОСОБА_1,

захисника: Вішневський М.С.,

обвинуваченого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016140060003235 від 08 вересня 2016 року:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Львова, українець, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 а, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий.

за ознакамиі кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, суд-

в с т а н о в и в :

08.09.2016 близько 18.30 год. ОСОБА_4, на своєму автомобілі НОМЕР_1 рухався по вул. Залізнична у м. Львові, де був зупинений біля будинку №42, працівниками Управління патрульної поліції у м. Львові ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які заступили на патрулювання Залізничного району м. Львова в складі патруля №204 та виконували покладені на них обов'язки ЗУ «Про Національну поліції» зокрема обов'язок виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню правопорушення, вживати у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживати заходів з метою виявлення та припинення правопорушень, вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення та вживати заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях та інших публічних місцях, з метою припинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст 122 КУпАП. В ході з'ясування обставин адмінітративного правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_4 усвідомлюючи що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу (поліції), які були в форменому одязі та представлялися, виражався в їх сторону нецензурною лайкою, поводив себе агресивно та не виконував законні вимоги працівника поліції протягом тривало періоду часу. Після чого з метою уникнення відповідальності спробував на автомобілі покинути місце події в зв'язку з чим працівники поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спробували затримати ОСОБА_4 однак законних вимог ОСОБА_4 не виконав почав відштовхувати працівників поліції від автомобілі та здійснив наїзд на ОСОБА_5 після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 через вікно спробували зупинити ОСОБА_4, однак останній чинив умисний опір та почав рух на автомобілі не реагуючи на вимогу зупинити автомобіль та набраючи швидкість і не реагуючи на працівників поліції в яких застрягли руки під склом та протягнув ОСОБА_6, по землі близько 5 метрів а ОСОБА_5 близько 50 метрів, від чого останні отримали тілесні ушкодження.

ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.342 КК України, не визнав та пояснив, що 08.09.2016 дійсно їхав по вулиці Залізнична у м. Львові, де почув звук прийняти в право і побачив автомобіль поліції із червоним проблисковим маячком. Після чого він зупинився при першій можливості, де було місце. До нього підійшов ОСОБА_6, попросив пред'явити документи а віно запитав причину зупинки, на що йому пояснили, що це розмова по телефону під час руху. ОСОБА_4 заперечив і сказав щоб йому надали докази вчинення такого адміністративного правопорушення. Доказів йому не було надано. Після чого ОСОБА_6 відійшов в сторону взяв блокнот і повернувся до його автомобіля та почав переписувати його анкетні данні. Під час цього з вулички з боку почав сигналити автомобіль, якому авто ОСОБА_4 частково перекривав рух. ОСОБА_5 сказав проїхати в перед щоб автомобіль міг проїхати. ОСОБА_4 проїхав вперед, автомобіль проїхав і тоді ОСОБА_5 сказав здати йому назад та стати на місце де він стояв до того. ОСОБА_6 продовжував щось писати підходячи до дверей водія і відходячи а ОСОБА_5 під час цього переважно стояв з переду. Через деякий час знову почав сигналити автомобіль із вулички і ОСОБА_4 знову сказали від'їхати в перед, він почав від'їжджати і в цей час підбіг ОСОБА_6 та почав дьоргати за ручку дверей, а ОСОБА_5 бити скло водійської двері автомобіля. У ОСОБА_4 застрягла нога між педалью газу та тормозу і він поїхав. Він бачив що перед ним вільна дорога і він може їхати не завдаючи шкоди працівника поліції.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 об'єктивно підтверджується всією сукупністю досліджених судом доказів.

