Ухвала суду № 66697609, 24.05.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2232/17

Провадження № 1-кп/415/405/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.17 року Лисичанський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі Дьоміновій О.М.

з участю прокурора Невечері Є.І.

захисника ОСОБА_1

неповнолітнього ОСОБА_2

законного представника неповнолітнього ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

законного представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру за матеріалами кримінального провадження № 12015130240002608 відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, учні 9-б класу КЗ НВК «Гарант» м. Лисичанська, зареєстрованого за адресою Луганська область, м, Лисичанськ , АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою м. Лисичанськ, вул.. М.Тореза, буд. 40

примусових заходів виховного характеру,

в с т а н о в и в :

26 листопада 2015 року близько 14год.30хв. неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, знаходячись у дворі КЗ НВК «Гарант», розташованого за адресою Луганська обл., м. Лисичанськ, вул.. Московська, будинок 282, вході сварки, що виникли на грунті особистих неприязних стосунків із малолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, наніс удар ногою в обличчя останньому, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритого переламу кісток носу без зміщення, садна носу, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 254 від 14.12.2015 року , відносяться до легких тілесних ушкоджень, що заподіяли короткочасний розлад здоровя.

Таким чином, неповнолітній ОСОБА_2 скоїв суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, а саме умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Лисичанською місцевою прокуратурою в порядкуст.292 КПК Українинаправлено в суд для розгляду матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240002608 від 27 листопада 2015 року відносно неповнолітнього ОСОБА_2, для вирішення питання про застосування до нього примусових заходів виховного характеру, так як на момент скоєння суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_2 не досяг віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, а його подальше виправлення можливе із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2 вину у скоєному суспільно-небезпечному діянні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, Більше такого вчиняти не буде, обіцяє перебувати вдома та вчитися.

Законний представник ОСОБА_3 суду пояснила, що її повідомили зі школи, що її син зламав ніс учню, який знаходиться в лікарні. Вона прийшла до школи, де в той час перебували мати потерпілого, потім поїхала до лікарні. Дитина дійсно перебувала у лікарні . Вона займається вихованням сина, але більш на нього впливає його батько. ЇЇ син розповідав, що коли вийшли зі школи разом з ОСОБА_6 , учні молодших класі дралися і вони намагались їх розняти . Потерпілий упав і він хотів ногою, посипати сніг на його обличчя, а попав ногою по носу. Дома вони всі разом обговорювали те що сталося, попереджали сина , щоб більше такого не відбулося. У неї немає сумніву, що так і сталось як розповідав її син, він себе не оговорює. Витрати потерпілому на відшкодування шкоди не виплатила.

У судовому засіданні малолітній потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 26.11.2015 року разом з товаришами біля школи грали у сніжки, а потім стали учні молодших класів почали битися і вони намагалися їх розняти. Підійшла ОСОБА_6 та ОСОБА_3, почали виражатися нецензурно. ОСОБА_6 ударив його, він посковзнувся і упав. Потім до нього підійшов ОСОБА_3 , зробив йому підніжку і він упав , а коли намагався встати, ОСОБА_3 ударив його ногою в ніс. Його відвели в клас, де вчителька надала йому допомогу. Потім викликали його матір і вона відвезла його до лікарні, де він перебував біля 2 тижнів. Він простив ОСОБА_3 за цей вчинок, думає, що між ними будуть нормальні відносини.

Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що їй подзвонила вчителька та повідомила, що її сину заламали ніс і потрібно швидко направити дитину до лікарні. Одежа сина була в крові та в грязі, не міг говорити. Потім він розповів, що його били, намагалися зіштовхнути з бугра біля школи, а потім ОСОБА_3 наніс йому удар ногою в ніс. ОСОБА_7 хотіла надати гроші на лікування, але мати ОСОБА_6 сказала, що сина у лікарні кормлять та лікують і нічого платити не будуть. Вона вважає винним ОСОБА_6, але читала постанову про відмову слідчого щодо Вщенка, яку не оскаржувала. Не наполягає на відшкодування завданої шкоди. Шодо покарання, погоджується з думкою прокурора.

Представник служби у справах дітей ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що неповнолітній ОСОБА_7 та його сімя у поле зору служби у справах дітей не попадала, на обліку у відділі неповнолітній ОСОБА_7 не перебуває. Вважає, що для неповнолітнього ОСОБА_7 буде достатнім те, що відносно нього будуть застосовані примусові заходи виховного характеру.

Адвокат ОСОБА_1 проти застосування щодо неповнолітнього ОСОБА_2 примусових заходів виховного характеру не заперечувала, суду пояснила, що подальше виправлення неповнолітнього ОСОБА_2 можливе із застосуванням цих заходів.

Прокурор Невечеря Є.І. клопотання про застосування до ОСОБА_2 примусових заходів виховного характеру підтримала і просила суд застосувати щодо неповнолітнього примусові заходи виховного характеру як застереження і обмеження дозвілля, а саме перебувати вдома під наглядом батьків з 20 год. до 06 год. наступного дня щодня, в тому числі по вихідних та святкових днях, справно відвідувати навчальний заклад

Відповідно дост. 105 КК Українинеповнолітній, який вчинив злочин невеликоїї тяжкості, може бути звільнений судом від покарання із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру.

Враховуючи, що ОСОБА_2 на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, він щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, його подальше виправлення можливе без застосуванням покарання, тому суд вважає, що є підстави застосувати відносно ОСОБА_2примусові заходи виховного характеру.

У судовому засіданні прокурором заявлений позов в інтересах держави особі Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації до батьків неповнолітнього ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування особи, потерпілої від злочину в сумі 2269грн.61 коп. Законний представник ОСОБА_3Г не заперечувала проти заявленого позову погодилась його виплати. Тому суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.372,498-501 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Застосувати відносно неповнолітнього ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3 примусові заходи виховного характеру у виді:

- застереження та обмеження дозвілля, а саме перебувати вдома під наглядом батьків з 20 год. до 06 год. наступного дня щодня, в тому числі по вихідних та святкових днях, справно відвідувати навчальний заклад.

Стягнути солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на корить держави в особі Луганської обласної військово-цивільної адміністрації та Луганської обласної дитячої лікарні витрати на лікування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у сумі 2269 (дві тисяч двісті шістдесят девять) грн. 61 коп. ( на розрахунковий рахунок Луганської обласної дитячої клінічної лікарні № 31415544700001, обласний бюджет 24060300, код платежу 37991110, відшкодування витрат на лікування, МФО 804013, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, ід.код 37991110)

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя:Л.Б.Чернобривко