Вирок № 66695328, 16.05.2017, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1383/13-к

Номер провадження 1-кп/585/1/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Євтюшенкової В.І.,

з участю прокурора Думал С. М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

секретаря Ковган О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_3 кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 42013200000000027 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 25.10.2011 року Роменським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на три роки, звільнений згідно закону України «Про амністію»,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, за наступних обставин.

Наказом від 09.03.2005 року ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Підприємства Сумської обласної спілки споживчих товариств (ПОСС) «Роменський ринок», яке розташоване за адресою: м. Ромни Сумської області, Базарна площа, 2. В подальшому, він продовжував займати вказану посаду директора та виконувати свої безпосередні обовязки згідно контрактів, в тому числі контрактів і додаткових угод від 29.04.2010 р., укладених з правлінням Сумської облспоживспілки. Угодою до зазначеного контракту від 25.07.2011 р. строк дії повноважень ОСОБА_1, як директора ПОСС «Роменський ринок» продовжено до 29.09.2012 р. Тобто, ОСОБА_1 обіймав посаду, повязану з виконанням адміністративно-господарських функцій та наділений організаційно-розпорядчими обовязками і був службовою особою юридичної особи приватного права.

Наприкінці 2010 року ОСОБА_1 став на шлях протиправної діяльності і, переслідуючи корисливу мету незаконного збагачення, виконуючи обовязки директора ПОСС «Роменський ринок», використав надані йому службові повноваження для отримання неправомірної вигоди.

Так протягом 2006-2011 років, субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 здійснювала свою торгівельну діяльність на ПОСС «Роменський ринок», розташованому за адресою: м.Ромни Сумської області, Базарна площа, 2. Для здійснення своєї діяльності вона у рибному ряді на території «Роменського ринку», орендувала торгове місце, на якому розташувала належний їй на праві власності торговельний ларьок. Протягом вказаного часу ОСОБА_4, щорічно укладала з директором ПОСС «Роменський ринок» ОСОБА_1 договори «Про надання послуг по обслуговуванню торговельного місця», які передбачали надання підприємцю місця для торгівлі на ринку та зобовязували її оплачувати послуги та ринковий збір на загальну суму 228,00 грн. щомісячно. З жовтня 2010 року ОСОБА_4, в силу особистих обставин, припинила свою торговельну діяльність. Однак, щоб не втрачати своє торговельне місце, вона звернулася до керівництва ПОСС «Роменський ринок» » в особі директора ОСОБА_1І з проханням зменшення їй заборгованості за надані послуги та самої вартості послуг за користування торговельним місцем. Тоді ж, керівництвом ПОСС «Роменський ринок» в особі ОСОБА_1, 01.11.2010 р. було складено договір «Про надання послуг по обслуговуванню торговельного місця» № 28 і запропоновано підписати його ОСОБА_4 Однак, остання відмовилася підписувати указаний договір і в подальшому протягом 2011 року неодноразово зверталася до ОСОБА_1 з письмовими заявами про зменшення розміру плати за послуги. Останній на це категорично заперечував, а бухгалтерія ПОСС «Роменський ринок» продовжувала нараховувати заборгованість по оплаті послуг за обслуговування торгівельного місця. Станом на листопад 2011 року заборгованість ОСОБА_4 перед ПОСС «Роменський ринок» за надання послуг по обслуговуванню торгівельного місця складала 2682,00грн.

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_4 К.М.26.11.2011 р. приблизно о 10 годині в черговий раз звернулась до директора ПОСС «Роменський ринок» ОСОБА_1, де у робочому кабінеті останнього повідомила йому про свої наміри продати свій торговельний ларьок і запропонувала грошову винагороду в сумі 1500 грн. за вирішення питання щодо зменшення її заборгованості перед ПОСС «Роменський ринок».

ОСОБА_1, переслідуючи мету особистого протиправного збагачення, діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, погодився на цю пропозицію і порадив ОСОБА_4 скоріше передати йому вказану суму, продавши свій ларьок іншому підприємцю. Тоді ж, ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_4 у вигідності такої угоди і пообіцяв, що у разі передачі йому вказаної неправомірної винагороди, ПОСС «Роменський ринок» не буде предявляти їй претензій з приводу заборгованості і таким чином владнає ситуацію, яка склалася.

Того ж дня, а саме: 26.11.2011 р., ОСОБА_4 продала свій торговельний ларьок мешканці м. Ромни ОСОБА_5 і приблизно об 11 годині у службовому кабінеті ОСОБА_1, розташованому на ПОСС «Роменський ринок» в м. Ромни, Базарна площа, 2, відповідно до попередньої домовленості, надала ОСОБА_1 незаконну винагороду в сумі 1500 грн. за зменшення її заборгованості перед ПОСС «Роменський ринок». Отримавши незаконну винагороду від ОСОБА_4 в сумі 1500 грн., діючи всупереч інтересів ПОСС «Роменський ринок» та з метою особистого протиправного збагачення, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 М.І.26.11.2011 р. у своєму робочому кабінеті наказав ОСОБА_4 написати заяву про розірвання договору «Про надання послуг ...», який фактично остання не укладала і датувати її 01.09.2010 р., що остання і зробила. Після виконання ОСОБА_4 вимог ОСОБА_1 щодо передачі йому незаконної винагороди, останній, зловживаючи своїм службовим становищем, надав вказівку інспектору ПОСС «Роменський ринок» ОСОБА_6 приєднати вказану заяву до бухгалтерських документів, а пізніше, надав вказівку головному бухгалтеру ОСОБА_7 зменшити суму заборгованості підприємця ОСОБА_4 перед ринком у відповідності з поданою заявою.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, отримав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 1500 грн. за вчинення дій з використанням наданих йому правлінням Сумської облспоживспілки повноважень в інтересах останньої.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні цього епізоду не визнав і пояснив, що у ОСОБА_4 була заборгованість по оплаті ринкового збору про що їй неодноразово нагадували з проханням заплатити борг. У черговий раз після розмови з ОСОБА_4 щодо її заборгованості, вона повідомила, що внесе оплату після продажу свого ларька, і просила зменшити їй заборгованість, оскільки фактично торгівлю за цей час вона не здійснювала, тому у подальшому і була нею переписана заява. У той день, коли ОСОБА_4 принесла гроші у сумі 1500 грн. касира на роботі не було, тому він викликав ОСОБА_8 і сказав йому забрати гроші у ОСОБА_4, оскільки в подальшому отримати заборгованість буде проблематично через те, що ОСОБА_4 майже не виходить на контакт. ОСОБА_8 гроші брати не став, а ОСОБА_4 сказала, що якщо гроші зараз не віддасть то витратить, тому наполягала, щоб їх забрали, поклала йому (ОСОБА_5) на робочий стіл і пішла. Він поклав гроші у стіл, оскільки каса була закрита і забув про них, хоча зателефонував касиру і повідомив, що гроші ОСОБА_4 принесла і вони у нього. Десь через три місці виявив, що гроші лежать у столі і здав у касу. Ніякої винагороди у ОСОБА_4 він не просив, не вимагав, впливати на її рішення щодо продажу ларька не міг, оскільки це її приватна власність. Присвоїти, надані нею кошти також не міг, оскільки відразу повідомив про них касира і ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_4 дала суду показання, що з 2006 року орендувала місце на Роменському ринку та сплачувала орендну плату. В 2010 році у неї погіршився стан здоровя, і в 2011 році вона вирішила продати свій ларьок ОСОБА_9, тому у той рік відмовилась підписувати договір. Знала, що у неї є заборгованість, але точної суми їх не порахували, тому визначилась сама, що заборгованість складає приблизно 1500 грн. які після продажу ларька 26.11.2011 року принесла в контору ринку. Зверталася до ОСОБА_8 з приводу зменшення боргу, оскільки торгівлю вона не здійснювала, отже вважала, що ніяких послуг ринок їй не надає. ОСОБА_8 відіслав її до головного бухгалтера, вона направила знову до ОСОБА_8. Останній сказав, що з цим питанням треба звертатися до ОСОБА_1, що вона і зробила. Гроші в сумі 1500 грн. поклала на стіл ОСОБА_9, це були гроші за оренду, а не йому особисто. Він поклав їх у стіл. Ніякої суми ОСОБА_1 їй не називав. Головний бухгалтер також знала, що це гроші за оренду. Якби орендна плата виявилась більшою, вона потім доплатила б. Перешкод щодо продажу ларька ОСОБА_1 їй не чинив. В касу з цими грошима не ходила, бо їй не виписали документ на оплату заборгованості, а всі посилали до ОСОБА_1 як до директора, бо не знали точної суми заборгованості у звязку з тим, що у 2011 році вона не підписала договір. Приходила також ОСОБА_6 у цей час і ОСОБА_1 сказав написати нову заяву не 26.11.2011 року, а датою раніше, здається 2010 роком, тобто тоді, коли вона фактично припинила господарську діяльність, і залишити їй. Заяву про вчинення злочину написала так як їй сказали працівники міліції. Цю заяву вона не підтримує. Претензій до ОСОБА_1 не має.