Допитананий в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив що 08.09.2016 на службовому автомобілі в складі автопатруля №204, із ОСОБА_6 який сидів за кермом, виїжджали. Із території Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області та повернули праворуч. Під час цього ОСОБА_6 побачив автомобіль Шевроле Авео за кермом якого сидів ОСОБА_4, який розмовляв по мобільному телефоні, тримаючи його біля правого вуха на що його увагу звернув ОСОБА_6 і він також побачив що ОСОБА_4 розмовляє по телефону за кермом під час руху. Після чого ОСОБА_6 розвернув службовий автомобіль та вони поїхали і наздогнали автомобіль Шевроле Авео, за кермом якого був ОСОБА_4 і через гучномовець зупинили цей автомобіль через деякий час на узбіччі дороги. ОСОБА_6 підійшов до дверей водія представився та почав розмовляти із ОСОБА_4 а ОСОБА_5 підійшовши став з лівої передньої сторони автомобіля. Під час оформлення адміністративного протоколу із вулички, яку частково перегородив автомобіль ОСОБА_4, виїжджав автомобіль, поліцейські попросили щоб ОСОБА_4 від'їхав трохи в перед, декілька метрів, щоб автомобіль міг від'їхати. Коли автомобіль виїхав поліцейські сказали ОСОБА_4 щоб він поставив автомобіль на попереднє місце, так як вони оформляли постанову про адміністративне правопорушення, де зазначалося місце зупинення транспортного засобу, і до закінчення оформлення документів автомобіль мав знаходитися на місці. Через деякий час під'їхав ще один автомобіль з вулички та вони знову сказали ОСОБА_4 проїхати в перед, 2 метри щоб автомобіль міг проїхати. Водій відмовився проїжджати та почав говорити що покине місце події та почав/декілька раз рухатися в перед. Під час останнього такого руху, коли автомобіль виїхав на про'їхджу частину, ОСОБА_4 здійснив наїзд на ОСОБА_5, вдаривши в ноги нижче коліна. Тоді ОСОБА_6 підійшов в притул де дверей автомобіля та спробував зупинити ОСОБА_4, а ОСОБА_5 також підбіг до дверей водія та спробував зупинити автомобіль, вони почали говорити щоб він зупинився вийшов з автомобіля, та почали намагатися відкрити двері автомобіля, однак вони були закриті. Тоді ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спробували відкрити їх з середини, так як вікно не закрите повністю. Але автомобіль почав рух і поліцейських потягло, скло тріснуло, ОСОБА_6 впав на землю, а ОСОБА_5 тягло далі, бо його рука застрягла в автомобілі. Швідкість автомобіля збільшувалась, коли автомобіль повернув на вулицю праворуч, ОСОБА_5 відлетів ліворуч по інерції.

Допитананий в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 дав пояснення, що в цілому та подробицях повністю збігаються з показами потерпілого ОСОБА_5

Допитана як свідок ОСОБА_8, пояснила , що 08.09.2016 року близькі 18 год. 30 хв. слідувала із чоловіком на власному авто до вул. Залізнична, у м. Львові. Вона помітила, що працівники поліції м. Львів зупинили автомобіль, світлого кольору. При цьому при спілкуванні працівниками патрульної поліції м. Львів із водієм, між водієм авто та працівниками патрульної поліції виник конфлікт із невідомих їй причин. Під час конфлікту водій автомобіля поводив себе неадекватно: емоційно спілкувався та розмахував руками. Машина того водія, декілька разів рухалась взад та вперед, а потім різко поїхала, один поліцейській від того впав на сторону, а другого потягнуло за автомобілем до наступного повороту.

Відповідно до даних висновку судово-медичного експерта №1795, від 09.09.2016 (кримінальне провадження, а.с. 48-49) у потерпілого ОСОБА_6 виявлені синці і садна на руках та рану на правій руці. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею і гострих предметів, можливо від уламків скла, могли виникнути 08.09.16 року та відносяться до легкого ступеня тяжкості. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень на різних поверхнях та анатомічних ділянках тіла, їх характер, не слід вважати можливим їх виникнення внаслідок одноразового падіння потерпілого на площу з висоти власного зросту.

Відповідно до даних висновку судово-медичного експерта №1809, від 12.09.2016 (кримінальне провадження, а.с. 51-52) у потерпілого ОСОБА_5 виявлені садна на руках на передній черевній стінці, на ногах, садно-поверхневу рану на лівій кісті, рани та синці на правій руці. Синці і садна утворились від дії тупих предметів та при ударі до таких під час падіння. Рани утворились від дії гострих предметів. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути 08.09.16 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Із дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця події 08.09.2016 р. (кримінальне провадження, а.с. 18-23), відповідно до якого оглядався автомобіль НОМЕР_1, та вилучені фрагменти РБК та скла.

