Ухвала суду № 66691942, 10.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

10 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Романюка Я.М.,

розглянувши заяву Прокуратури Чернігівської області про перегляд Верховним Судом України рішення Менського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2016 року, рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 25 травня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Чернігівської області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Державного казначейства України про визнання досудового слідства надмірно тривалим, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Менський районний суд Чернігівської області рішенням від 15 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив частково, ухвалив стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на користь ОСОБА_4 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та 1 тис. 378 грн судового збору в дохід держави.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Апеляційний суд Чернігівської області рішенням від 25 травня 2016 року змінив рішення суду першої інстанції, позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив частково, стягнув на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди: 80 тис. грн з прокуратури Чернігівської області та 120 тис. грн з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - УМВС України в Чернігівській області). У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Стягнув з Прокуратури Чернігівської області та з УМВС України в Чернігівській області по 1 тис. 339 грн 80 коп. судового збору в дохід держави.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 6 березня 2017 року касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області відхилила, рішення Менського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2016 року (в незміненій частині) та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 25 травня 2016 року залишила без змін.

26 квітня 2017 року Прокуратура Чернігівської області звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Менського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2016 року (в незміненій частині), рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 25 травня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2017 року з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статей 23, 1167, 1173, 1174, частини шостої статті 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Обґрунтовуючи підставу перегляду вказаних судових рішень, передбачену пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 квітня і 19 травня 2016 року, 1 березня 2017 року, в яких, на його думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних судових рішеннях, застосовано зазначені норми матеріального права.

На підтвердження підстави перегляду вищевказаних судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на постанову Верховного Суду України від 25 травня 2016 року.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 6 березня 2017 року, про перегляд якої порушує питання заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для покладення на прокуратуру відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду у порядку статті 1173 ЦК України.

Разом з тим в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих для порівняння, містяться такі висновки:

- в ухвалах від 6 квітня і 19 травня 2016 року суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав, передбачених статтями 1166, 1167, 1176 ЦК України, для відшкодування прокуратурою завданої позивачам моральної шкоди;

- в ухвалі від 1 березня 2017 року суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про те, що позивачка має право на відшкодування моральної шкоди, завданої слідчим відділення поліції, відповідно до положень статей 1174, 1176 ЦК України.

Отже, порівняння наведених судових рішень із судовим рішенням суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Крім того, відсутні й підстави для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2017 року у зв'язку з її невідповідністю висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року, оскільки ухвала суду касаційної інстанції, про перегляд якої подано заяву, не суперечить цьому висновку.

Таким чином, вважати подану заяву обґрунтованою немає підстав.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Чернігівської області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Державного казначейства України про визнання досудового слідства надмірно тривалим, відшкодування моральної шкоди за заявою Прокуратури Чернігівської області про перегляд Верховним Судом України рішення Менського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2016 року, рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 25 травня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді : Л.І. Охрімчук

В.І. Гуменюк

Я.М. Романюк