Свідок ОСОБА_7 дала суду показання, що працювала бухгалтером Роменського ринку. Десь у листопаді 2011 чи 2012 року ОСОБА_4 прийшла спочатку до неї з приводу оплати оренди, вона відповіла, що гроші потрібно вносити в касу, але касира тоді не було. Тому ОСОБА_4 пішла до директора ОСОБА_1, зясовувати куди можна внести ці кошти. Після того її (ОСОБА_7) викликав директор до свого кабінету, де в цей час перебувала ОСОБА_4 і запитав, чи є на роботі касир. Вона відповіла, що немає і вийшла з кабінету. Плату за місце нараховує зав господарством ОСОБА_8. В її присутності грошей ОСОБА_1 ніхто не давав.

Свідок ОСОБА_8 дав суду показання, що він працював завідуючим господарством Роменського ринку. ОСОБА_4 на ринку проводила свою господарчу діяльність, мала дві торговельні точки, з яких торгувала свіжомороженою рибою. В 2011 році у неї виникла заборгованість за користування по оплаті за торгове місто. Потім одне з них ОСОБА_4 продала ОСОБА_9 і прийшла у контору ринку, до нього у кабінет, і повідомила, що бажає сплатити заборгованість, він зрадів, що ОСОБА_4, яка була злісним боржником, нарешті виявила бажання сплатити заборгованість і відправив ОСОБА_4 у касу. Чи був у той день касир не знає. Він за посадою контролює надходження коштів за оренду земельної ділянки на якій стоїть ларьок. Договір укладається з підприємством, складається калькуляція. Оплата різнилася залежно від метражу торгового місця. ОСОБА_4 йому особисто гроші за користування торговим місцем не пропонувала. Заборгованість нараховує бухгалтерія. Заборгованість по оплаті торгового місця у ОСОБА_4 була за декілька місяців. Абонентний талон це додаток до договору. Він міг знати суму заборгованості, вів для себе робочий зошит, де зазначав боржників. Брав касову книгу і перевіряв оплату, дані заносив до зошиту. У стягненні заборгованості були зацікавлені усі працівники ринку, оскільки у них від цього залежить заробітна плата, крім того вони мають план на перерахування коштів. Не памятає чи був договір з ОСОБА_4 за 2011 рік. Ні він, ні ОСОБА_1 жодному підприємцю не чинили перешкод у продажу ларьків, оскільки здебільшого це їх приватна власність і впливати на розпорядження власністю вони не можуть.

Свідок ОСОБА_10 дала суду показання, що працює касиром Роменського ринку. ОСОБА_4 здійснювала торгівлю на лотку. Їй повідомляли, що ОСОБА_4 приходила здавати гроші за оренду, оскільки мала заборгованість, але її на роботі не було, тому каса не працювала і гроші вона здала ОСОБА_1. Коли точно це було не памятає. Через деякий час ОСОБА_1 здав ці гроші у касу, сказав, що це кошти ОСОБА_4 Було більше тисячі гривень, точно вже не памятає суму.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що в 2011 році вона була присутня в кабінеті ОСОБА_1 Там була ОСОБА_4, яка написала заяву про розірвання її договору на обслуговування торговельного місця. Після того, як вона її написала, на заяві була поставлена резолюція, виконавцем був ОСОБА_8. Цю заяву вона йому носила для ознайомлення. Він зробив її копію для роботи. Дану заяву також бачила і головний бухгалтер ОСОБА_12. Договорів вона не вела і тому детальною інформацією не володіє, яка саме була дата, точно не може сказати, напевно листопад місяць. Вона лише продиктувала заяву. А по якій причині ОСОБА_4 писала заяву, не знає. Дана заява знаходилася в папці заяв приватних підприємців. Чи була вона зареєстрована не памятає. Вільний доступ до кабінету мають всі. Хто заяву туди поклав не знає. Працівники міліції напевно вилучили її із папки.

Показання свідків та обвинуваченого у суду сумнівів не викликають, оскільки узгоджуються між собою, є логічними і послідовними, узгоджуються з письмовими матеріалами справи. При цьому показання свідків суд не може покласти в основу обвинувального вироку по вказаному епізоду, оскільки жодним чином не підтверджують обставин, вказаних в обвинувальному акті, щодо мети, мотивів вчинення злочину, обєктивної сторони у виді отримання неправомірної вигоди, а навпаки спростовують їх.

Крім пояснень свідків сторона обвинувачення посилається на наступні письмові матеріали:

-заяву ОСОБА_4 про вчинення злочину (т. 1 а.с 19). Проте суд вважає цю заяву неналежним доказом, оскільки обставини, викладені у ній спростовані показаннями самої ОСОБА_4 у судовому засіданні та суперечать іншим доказам.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 23 травня 2012 року, в ході огляду в кабінеті інспектора ПОСС «Роменський ринок» виявлено журнал «Обліку вихідної кореспонденції», в якому містяться дані про відправлення кореспонденції на адресу: ОСОБА_4, а саме: № 341 від 03.12.2010 року «Про заключення договорів на 2010-2011 р.р.», за № 364 від 24.12.10 р. «Про заключення договору на 2010-2011 р.р.», за № 104 від 28.02.2011 р. «Про заключення договору за 2010-2011 р.р. про надання послуг по обслуговуванню торгового місця та ларька» (том 1 а.с. 99-100). З копій вказаних листів, вилучених та приєднаних до матеріалів кримінальної справи також вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про необхідність оплати заборгованості та необхідність заключити договір про надання послуг по обслуговуванню торговельного місця (том 1 а.с. 101-103). Вказаним доказом підтверджується наявність у ОСОБА_4 заборгованості.

Згідно довідки ПОСС «Роменський ринок» № 134 від 18 травня 2012 року за період з 01.01.2011 р. по 18.05.2012 р. до каси ПОСС «Роменський ринок коштів від ФОП ОСОБА_4 не надходило». Договір № 28 від 01.11.2011 року «Про надання послуг по обслуговуванню торгівельного місця» ФОП «ОСОБА_4 не був укладений тому, що остання відмовилася від його підпису. Однак протягом з 01.11.2010 року по 01.11.2011 року торгівельний ларьок, який належав ФОП ОСОБА_4 на праві приватної власності, встановлений на території ПОСС «Роменський ринок», останній надавалися відповідні послуги, зазначені в Договорі № 28 від 01.11.2010 року. Відповідно до договору та згідно затверджених тарифів оплати за надані послуги по обслуговуванню торгового місця ФОП ОСОБА_4 щомісячно з 01.11.2010 року по 01.11.2011 року нараховувалось по 228,00 грн. за обслуговування в т.ч. ринковий збір 49,00 грн. Станом на 26.11.2011 року ФОП ОСОБА_4 за надані послуги по обслуговуванню торговельного місця за період з 01.11.2010 року по 01.11.2011 року було нараховано кошти в сумі 2508,00 грн. Договір на обслуговування ларька, який раніше належав ФОП ОСОБА_4, 01.11.2011 р. був укладений між ПОСС «Роменський ринок» з ФОП ОСОБА_9 № 28 від 01.11.2011 року. Станом на 18.05.2012 р. ФОП ОСОБА_4 відсутня в реєстрі боржників та в реєстрі отримувачів послуг ПОСС «Роменський ринок» (том 1 а.с. 109). Згідно довідки ПОСС «Роменський ринок» № 157 від 08 червня 2012 року Договір № 28 від 01.11.2011 року «Про надання послуг по обслуговуванню торгівельного місця» ФОП «ОСОБА_4 не був укладений тому, як остання відмовилася від його підпису. Однак протягом з 01.11.2009 року по 01.11.2010 року торговельний ларьок, який належав ФОП ОСОБА_4 на праві приватної власності, встановлений на території ПОСС «Роменський ринок», останній надавалися відповідні послуги, зазначені в Договорі № 28 від 01.11.2009 року. Відповідно до договору та згідно затверджених тарифів оплати за надані послуги по обслуговуванню торгового місця ФОП ОСОБА_4 щомісячно з 01.11.2009 року по 01.11.2010 року нараховувалось по 228,00 грн. за обслуговування в т.ч. ринковий збір 49,00 грн. За цей період ФОП ОСОБА_4 за надані послуги пор обслуговуванню торгівельного місця було нараховано до сплати кошти в сумі 2736,00 грн. За період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року оплата за обслуговування торговельного місця від ФОП ОСОБА_4 відбувалася у вигляді надходжень на розрахунковий рахунок ПОСС «Роменський ринок» 14.04.2010 р. в сумі 632,00 грн., 30.12.2010 р. в сумі 790,00 грн. Всього надходження за обслуговування торговельного місця від ФОП ОСОБА_4 в 2010 р. становили 1422,00 грн. Станом на 31.12.2010 р. за ФОП ОСОБА_4 рахувалася заборгованість в сумі 1770,00 грн. за період з 01.11.2009 р. по 31.12.2010 р. (том 1 а.с.110).

Суд вважає, що наведені листи не є достатніми доказами для підтвердження вини ОСОБА_1 у створенні умов для отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4, а лише підтверджує наявність у неї заборгованості за ринкові послуги та її часткову оплату.

З заяви ОСОБА_4, вилученої в приміщенні ПОСС «Роменський ринок» ході проведення обшуку 17.05.2012 року вбачається, що остання просить розірвати договір про надання послуг та обслуговування торговельного місця з 01.09.2010 року (том 1 а.с.129-130, 131).

Договір № 28 про надання послуг по обслуговуванню торговельного місця укладено 01.11.2010 року між ПОСС «Роменський ринок» та ОСОБА_4 (том 1 а.с.132).

З довідки ПОСС «Роменський ринок» № 100 від 30.03.2013 року, копії виписок з банку та обігової відомості по рахунках за лютий 2013 року вбачається, що з вересня 2010 року нарахування плати за послуги по обслуговуванню торговельного місця, ларьок ФОП ОСОБА_4, не проводилося згідно з поданою заявою ФОП ОСОБА_4. За період з 01.01.2011 р. до 01.05.2012 р. до каси та на банківські рахунки ПОСС «Роменський ринок» кошти від ФОП ОСОБА_4 не надходили. Станом на 01.05.2012 р. заборгованість за вказаною особою становила 858,00 грн. В травні 24.05.2012 р. в касу підприємства надійшли кошти в сумі 1500 грн. по касовому чеку № 0049 від ФОП ОСОБА_4 за раніше надані послуги, які фактично були внесені ОСОБА_1 Станом на 29.03.2013 р. за ФОП ОСОБА_4 рахується переплата в сумі 642, 00 грн. (том 3 а.с. 104-109).

Договір № 28 про надання послуг по обслуговуванню торговельного місця укладено 01.11.2011 року між ПОСС «Роменський ринок» та ОСОБА_5 (том 1, а.с. 111, т. 3 а.с.113).

Перелічені письмові докази лише підтверджують наявність заборгованості у ОСОБА_4 за надані послуги та факт передачі коштів ФОП ОСОБА_4 директору ринку ОСОБА_1, проте не містять жодних даних з приводу вимагання ОСОБА_1 будь-якої неправомірної вигоди від ОСОБА_4 та обернення коштів, отриманих від останньої, на свою користь, отже відсутній предмет злочину неправомірна вигода, так як судом встановлено, що кошти передані ОСОБА_4 є платою за надані послуги.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частини другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

За таких обставин, суд, виходячи з загальних засад кримінального судочинства-верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов'язків, оцінивши всі докази в сукупності вважає, що під час судового розгляду не здобуто та не надано безсумнівних доказів вчинення кримінального правопорушення по епізоду від 26.11.2011 року, в якому обвинувачується ОСОБА_1

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд вважає, що прокурором не надано достатньо доказів того, що в діях ОСОБА_1 наявна обєктивна сторона злочину - одержання неправомірної вигоди, тобто відсутній склад злочину, передбаченого, ч. 4 ст. 368-3 КК України, у звязку з чим епізод від 26.11.2011 року слід виключити з обвинувачення.

Крім цього, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що у лютому 2012 року, займаючи посаду директора ПОСС «Роменський ринок» він продовжив злочинну діяльність. З тією ж метою незаконного збагачення, діючи повторно, він отримав неправомірну вигоду шляхом вимагання за наступних обставин.

У лютому 2012 року мешканка м. Суми, субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_13, яка вирішила зайнятися торгівельною діяльністю на території ПОСС «Роменський ринок», звернулася до директора вказаного підприємства ОСОБА_1 з проханням надати їй в оренду обладнане торгівельне місце. Проте останній, будучи службовою особою, уповноваженою вирішувати питання щодо розміщення обєктів торгівлі і вживати заходів щодо залучення до торгівлі на ринку виробників та власників товарів, не зважаючи на наявність місць для торгівлі, умисно створюючи умови для подальшого вимагання у ОСОБА_13 неправомірної винагороди, переслідуючи корисливу мету, повідомив останній про відсутність вільних торговельних місць і запропонував їй звернутися пізніше. В подальшому протягом лютого травня 2012 року ОСОБА_13 неодноразово зверталася до ОСОБА_1 директора ПОСС «Роменський ринок» з аналогічним проханням, однак останній спочатку їй відмовляв, а потім в середині квітня 2012 року у своєму робочому кабінеті висунув протиправну вимогу передати йому незаконну винагороду в сумі 1000 доларів США за прийняття ним рішення про надання їй в оренду торговельної площі. Тоді ж ОСОБА_1 завірив останню у вигідності такої пропозиції і повідомив, що без передачі йому вказаної суми вона торговельного місця не отримає.

ОСОБА_13, усвідомлюючи протиправність вимог ОСОБА_1, 16.05.2012 р. добровільно звернулася до правоохоронного органу із заявою про злочин - вимагання у неї директором ПОСС «Роменський ринок» ОСОБА_1 неправомірної вигоди.

16.05.2012 р. о 12 год. 20 хв. у службовому кабінеті директора ПОСС «Роменський ринок» ОСОБА_1, що розташований в м.Ромни Сумської області, по Базарній площі, 2, останній одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів США на його вимогу за прийняття рішення про надання їй в оренду торговельної площі.

Також ОСОБА_1 директор ПОСС «Роменський ринок» висунув додаткову протиправну вимогу ОСОБА_13 передати йому ще 500 доларів США за звільнення її від оплати послуг за оренду торгівельного місця протягом наступних місяців. ОСОБА_13 погодилася з його пропозицією і передала йому ще 500 доларів США, одразу ж після цього ОСОБА_1 був затриманий працівниками УБОЗ УМВС України в Сумській області.

У такий спосіб, директор ПОСС «Роменський ринок» ОСОБА_1, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, шляхом власно штучно створених перепон, тобто вимаганням, одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США, що згідно з курсом Нацбанку України дорівнювало 11985 грн., за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах останньої.

Вчиняючи кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності, ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачав і бажав настання суспільно небезпечних наслідків, тобто діяв із прямим умислом.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав і пояснив, що неправомірної вигоди у ОСОБА_13 не вимагав, вона сама звернулася до нього з питанням щодо оренди місця для торгівлі у центральній частині ринку. На що він пояснив, що таких місць немає, але можна поговорити з деякими підприємцями щодо можливості здачі ними модулів в оренду і запропонував ОСОБА_13 звернутись до нього пізніше. ОСОБА_13 ще 5-6 разів приїздила до нього і кожного разу наполягала, щоб він отримав від неї неправомірну вигоду, пояснюючи при цьому, що у Сумах така послуга коштує 2000 доларів США, а вона готова заплатити йому 1000 доларів. Від отримання вигоди він відмовився і сказав, що є вільні торгові місця, але не в центрі ринку. ОСОБА_13 наполягала, що ті місця її не влаштовують, хоча і не ходила на них дивитись. Потім звернувся до ПП Могили, яка погодилась здати в оренду свій ларьок, про що повідомив ОСОБА_13 Вона приїхала у м.Ромни, зустрілась з працівником ринку, яка намагалась показати їй ларьок, але ОСОБА_13 дивитись на нього не пішла. Цей модуль у ОСОБА_14 перебував у оренді, тому ОСОБА_13 повинна була сплачувати за неї ринкові послуги і суборенду. Дійсно, 16 травня 2012 року ОСОБА_13 передала йому кошти у сумі 1000 доларів США і при цьому пояснила, що це гроші за суборенду, але у неї немає з собою гривні, тільки долари. Передала їх мені, оскільки я виступав посередником між нею і ОСОБА_14, з якою домовлявся з приводу оренди модуля. Крім того пояснила, що взяла з собою ще 500 доларів, які дає йому за послуги як подяку. Він відмовлявся брати кошти, але ОСОБА_13 вкинула їх йому у стіл і вийшла з кабінету. Він хотів повідомити про це працівників ринку, але у цей час зайшли працівники міліції і вилучили кошти. Вважає, що поведінка ОСОБА_13 свідчить про її заінтересованість у справі, оскільки фактично вона не виявляла бажання спілкуватись з орендодавцем ОСОБА_14, не подивилась ларьок, наполегливо пропонувала йому грошові кошти, тому вважає її дії провокацією.

Пояснення обвинуваченого щодо отримання ним від ОСОБА_13 грошових коштів у сумі 1500 доларів США як орендну плату за торгове місце, суд розцінює як спробу уникнути покарання, оскільки вони спростовуються дослідженими судом наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що на початку весни 2011 року вона хотіла відкрити на ринку м. Ромни свій ларьок, в якому збиралась продавати випічку. З цього приводу звернулась до директора ринку ОСОБА_1 з питанням, чи не має вільного місця для неї . Спочатку він їй нічого не обіцяв, те, що він їй пропонував , їй не подобалось, оскільки було не в «прохідному» місці , де мало людей. Вона з ним домовилась, що будуть телефонувати один одному, якщо щось буде краще. На виконання домоленості періодично телефонувала йому, приїздила в м. Ромни, заходила, але ніяких здвигів не було. Вона зрозуміла, що без відповідного фінансового внеску питання не вирішиться. В одній з розмов між нею та ОСОБА_1 зайшла розмова про гроші, ініціатором був ОСОБА_1 Розмова була про те, що вирішення такого питання в м. Суми коштує 2000 дол. США, в м. Ромни можна вирішити і за половину. Вона відповіла, що її це влаштовує. Після цієї розмови питання почало вирішуватись. На початку травня їй зателефонував ОСОБА_15, сказав, що може бути місце, їй необхідно приїхати, тому що орендар ларька буде їхати у відпустку і якщо це не вирішити зараз, то тільки вже після того, як він повернеться. Спочатку вона в міліцію не зверталась, тому що їй необхідно було все спокійно обміркувати. Потім вона все ж таки вирішила не давати хабар і звернулась в міліцію, до чергового, який повів її до кабінету, де працівники її проінструктували, наділи на неї відеокамеру, куди саме не памятає, можливо на лацкані піджаку. Вона взяла свої особисті гроші у сумі 1500 доларів США, пляшку коньяку ( з метою віддати), пішла до ОСОБА_15, вони розпили коньяк, потім вона передала йому гроші: 1000 дол. США особисто йому для вирішення питання щодо оренди ларька, а 500 дол. США за два з половиною місяці за саму оренду, він сказав, що питання з орендою вирішить сам. Гроші попередньо були помічені написом «хабар», який світився в ультрафіолетовому світлі. При поміченні та описі грошових коштів були присутні поняті: чоловік і жінка. Приступати до торгівлі можна було через тиждень після оплати. Інших варіантів, крім звернення особисто до ОСОБА_1 , вона не розглядала, тому що він директор ринку. ОСОБА_1 гроші в неї не вимагав. Якщо б він з самого початку сказав, що питання вирішити не може, то вона б йому грошей не пропонувала, але він категорично не відмовляв. Претензій до ОСОБА_1 вона не має. Ні моральної, ні матеріальної шкоди їй не завдано. Той модуль, який їй пропонували, вона бачила, за розпорядженням ОСОБА_1, її водила дивитись його якась дівчина. На слідчому експерименті вона цей ларьок показувала. Спочатку хотіла вирішити питання з місцем торгівлі, а потім вже збирати документи на торгівлю випічкою, адже до цього часу вона продавала не харчові продукти. ОСОБА_15 вона пропонувала спочатку вирішити питання з грошима, а потім піти дивитись місце торгівлі, вона остерігалася носити з собою таку велику суму коштів. Розмови з ОСОБА_1 записувала на особистий диктофон для себе. Навіщо їй це було потрібно, пояснити не змогла.

Таким чином показаннями самої потерпілої, наданими у судовому засіданні спростовується доводи обвинувачення про те, що ОСОБА_1 вимагав неправомірну вигоду, оскільки створював для цього умови. У цій частині і обвинувачений і потерпіла дали узгоджені показання щодо того, що вільні місця на ринку були про що ОСОБА_1 повідомив потерпілу, але вона відмовилась.

Свідок ОСОБА_3 дав суду показання, що на той час працював в.о. начальника відділу боротьби з корупцією УМВС у Сумській області. Зранку з 08 год. до 08 год. 30 хв. до нього зателефонував черговий і повідомив, що є заява на хабар. Так, до ОБОЗ УМВС звернулася заявниця ОСОБА_13 про те, що у неї вимагають хабара. При спілкуванні з ОСОБА_13, вона повідомила, що є приватним підприємцем, хотіла відкрити торгівельну точку на ринку м. Ромни, але директор ринку вимагає у неї неправомірну вигоду. Яку саме точно суму, не памятає, в районі 1,5 тис. дол. США. Під час розслідування кримінальної справи було також встановлено, що вже є ще дані про отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди. Була заява від якоїсь громадянки, здається її прізвище ОСОБА_4, про те, що у неї на Роменському ринку є торгівельне місце, орендну плату за яке вона платила особисто ОСОБА_1, строк оренди указаного місця закінчується, а їй не дають його продовжувати. Що стосується того, чия ініціатива була на момент дачі хабара взяти з собою цукерки та коньяк, точно сказати не може, ОСОБА_13 до цього разу у ОСОБА_1 була декілька разів і що вона возила туди раніше, він не знає. Казала, що незручно їхати з порожніми руками. Грошові кошти долари США були заявниці. Щодо понятих, то ними можуть бути і бувші працівники міліції, це не заборонено. Відеокамеру на одязі ОСОБА_13 встановлювали відповідні працівники технічного відділу управління МВС у Сумській області. Відеозапис має бути в матеріалах справи. Всі відповідні протоколи щодо прослуховування дисків та ін. були отримані слідчим в процесуально передбаченому порядку.

Свідок ОСОБА_16 дала суду показання, що в 2012 році була запрошена працівниками міліції у якості понятої. Це було в м. Суми в теплу пору року, точніше пригадати не може. У кабінеті при ній на столі, попередньо чимось поприскавши, просвітили 10 купюр, може більше, доларів США, на яких проявився напис, що саме - не памятає. При цьому були присутні двоє міліціонерів, а також незнайомий їй чоловік та жінка. При цьому складався який документ, в якому вона розписалася і пішла. Також суду пояснила, що вона була в приміщенні міліції неподалік від базару в м. Суми, памятає червоний будинок, було це все після обіду, точно години не памятає. Пояснили, що це хабар. Інший понятий уже сидів в кабінеті, коли вона зайшла, він також підписував протокол.

Свідок ОСОБА_17 дав суду показання, що він працював старшим оперуповноваженим по особливо важливим справам відділу протидії корупції. До них звернулася жінка з заявою про хабар у сумі 1500 доларів США. У звязку з цим була заведена оперативно-розшукова справа, яка перебувала в його провадженні. В межах провадження було отримано відповідну ухвалу в суді щодо аудио та відео спостереження. На підставі ухвали керівником були виписані завдання та направлені на виконання. Керівник підрозділу звертався до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення технічних засобів. Суд надавав ухвалу на аудіо і відео контроль, а не лише на проведення слухового контролю, це просто була технічна помилка в документі. Далі по тексту було зазначено, що прохають дозволу на проведення аудіо та відео контролю. Було видно, що жінка дістає кошти і надає, тобто проводився аудіо та відео контроль. Вони проводили оперативно розшукові заходи, тому що першого разу не вдалося затримати ОСОБА_1 на місці скоєння злочину. Вони мали достовірну інформацію, яка в установленому порядку була перевірена. Керівником було прийнято рішення направити завдання на здійснення цієї слідчої дії в ВБОЗ, там де були вільні оперативно-технічні працівники, в цьому порушення немає. Він особисто складав протокол про результати проведення оперативно технічного заходу.

Свідок ОСОБА_18 дав суду показання, що на той час працював заступником начальника відділу по боротьбі з корупцією в Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю в Сумській області. Обвинуваченого знає, неприязних стосунків не має. Приблизно 5 років назад до управління звернулася жінка і повідомила, що вона займається бізнесом і хотіла отримати в користування в м. Ромни місце для торгівлі. Вона звернулася до директора ринку ОСОБА_1, який повідомив, що практично всі місця розібрані, але є можливість знайти одне місце для неї. У них було кілька зустрічей з цього приводу, на одній з яких ОСОБА_1 повідомив, що просто так нічого не відбувається і що за цю послугу потрібно надати грошову винагороду, зараз цифру точно не памятає. Жінка звернулася до них із заявою про те, що з неї вимагають хабара. Було від неї прийнято заяву, зареєстровано провадження, отримані негласні слідчі дії. Після цього проходило кілька зустрічей. На одній із них ОСОБА_1 повідомив, скільки будуть коштувати його послуги 1000 з чимось доларів США. Потім було з ОСОБА_1 оговорено дату та місце зустрічі, куди вона повинна прийти з документами та коштами, які вона повинна передати в якості нагороди. В той день він разом з іншими працівниками прибули до м. Ромни, було вручено спец. техніку заявниці і вона пішла до робочого кабінету ОСОБА_1 Він разом з іншими працівниками залишились біля входу в приміщення контори ринку і в онлайн режимі йому доповідали про події, які відбувалися в кабінеті ОСОБА_1, про що йде розмова між ним та ОСОБА_13. Після того, як йому повідомили про те, що заявниця віддала основну суму коштів, в неї ще залишилися кошті в доларах США. ОСОБА_1 їй повідомив, що вона може залишити і цю суму і він ці кошти перерахує як орендну плату. Після того, як заявниця віддала і залишок коштів йому було повідомлено, що ОСОБА_1 ці гроші поклав в шухлядку столу і вже після цього він дав команду затримувати ОСОБА_1 Він зайшов в кабінет, попросив ОСОБА_1 не рухатися. Потім зайшли поняті, слідчі обласної прокуратури. Було проведено огляд місця події. В шухлядці були вилучені кошти, які були перед цим помічені відповідно номерним знакам та поміткам, які були зроблені перед цим. Вважає, що кошти належали заявниці.

Коли він заходив в кабінет ОСОБА_1 був один. Перед цим вони були з заявницею, вона брала з собою коньяк, цукерки, вони випивали. Слідчий прокуратури області складав процесуальний документ, поняті підписувалися. Зауважень, заперечень у понятих не було. Чия ініціатива була взяти з собою коньяк та цукерки не знає, думає, що заявниці. На підставі ухвали Апеляційного суду була поставлена апаратура в кабінеті ОСОБА_1, зверталися до суду з цим питанням думає, що слідчі, але точно не памятає. Хто проводив відеозапис повідомляти не має права. Інформація надійшла саме від ОСОБА_13, що ОСОБА_1вимагає хабара.

Свідок ОСОБА_19 дав суду показання, що він памятає, що був запрошений понятим влітку 2012-2013 року, точної дати пригадати не може. Це все відбувалося у приміщенні навпроти магазину «Старт», кабінет справа, чий це саме кабінет, не знає. Памятає ОСОБА_1, кабінет, стіл, купу людей і грошові кошти. Що пояснював ОСОБА_1, не памятає. Коли він прийшов в кабінет гроші на столі вже, напевно, лежали. В кабінеті були присутні працівники міліції ОСОБА_20, та ОСОБА_21, з якими він знайомий, оскільки сам колишній працівник міліції. Яка сума грошей також не памятає, але це була не одна купюра в доларах США. Більше нічого пояснити не може.

Свідок ОСОБА_11 дала суду показання, що весною 2012 року якійсь молодій дівчині вона показувала модуль, але чи була це саме ОСОБА_13 стверджувати не може. Тоді її до себе в кабінет викликав ОСОБА_1 В кабінеті сиділа ця дівчина. ОСОБА_1 їй сказав показати дівчині вільний модуль. Вони пішли, вона йшла попереду, а дівчина позаду. Дійшовши до модулю, вона зупинилася запитати в одного продавця за футболку, перекинулася пару слів з нею, а коли озирнулася дівчина вже не було. Модуль вона так і не подивилась.

Свідок ОСОБА_14 дала суду показання, що в кінці квітня 2012 року до неї звернувся ОСОБА_1 з питанням щодо здачі торговельного модулю в оренду. Вона обіцяла подумати. Потім ОСОБА_1 підійшов до неї у травні 2012 року і сказав, що приведе людину, яка бажає отримати ларьок в оренду, але більше до неї ніхто не підходив. За суму оренди вона ні з ким не домовлялась.

На допиті інших свідків сторони кримінального провадження не наполягали, тому суд визнає його недоцільним.

Крім показань потерпілої та свідків, вина ОСОБА_1 щодо отримання неправомірної винагороди доводиться дослідженими судом письмовими доказами.

Протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_13 від 16 травня 2012 року, з тексту якої вбачається, що вона погодилась дати ОСОБА_1 на його вимогу хабар у сумі 1000 доларів США одноразовий та 1500 грн. щомісячний за користування модулем на території ПОСС «Роменський ринок» (т. 1 а.с. 4-6). Проте вказаний документ не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вимаганні неправомірної вигоди, оскільки заснований на попередніх поясненнях без урахування зібраних в справі доказів, тому суд не може урахувати їх при постановленні обвинувального висновку в частині висунення неправомірної вимоги.

З протоколу відбору зразків спеціальної обробки, огляду, помітки та вручення грошей від 16 травня 2012 року та фото таблиці до нього вбачається, що ОСОБА_13 предявила зібрані нею грошові кошти в сумі 1500 доларів США. У присутності понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_22 15 купюр номіналом 100 доларів США на загальну суму 1500 доларів США були помічені за допомогою фломастера для нанесення невидимого маркування, люмінісцируючий в ультрафіолетових променях синім кольором. За результатами помітки при освітленні їх глибокими ультрафіолетовими променями, зазначені купюри дають освітлення жовтим кольором, а в правому верхньому куті просвічується надпис «Хабар» синім кольором (том 1 а.с.10-16).

З протоколу огляду місця події від 16 травня 2012 року та додатку до нього вбачається, що в ході огляду службового кабінету директора Роменського ринку ОСОБА_1 у правій верхній шухляді письмового столу виявлено і вилучено 15 грошових купюр номіналом по 100 доларів США, загальною вартістю 1500 доларів США. Лампою ультрафіолетового випромінювання освітлені права і ліва рука ОСОБА_1 При освітленні пальців рук виявлено сліди речовини, що світиться жовтим кольором. З правої і лівої рук ОСОБА_1 зроблені змиви ( том 1 а.с. 20-25, 26, 27).

Згідно висновку судової експертизи по дослідженню речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 25.06.2012 року на поверхні ватного тампону зі змивами з правої руки ОСОБА_1, а також на поверхні банкнот загальною сумою 1500 доларів США (15 купюр вартістю по 100 доларів США кожна) є нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору). Сліди спеціальної хімічної речовини (люмінофору), які виявлені на поверхні ватного тампону зі змивами з правої руки гр. ОСОБА_1, а також на поверхні банкнот загальною сумою 1500 доларів США (15 купюр вартістю по 100 доларів США кожна) мають спільну родову належність між собою і зі зразком спеціальної хімічної речовини, наданої для порівняння. На поверхні ватного тампону зі змивами з лівої руки гр. ОСОБА_1 та контрольного зразку вати слідів спеціальної хімічної речовини (люмінофору) немає (том 1 а.с.165-167), чим доводиться причетність ОСОБА_1 до отримання неправомірної вигоди у виді грошових коштів загальною сумою 1500 доларів США.

Відповідно до Статуту ПОСС «Роменський ринок», затвердженого постановою правління Сумської облспоживспілки від 24.09.2009 р. № 351 та інших внутрішніх нормативно правових документів правління, а саме: контракту директора ПОСС «Роменський ринок» від 29.04.2010 р., посадової інструкції від 15.05.2009 р., ОСОБА_1 як директор ПОСС «Роменський ринок», був безпосередньо зобовязаний: забезпечити здійснення заходів з удосконалення роботи ринку; звітувати про виконані роботи або такі, що готуються до виконання Сумській облспоживспілці, виконувати її рішення і нести персональну відповідальність за діяльність ринку, збереження основних засобів, економічну обґрунтованість прийнятих рішень; здійснювати поточне управління ринком; забезпечити його рентабельну роботу; ефективно використовувати і зберігати майно ринку (основні засоби, грошові кошти, товари, сировину, матеріали тощо), вирішувати питання щодо функціонального планування території ринку, розміщення торгових місць, приміщень та обєктів торгівлі, вживати заходів до збільшення привозу на ринок продукції, залучення до торгівлі на ринку виробників та власників товарів, забезпечувати повноту та правильність сплати ринкових зборів.

В той же час ОСОБА_1, як директор ПОСС «Роменський ринок», мав право самостійно вирішувати усі питання діяльності ринку, укладати договори з субєктами підприємницької діяльності - фізичними особами на суму до 10000 грн., приймати рішення і давати вказівки своїм підлеглим ПОСС «Роменський ринок»,обовязкові для виконання усіма працівниками ринку, приймати їх на роботу та звільняти, застосовувати щодо них заходи заохочення і стягнення (т. 1 а.с. 28-49), тобто ОСОБА_1 являвся службовою особою юридичної особи приватного права.

Перебування ОСОБА_1 на посаді директора підтверджується відповідними контрактами, угодами, копією посвідчення, постановою правління Сумської обласної спілки споживчих товариств, наказами про призначееня та трудовою книижкою (т. 1 а.с. 50-73, 76, 82 91).

Договором № 91 про надання послуг по обслуговуванню торговельного місця від 01 липня 2011 року між Роменським ринком в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_14 вбачається, що ОСОБА_14 здійснювала підприємницьку діяльність і мала торгове місце на Роменському ринку (т. 1 а.с. 114, 115).

З протоколу очної ставки, проведеної між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_13 від 22 травня 2012 року вбачається, що потерпіла ствердила, що обвинувачений ОСОБА_1 вимагав у неї грошові кошти в розмірі 1000 доларів США за надання їй хорошого торгового місця на ринку та що вона за користування торговим місцем передала обвинуваченому ОСОБА_1 1500 доларів США, які він поклав до шухляди стола. Обвинувачений заперечував проти показань потерпілої. Пояснив, що грошові кошти від потерпілої не вимагав. При першій їхній зустрічі вона просила підшукувати їй торгове місце. При цьому сказала, що в Сумах за це діють 2000 доларів США,а поскільки місто маленьке, обіцяла надати йому 1000 доларів США. Він їй сказав, що вона зможе його віддячити після того, як він знайде їй підходяще місце. При зустрічі вони випили коньяку, оскільки потерпіла сама на цьому наполягала, він їй про це не говорив і не натякав. Потім ОСОБА_13 дістала долари і почала їй перещитувати, сказала, що це подяка, відкрила ящик стола і кинула їх туди. Після цього вона почала сунути в руки йому 500 доларів США, говорячи, що це плата за торгове місце. Він не ходів брати ці кошти, пояснював їй, що спочатку їй необхідно познайомитися і поспілкуватися з людиною, який орендує «модуль» і йому платити гроші. ОСОБА_13 його не слухала, сказала, що вийде покурити. Він кинув їх у ящик стола,і зрозумівши, що ОСОБА_13 дала йому гроші, щоб скомпрометувати, вирішив покликати своїх підлеглих працівників, але не встиг, оскільки до кабінету відразу ж зайшли працівники поліції (том 2 а.с.14-15). Суд вважає цей доказ допустимим на підставі п. 8 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України і приймає до уваги саме показання ОСОБА_1, оскільки вони узгоджуються з наведеним нижче протоколом проведення оперативно-технічного заходу та оглянутому у судовому засіданні диску DVD-R «PHILIPS», на якому міститься файл: 120516_1142.avi.

З протоколу проведення оперативно-технічного заходу № 1 від 07 червня 2012 року, Протоколу огляду предметів від 25 лютого 2013 року 28 лютого 2013 року та фото таблиці до нього, вбачається, що між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 відбулася розмова з приводу оренди торгового місця. При цьому ОСОБА_13 декілька раз пропонувала ОСОБА_1 взяти згорток, але він відмовлявся і пропонував ОСОБА_13 піти «до неї» (орендодавця) і далі «Ви домовляєтеся з нею, як ви платите, чи Ви за неї віддаєте», на що ОСОБА_13 відповідає, що буде розраховуватись з ним і ОСОБА_1 погоджується. Далі у них відбувається розмова в ході якої вони підраховують вартість оренди і ведуть розмову з приводу організації ОСОБА_13 торгівлі в орендованому модулі. Потім вбачається, що ОСОБА_13 виймає з сумки білий загорнутий, як конверт аркуш паперу, з якого виймає грошові купюри, які перераховує (загалом десять) і кладе не стіл ОСОБА_1, при цьому повідомляє, що взяла із запасом і пропонує залишити йому ще 500 доларів США. ОСОБА_1 кладе гроші у верхній ящик свого столу (т. 1 а.с. 119-123, т. 3 а.с. 17-27). Цим доказом спростовуються показання ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_13 не мала на меті здійснення підприємницької діяльності, оскільки вони обговорювали її провадження. При цьому підтверджуються пояснення ОСОБА_1 про те, що він не вимагав у ОСОБА_13 неправомірної вигоди, а погодився на її пропозицію, не висуваючи при цьому ніяких умов, хоча розумів, що його дії є протиправними. Ти самим спростовуються пояснення потерпілої ОСОБА_13 у цій частині.

Висновок експертизи № 3528 від 25.06.2014 року (т. 6 а.с. 32-39), у мотивувальній частині якого зазначено, що «на аудитивному рівні сприйняття експертом виявлялися ознаки, характерні для монтажу запису…» (т. 6 а.с. 64) на висновки суду не впливають, оскільки аудитивне сприйняття є субєктивним фактором, який залежить від фізіологічних особистостей експерта, тому не може бути беззаперечним доказом. До того ж у висновку зазначено в цілому, що відеофонограми, ймовірно є оригіналами, ознак монтажу не встановлено, тому суд вважає відеофонограми, зафіксовані на карті памяті «Transcend» microSDHC 4 Gb №11243081040RV, оглянуті у судовому засіданні, належним доказом щодо отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди без ознак вимагання, що було встановлено з розмови між потерпілою та обвинуваченим, зафіксованої на цьому носії, роздруківка яких додана до матеріалів експертизи (т. 6 а.с. 39 зв.-50).

З фото таблиць до протоколу огляду диску від 18-22.02.2013 (витягу з відеозапису, який проводився 16.05.2012 р. в приміщенні робочого кабінету директора ПОСС «Роменський ринок» ОСОБА_1 І.) вбачається, що ОСОБА_13 з ОСОБА_1 в кабінеті останнього спілкувалися, розпивали коньяк. ОСОБА_13 тримає в руках конверт білого кольору, з якого витягнула грошові кошти і тримає в руках, директор ОСОБА_1 спостерігає за діями ОСОБА_13 Потерпіла перераховує грошові кошти і кладе їх на куток робочого стола ОСОБА_1 Останній тримає в праві руці грошові кошти. Після цього на знімку зображено, що ОСОБА_1 кладе їх у стіл тією ж правою рукою, а лівою закриває ящик. ОСОБА_13 і ОСОБА_1 продовжують розпивання коньяку. ОСОБА_13 вийшла з кабінету, а ОСОБА_1 залишився сам в своєму робочому кабінеті (том 3 а.с. 22-28).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 28 березня 2013 року та фототаблиці до нього вбачається, що потерпіла ОСОБА_13 вказала на розташування торгівельного місця № 88 ПОСС «Роменський ринок», за яке ОСОБА_1 сплатила 1500 доларів США (том 3 а.с.93-98). Вказаним протоколом спростовується пояснення ОСОБА_1 про те, що потерпіла не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки де знаходиться торговий модуль не дивилась.

Отже, з наданих стороною обвинувчення доказів по епізоду з потерпілою ОСОБА_13 судом не встановлена ознака вимагання та обставина створення невигідних умов, яка згідно обвинувального акту виразилась у тому, що в середині квітня 2012 року у своєму робочому кабінеті висунув протиправну вимогу передати йому незаконну винагороду в сумі 1000 доларів США за прийняття ним рішення про надання їй в оренду торгівельної площі. Тоді ж ОСОБА_1 завірив останню у вигідності такої пропозиції і повідомив, що без передачі йому вказаної суми вона торгівельного місця не отримає.

Також відсутня кваліфікуюча ознака вчинене повторно, оскільки вину ОСОБА_1 у вчиненні епізоду з ОСОБА_4М стороною обвинувачення не доведено.

Зі встановлених під час судового розгляду обставин суд приходить до висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 368-3 КК України як одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто передає чи надає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб, кваліфікуючими ознаками якого є: «вчинене повторно, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди» за якою обвинувачується ОСОБА_1, органом досудового розслідування визначена не вірно.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразилися в одержанні від ОСОБА_13 неправомірної вигоди в сумі 1500 доларів США 16.05.2012 року о 12.20 год. у службовому кабінеті директора ПОСС «Роменський ринок» за надання їй в оренду торговельного місця та позбавлення від оплати послуг за його оренду, тобто дій в інтересах ОСОБА_13 з використанням наданих йому службових повноважень слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 368-3 КК України.

Суд, дослідившизібрані по справі докази і оцінивши їх у своїй сукупності, приходить до висновку, що вина підсудного знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.Дії ОСОБА_1 відповідають ознакам ч.3 ст. 368-3 КК України, оскільки він будучи службовою особою юридичної особи приватного права, одержав неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду.

Суд, проаналізувавши усі докази у справі у їх сукупності, оцінивши їх належність, достатність та допустимість, кожен окремо та у взаємозвязку, керуючись власним переконанням, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України доведена повністю.

При призначенні покарання суд враховує вимоги ч. 2, 3 ст. 4 КК України згідно яких злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.

Злочин, передбачений ч. 3 ст. 368-3 КК України в редакції від 15.11.2011 року, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Обставин, які помякшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання судом також не встановлено, оскільки зазначена в обвинувальному акті обтяжуюча обставина вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного спяніння, стороною обвинувачення не доведена належними доказами (протоколом огляду на стан спяніння, висновком експертизи, тощо), а сам факт ропивання спиртних напоїв з потерпілою беззаперечно не свідчить, що внаслідок цього ОСОБА_1 довів себе до стану алкогольного спяніння.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, а саме, що тяжких наслідків не настало, потерпіла претензій до ОСОБА_1І не має, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним злочину, а саме те, що обвинувачений факт отримання грошових коштів визнав, від явки до органів досудового розслідування та суду не ухилявся, позитивно характеризується за місцем проживання та колишньої роботи, вік обвинуваченого, який раніше судимий за неумисний злочин, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого покарання в межах санкції ч. 3 ст. 368-3 КК України в редакції від 15.11.2011 року у виді штрафу з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Таке покарання на думку суду буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи призначену міру покарання суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу.

У звязку з тим, що суд обрав ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, суд вважає можливим зняти арешту з майна ОСОБА_1, а саме: двокімнатної квартири № 2 за адресою:бульвар Свободи (бульвар ОСОБА_23) буд. 10 (т. 2 а.с. 46-50); монітора «Fletron» W 19425 «LG» чорного кольору, принтера марки «Canon» (мр 190) сірого кольору; системного блоку компютера марки «Grand» чорного кольору, телевізора марки «LG Flatron сіро-чорного кольору (т. 2 а.с. 52-53).

Зняти арешт з грошових коштів у сумі 155 грн.60 коп., належних ОСОБА_1, які знаходяться на депозитному рахунку прокуратури Сумської області (т. 2 а.с. 54, 55, 56) та обернути їх в рахунок сплати штрафу, призначеного вироком суду ОСОБА_1

Залишити до повного виконання вироку арешт на особисте майно ОСОБА_1, орієнтовна вартість якого дозволить забезпечити виконання вироку, а саме: автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску сірого кольору № шасі SB1BR56L60E, орієнтовною вартістю 160000 грн (т. 2 а.с. 52).

Цивільний позов по справі не заявлений.

Витрати за проведення судової експертизи по дослідженню речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 6358 від 25.06.2012 року в сумі 1178,40 грн. (т. 1 а.с. 164) та судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису № 3528 від 25.06.2014 року в сумі 4305,00 грн. (т. 6 а.с. 31) підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази по справі:

- 15 купюр номіналом 100 доларів США кожна, серіями і номерами: КА 17540244А, КА 17540245А, КА 17540243А, КА 17540249А, КА 17540248А, KL 56218344A, HG 95818615B, KB 33864867D, KB 33864868D, KB 78589144A, KB 57967620G, HL 71160444G, 57967613G, KG23358124A, KB 87695173F, передані на зберігання до слідчого відділу прокуратури Сумської області (т. 2 а.с. 59, 60), належні потерпілій ОСОБА_13, - повернути ОСОБА_13, мешканці АДРЕСА_1;

- змиви з рук ОСОБА_1, контрольні зразки вати та хімічної речовини, якою були оброблені купюри, що зберігаються при кримінальній справі, знищити;

- мобільний телефон «Nokia 6700 classic», належний ОСОБА_1, що зберігається при кримінальній справі, - конфіскувати в дохід держави;

- оптичний диск світло-сріблястого кольору DVD-R «PHILIPS», на якому міститься файл: 120516_1142.avi., що зберігається в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 3 ст. 368-3 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі пяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят пять тисяч) грн.. 00 коп. з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1в дохід держави (код класифікації доходів 24060300 «Інші надходження») витрати за проведення експертизи по дослідженню речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 6358 від 25.06.2012 року в розмірі 1178 грн. 40 коп. та судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису № 3528 від 25.06.2014 року в сумі 4305 грн.00 коп., загалом 5483 (пять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 40 коп.

Зняти арешт з майна ОСОБА_1, належного йому на праві приватної власності, а саме: двокімнатної квартири № 2 за адресою: бульвар Свободи (бульвар ОСОБА_23) буд. 10, монітора «Fletron» W 19425 «LG» чорного кольору, принтера марки «Canon» (мр 190) сірого кольору; системного блока компютера марки «Grand» чорного кольору, телевізора марки «LG Flatron сіро-чорного кольору.

Зняти арешт з грошових коштів у сумі 155 грн.60 коп., належних ОСОБА_1, які знаходяться на депозитному рахунку прокуратури Сумської області та обернути їх в рахунок сплати штрафу, призначеного вироком суду ОСОБА_1

Залишити до повного виконання вироку арешт на особисте майно ОСОБА_1І: автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску сірого кольору № шасі SB1BR56L60E.

Речові докази по справі:

- 15 купюр номіналом 100 доларів США кожна, серіями і номерами: КА 17540244А, КА 17540245А, КА 17540243А, КА 17540249А, КА 17540248А, KL 56218344A, HG 95818615B, KB 33864867D, KB 33864868D, KB 78589144A, KB 57967620G, HL 71160444G, 57967613G, KG23358124A, KB 87695173F, передані на зберігання до слідчого відділу прокуратури Сумської області, - повернути ОСОБА_13, мешканці АДРЕСА_2;

- змиви з рук ОСОБА_1, контрольні зразки вати та хімічної речовини, якою були оброблені купюри, що зберігаються при кримінальній справі, знищити;

- мобільний телефон «Nokia 6700 classic», належний ОСОБА_1, що зберігається при кримінальній справі, - конфіскувати в дохід держави;

- оптичний диск світло-сріблястого кольору DVD-R «PHILIPS», на якому міститься файл: 120516_1142.avi., що зберігається в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає чинності через 30 днів якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_24