Із дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду предметів 09.09.2016 р. (кримінальне провадження, а.с. 55), були оглянуті предмети: автомобіль НОМЕР_2, сірого кольору, в якого розбите з боку сидіння водія, уламки скла знаходяться в салоні автомобіля біля ння водія, ДВД диски із папкою названою V Reestrator в папці є 3 відео їй з назвою 18060154, 18190163, 18190164, з записами з відео реєстратора працівників поліції, який знаходився в службовому автомобілі, від 08.09.2016. ДВД диски в якій знаходяться: папка названою 1490 в папці є 2 відео файли з назвою 20160908210005000166, 20160908210047000167, з записами нагрудної камери працівника поліції від 08.09.2016 на яких зафіксовано події між працівниками поліції та ОСОБА_4, папка названою 1585 в папці є 2 відео файли з назвою 20160908205249000137, 20160908205309000140, з записами нагрудної камер працівника поліції від 08.09.2016 на яких зафіксовано події працівниками поліції та ОСОБА_4

Із дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду предметів 14.09.2016 р. (кримінальне провадження, а.с. 97-101), були оглянуті предмети: мобільний телефон марки самсунг, імеі НОМЕР_5, при перегляді журналу викликів вказаного мобільного телефону за 08.09.2016 контакту «Світло» із абонентським номером НОМЕР_3, встановлено що із даного телефону здійснювався вихідний дзвінок о 10.56 тривалістю 3 с., 16.59 год тривалістю 2 хв.45 с., 17.58 год. тривалістю 5 хв. 52 с., 18.06 год тривалістю 9 хв. 29с., 18.44 хв. тривалістю 43 с., 23.14 год. тривалістю 5 хв. 46с., пакет НДЕКЦ 3431032, в який упаковано уламки скла вилучені під час огляду автомобіля Шевроле Авео д.р.н. НОМЕР_6, по вул. Я. Мудрого 4, два паперові конверти із змивали речовини бурого кольору вилучені під час огляду автомобіля НОМЕР_4, по вул. Я. Мудрого 4, формений одяг працівника поліції а саме: футболка чорного кольору на якій з передньої частини протетра тканина і по середині є дірка розміром 3 см., на внутрішній стороні біля коміра є бірка з надписом 511 Tactical Series, кепка працівника поліції чорного кольору із емблемою 8-кутної зірки в середині якої зображений тризуб , на передній частині кепки є плями буро коричневого кольору, штани працівника поліції чорного кольору із в середині з задньої частини під поясом є бірка з надписом 511 Tactical Series, з переду штани грязні частково покриті плямами буро коричневого кольору, на лівій штанці вище коліна є дірка діаметром 3 см., штани з переду частково протерті, тактичний чорний пояс працівника працівника поліції з переду пояс та кріплення частково протерті, кріплення ціле. Пара чорних черевиків які зашнуровуються на шнурівки, всередині на язику є бірка з надписом 511 Tactical Series, розмір 45. На правому черевику з передньої лівої частини від підошви відірвана частина взуття, на лівому черевику з передньої зовнішньої частини з ліва відірвана від підошви частина взуття.

Із дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду предметів 28.09.2016 р. (кримінальне провадження, а.с. 107), були оглянуті предмети надані свідком ОСОБА_8: ДВД диски із папкою названою відео в папці є 1 відео файл від 08.09.2016 на якому зафіксовано події між працівниками поліції та ОСОБА_4 по вул. Залізнична, 42 у м. Львові.

Із досліджених в судовому засіданні, копій посвідчень поліцейських, їх посадових інструкцій, копії розстановки сил та засобів УПП в м. Львові, висновку службової перевірки (кримінальне провадження, а.с. 14, 74-79, 140-144), підтверджено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на час подій 08.09.17 року знаходились при виконання службових обов'язків, та їх дії не виходять за межі діючого законодавства.

Із дослідженого в судовому копії Постанови АР 357764 від 08.09.16 року (кримінальне провадження, а.с. 15), що був складений ОСОБА_6 відносно ОСОБА_4 Заперечення захисту про те, що він є неналежним доказом по справі, оскільки оскаржений до суду, відхиляються, бо вказаний доказ оцінюється лише з приводу підтвердження фактів кримінального провадження.

Визнані речовими доказами, відеозаписи, що здійснені за допомогою нагрудних відеокамер інспекторів та телефону свідка ОСОБА_8 08.09.2016 р. (кримінальне провадження, а.с. 57,109), що досліджувалися в судовому засіданні, вбачаються доказом, на підтвердження всіх фактичних обставин справи та винних дій ОСОБА_4 В судових дебатах захистом висловлена думка про неналежність цих доказів, бо відсутня якась їх частина з обох відеокамер поліцейських. З огляду на своєчасне ознайомлення з вказаними матеріалами, принципу змагальності процесу, не заперечення жодної події, що зафіксована на відео файлах, суд вважає таку думку необґрунтованою.

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що такі докази об'єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою, а тому в суду не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності.

З врахуванням досліджених доказів, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 вчиняв опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.

Показаннями потерпілих і свідка, показами самого обвинувченного, та переліченими вище доказами підтверджуються ті обставини, що останній поводився безпідставно агресивно, на протязі великого проміжку часу, а працівниками правоохоронного органу спокійно виконувались свої обов'язки, склдаючи відносно ОСОБА_4 постанову, передбачену нормами КУпАПП. Жодного виправдання на початок руху автомобіля ОСОБА_4, намагання його покинути місце складання постанови відносно нього, та нанесення тілесних ушкоджень працівникам поліції суд не встановлені.

Сторона захисту в судових дебатах просила надати їй час для заявлення додаткових клопотань. З огляду вимоги КПК України до стадії дебатів, на своєчасне ознайомлення захисту з матеріалами справи, дослідженням в суді всіх запропонованих, сторонами обвинувачення та захисту доказів, принципу змагальності процесу, невизначеність цілі та суті думки-клопотання, суд вважає таку думку захисту необґрунтованою.

На думку захисту працівники правоохоронного органу свідомо створили умови для скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4, вони не були толерантними, безпідставно «накинулись» на автомобіль ОСОБА_4 Висловлені думки спростовуються всіма вищевикладеними доказами, з оглянутих відеозаписів видно, що поліцейські приймали всі заходи для виконання своїх службових обов'язків, вони були ввічливими і толерантними, на відміну від обвинуваченого.

Аналіз всіх доказів по справі, що стосується поведінки ОСОБА_4 на протязі всього часу спілкування з поліцейськими та намагання його поїхати, не зупинка його після наїзду на поліцейського, здійснений потім поворот праворуч, виключає випадковість його дій по здійсненню руху авто, на яку він наполягає. Всі докази свідчать про цілеспрямовані, обдумані та умисні дії обвинуваченого, спрямовані на опор працівникам правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, незважаючи на спричинення їм тілесних ушкоджень.

Таким чином, сукупність наведених доказів, дає підстави дійти висновку, що вина ОСОБА_4 в опорі працівникам правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, доведена повністю і кваліфікація його дій дана органами досудового за ч.2 ст.342 КК України вірно.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_4. судом не встановлено.

Відповідно до висновку наркологічної експертизи № 145 від 21.09.16 року (а.с. 122-124) у ОСОБА_4 встановлений діагноз розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіатів. Сіндром залежності. В даний час - ЗПТ. Не рекомендовано застосування ст. 96 КК України.

Суд враховує думку потерпілих, ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини вчинення злочину; особу винного, що відповідно ст. 88-91 КК України є не судимий, на обліках в психоневрологічному диспансері не перебуває, перебуває на наркологічному обліку, має мати інваліда, характеризується позитивно (а.с. 50-55, кримінальне провадження, а.с. 58-71).

Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.342 КК України із застосуванням положень ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, і звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Заявлений ОСОБА_5 та ОСОБА_6 цивільний позов по стягнення у якості моральної шкоди 70.000 гривень та 30.000 гривень, заперечується ОСОБА_4 в повному обсязі. З огляду на вимоги ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 59-60 ЦПК України, ст. ст. 128, 129 КПК України, з огляду на встановлені факти та обставини справи, досліджені докази, враховуючи загальні засади кримінального провадження (ст. 7 КПК України), необхідно частково задовольнити заявлений цивільний позов. На думку суду з огляду на характер та обсяг моральних страждань, характер немайнових втрат потерпілих справедливою буде стягнення суми моральної шкоди в розмірі 30.000 та 10.000 гривен відповідно.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 368-371, 373-375 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4, від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 2 /два/ роки.

У відповідності до вимог ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-попросити публічно або в будь-якій іншій формі пробачення у потерпілих;

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 30.000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 10.000 грн.

Речові докази по справі:

-автомобіль НОМЕР_2, мобільний телефон марки самсунг, імеі НОМЕР_5 - повернути ОСОБА_4.

-формений одяг працівника поліції - повернути ОСОБА_5.

-всі диски ДВД із відеозаписами залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку його зберігання.

-пакет НДЕКЦ 3431032, в який упаковано уламки скла та два паперових конверта із змивами РБК, вилучені під час огляду автомобіля Шевроле Авео д.р.н. НОМЕР_6 - знищити.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис). З оригіналом згідно.

Суддя: